2. Доберіть антоніми до нижчеподаних термінів. Складіть текст, використовуючи (на вибір) антонімічні пари.

Кредит - дебет

Актив - пасив

Експорт - імпорт

Рейтинг – анти рейтинг?

Відкрити рахунок – скасувати рахунок?

Брутто - нетто

Градація - деградація

Монополізація - демонополізація

Аргументи - контраргументи

Екзаменаційний білет № 3

1. Лексика української літературної мови. Особливості використання синонімів, омонімів, паронімів, антонімів, фразеологізмів.

Лексика - це сукупність слів, що об'єднуються в певні ряди, групи, шари на основі спільності, подібності і водночас розрізняються, протиставляються в межах цих угруповань за вужчими диференційними ознаками.

Антоніми, як і синоніми, допомагають яскравіше, повніше й експресивніше передавати думки. Вони дають можливість контрастно характеризувати предмети, явища тощо. Особливо широко користуються антонімами, зокрема й контекстуальними, майстри художнього слова.

Явище антонімії використовується при конверсії, у грі слів та каламбурах, при творенні антитези.

Синоніми слугують для найточнішого і найдоречнішого способу висловлення в певному стильовому контексті: у текстах наукового стилю синоніми використовують для урізноманітнення викладу, уточнення, уникнення повторів; в офіційно-діловому стилі синоніми застосовують для деталізації та пояснення; у публіцистичному й особливо в художньому синоніми передають емоційно-експреивні відтінки значень та оцінок.

Омоніми (у перекладі з грецької мови – однойменний, від грецького homos – однаковий і onyma – ім’я, назва) – слова або їх окремі граматичні форми, а також стійкі словосполучення, морфеми, синтаксичні конструкції, що при однаковому звучанні (або написанні) мають абсолютно різні значення (на відміну від полісемії ліра (музичний інструмент) і ліра (грошова одиниця); жати (серпом) і жати (тиснути); зав’яз – за в’яз; не з граба – незграба.

У контексті омоніми виконують стилістичні функції, зокрема використовуються як засіб створення дотепів, каламбурів, образності вислову, наприклад: Погана та мати, що не хоче дітей мати; Три разів три – дірка буде.

Пароніми – це слова, близькі за звучанням, але різні за значенням і написанням: дружний – дружній; манери – маневри.

У публіцистичній та художній літературі та й в усному мовленні пароніми вживаються для створення гумористичного ефекту. Який досягається через гру слів, вони часто становлять основу жартів – каламбурів.

Фразеологізми (грец. phrasis — зворот і logos — слово, вчення) — семантично й граматично пов’язані сполучення слів, а також речення, які використовуються в мові як її усталені і здебільшого легко й образно сприймувані одиниці.

Фразеологізми, особливо народні приказки, прислів’я, — це здебільшого своєрідна окраса і згусток думки-судження, емоційної наснаги текстів, у тому числі і їх заголовків і підзаголовків. Фразеологізми є дуже вагомими виражальними стилістичними засобами мови, індивідуального мовлення, вони широко використовуються майже в усіх стилях мови (крім певних жанрів офіційно-ділового мовлення), як готові й усталені, постійно оновлювані або щойно створені образні конструкції, які містять почуттєву характеристику певних осіб, персонажів, їхніх вчинків тощо.

2. Серед стійких словосполучень, що подані нижче, є термінологічні, офіційно-ділові і фразеологічні. Розподіліть їх відповідно до класифікації.

Поточний рахунок, доводити до відома, пропускати повз вуха, брати участь, точити ляси, орендна плата, додана вартість, узяти верх, вжити термінових заходів, штрафні санкції, дебіторська заборгованість, згідно з графіком, пекти раки, наріжний камінь, піймати облизня, мати на меті, розрахунковий рахунок, трудові спори, довготерміновий кредит, Содом і Гоморра, внести пропозицію, мати авторитет.