9. Структура формули винаходу(км). Побудова формули винаходу (км)

Складання формули винаходу (корисної моделі)

Пункт формули винаходу (корисної моделі) складається, як правило, з обмежувальної частини, яка включає ознаки винаходу (корисної моделі), які збігаються з ознаками найближчого аналога, у тому числі родове поняття, що характеризує призначення об'єкта, та відмінної частини, яка включає ознаки, що відрізняють винахід (корисну модель) від найближчого аналога.

Обмежувальна й відмінна частини пункту формули відокремлюються одна від одної виразом "який (яка, яке) відрізняється тим, що..." (розділова частина).

Без поділу на обмежувальну й відмітну частини, зокрема, складають формулу винаходу (корисної моделі), яка характеризує:

• індивідуальну сполуку;

• штам мікроорганізму, культуру клітин рослин і тварин;

• нове застосування відомого продукту чи процесу;

• винахід (корисну модель), що не має аналогів.

Формулу (або кожний пункт багатоланкової формули) викладають одним реченням.

Незалежний пункт формули винаходу (корисної моделі) повинен стосуватися лише одного винаходу (однієї корисної моделі) або групи винаходів, заявлених як альтернатива.

У незалежний пункт формули винаходу чи корисної моделі (або в кожний незалежний пункт формули, що характеризує групу винаходів) включають сукупність ознак, достатніх для досягнення технічного результату. Зазначена сукупність ознак визначає обсяг правової охорони.

До залежного пункту формули винаходу (корисної моделі) включають ознаки, що розвивають чи уточнюють сукупність ознак, зазначену в незалежному пункті формули, у тому числі шляхом розвитку чи уточнення окремих ознак цієї сукупності, та необхідні лише в окремих випадках виконання винаходу (корисної моделі) або його (її) використання.

Обмежувальна частина залежного пункту формули включає родове поняття, що відображає призначення винаходу (корисної моделі), викладене, як правило, скорочено в порівнянні з наведеним у незалежному пункті, і містить посилання на незалежний пункт і/або залежний (залежні) пункт (пункти), якого (яких) він стосується.

Загальний алгоритм дій при складанні формули.

1. Перш ніж складати формулу винаходу (корисної моделі) слід проаналізувати галузь техніки, до якої відноситься передбачуваний винахід (корисна модель).

2. Проаналізувати рівень техніки з виділенням аналогів і прототипу.

3. Визначити суттєві ознаки винаходу (корисної моделі).

При визначенні ознак суттєвих для винаходу (корисної моделі), що заявляється, доцільно:

• сформулювати назву винаходу (корисної моделі), для чого необхідно визначити на удосконалення чого були спрямовані зусилля винаходу (корисної моделі);

• сформулювати технічний результат, який може бути отриманий при здійсненні винаходу (корисної моделі);

• скласти перелік суттєвих об'єктів винаходу (корисної моделі); для пристрою – конструктивні елементи; для процесу – дії; для речовини – інгредієнти;

• визначити ознаки прототипу, який виконує ті ж ознаки, що і ознаки винаходу (корисної моделі);

• сформулювати суттєві ознаки винаходу (корисної моделі) спільні для об'єкту, що заявляється, і прототипу по функції і способу реалізації функції;

• сформулювати відмінності винаходу (корисної моделі) і прототипу, виділити з відмітних ознак суттєві.

Приклад

Композиційний препарат для надання тканинам брудовідштовхуючих властивостей на основі силіконової складової та гідроколоїду, який відрізняється тим, що як силіконову складову містить кремнійорганічну рідину марки (139-104), як гідроколоїд - препарат ЕПАА (8 %), та додатково включає антистатик - препарат ОС-20 марки (А), при наступному співвідношенні компонентів, мас. %;

• кремнійорганічна рідина марки (139-104) - 40

• препарат ЕПАА (8%)-40

• препарат ОС-20 марки (А)-10

• вода-10.