- •Питання з курсу «Актуальні проблеми господарського законодавства»
- •1.Поняття та основні ознаки господарського законодавства. Принцип на якому господарське законодавство поєднується із комерційним правом інших країн.
- •2. Класифікація нормативно-правових актів господарського законодавства за юридичною силою та за змістом.
- •3.Основні сфери господарювання щодо яких здійснюється регуляторна політика.
- •4.Відносини, що є сферою регулювання Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
- •5.Основна проблематика правозастосування Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України
- •6.Співвідношення норм цку та гку в частині регулювання господарських відносин.
- •8. Порядок регулювання Цивільним та Господарським Кодексами України питання щодо форм юридичних осіб які здійснюють господарську діяльність.
- •9. Поясність основну суперечність поняття перетворення юридичної особи за цку та гку.
- •10. Законодавча термінологія України стосовно розуміння іноземної юридичної особи.
- •Види іноземних юридичних осіб які відповідно до діючого законодавства України можуть господарювати в Україні, відмінність їх правового статусу.
- •12. Поняття та зміст цивільної правоздатності юридичної особи.
- •13. Обмеження цивільної правоздатності юридичних осіб в цивільному та господарському законодавстві
- •14. Юридичні колізії в господарському законодавстві та правила їх подолання.
- •15. Нормативно-правовий акт господарського законодавства. Порядок набрання ними чинності та способи припинення їх дії.
- •16. Порядок визначення строку і терміну в господарському законодавстві.
- •17. Порівняльна характеристика суб’єктів господарських та цивільних відносин.
- •18. Поняття позовної давності. Межі диспозитивності позовної давності. Наслідки спливу строку позовної давності.
- •19. Позовна давність в господарському законодавстві, порядок її застосування. Межі імперативності та диспозитивності позовної давності.
- •20.Правило, за яким м необхідно розглядати суперечності щодо застосування строків, встановлених в цку та гку.
- •22.Функція процентів в господарському законодавстві. Порядок застосування облікової ставки нбу.
- •23. Поняття акціонерного товариства та правовий аналіз їх типів.
- •24. Приватне розміщення акцій акціонерних товариств. Заочні збори акціонерів.
- •26. Ознаки, за якими визначається статус дочірнього підприємства та неоднозначність його визначення.
- •27. Правовий аналіз поняття корпоративного підприємства за гку та поняття корпоративного підприємства в розумінні зу «Про холдингові компанії»
- •28. Види залежності за цку та гку, проблемні питання щодо їх виникнення.
- •29. Поняття цивільно-правового та господарського договорів, їх співвідношення.
- •30. Договір комерційної концесії (франчайзингу) та його види. Проблемні питання правового регулювання договору франчайзингу.
- •31. Мораторій у справі про банкрутство. Проблемні питання щодо його застосування.
- •32. Особливості виконання рішень третейських судів.
- •33. Поняття правового захисту, способи та форми його здійснення.
- •34. Поняття самозахисту в господарському законодавстві та його ознаки.
- •35. Судові рішення в системі господарського законодавства.
- •36. Поняття неустойки, особливості нарахування пені, встановлені законодавством.
- •37. Система нормативно-правових документів, що регулюють порядок набрання чинності нормативно-правових актів господарського законодавства.
- •38. Види відповідальності учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання.
- •39. Характеристика органів державної регуляторної політики в Україні
- •40. Способи захисту порушених прав та законних інтересів суб»єктів господарювання при вирішенні господарських спорів.
- •Питання з курсу «Правове регулювання неплатоспроможності та банкрутства»
- •1. Загальна характеристика інституту банкрутства.
- •2. Процедура розпорядження майном боржника :
- •3. Особливості банкрутства відсутнього боржника - передбачені ст. 52 Закону.
- •4. Заходи запобігання банкрутству боржника та види позасудових процедур.
- •5. Повноваження ліквідатора та членів ліквідаційної комісії, передбачені ст. 25 Закону, а саме:
- •6. Ознаки неплатоспроможності (банкрутства):
- •7. Особливості банкрутства фермерських господарств передбачені ст. Закону . До них відносяться:
- •8. Державний орган з питань банкрутства та його повноваження:
- •9. Строки неплатоспроможності у законодавстві про банкрутство залежать від різних чинників:
- •10. Особливості банкрутства місто утворюючих підприємств. Передбачені ст. 42 Закону.
- •11. Оцінка майна боржника регулюється ст. 29 Закону
- •13. Процедура санації, як захід щодо відновлення платоспроможності боржника регулюється ст. Ст.17,18,19,20,21 Закону.
- •13. Наслідки визнання боржника банкрутом передбачені у ст. 23 Закону.
- •15. Кредитори у справі про банкрутство.
- •Коло учасників у справі про банкрутство це:
- •18. Види кредиторів:
- •19. Ліквідатор у справі про банкрутство .
- •20. Припинення провадження у справі про банкрутство регламентується ст. 40 Закону.
- •21. Поняття грошових зобов'язань
- •22. Попереднє засідання господарського суду у справі про банкрутство ст. 15 Закону.
- •23. Черговість задоволення вимог кредиторів регулюється ст.31 Закону і передбачає шість черг.
- •24. Мораторій на задоволення вимог кредиторів, (ст. 12 Закону) вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство.
- •25. Звільнення працівників боржника регулюються ст. 33 Закону
- •26. Принципи відносин неплатоспроможності.
- •28. Джерела дисципліни «Правове регулювання неплатоспроможності та банкрутства»:
- •29. Підготовче засідання господарського суду (ст. 11 Закону) проводиться не пізніше ніж на зо день від порушення справи.
- •30. Поняття ліквідаційної маси (ст. 26 Закону)
- •31. Особливості банкрутства професійних учасників ринку цінних паперів (ст.46 Закону).
- •34. Судові процедури, що застосовуються до боржника
- •35. Заява про порушення справи про банкрутство ст.7 Закону
- •36. План санації (ст. 18 Закону)
- •37. Забезпечення вимог кредиторів здійснюється наступним чином:
- •38. Комітет кредиторів та його повноваження у справі про банкрутство
- •1. Місце правового регулювання біржової діяльності в системі права України
- •2. Етапи розвитку правового регулювання біржової діяльності в Україні:
- •3. Правове регулювання біржової діяльності на сучасному етапі.
- •4. Поняття, зміст і принципи регулювання біржової діяльності
- •Державне регулювання біржової діяльності
- •6. Саморегулівні організації: поняття, функції, повноваження, правове регулювання
- •8. Основні функції та завдання державних органів у сфері регулювання біржової діяльності в Україні.
- •9. Особливості правового регулювання діяльності товарних бірж за
- •Правове регулювання діяльності фондових та валютних бірж- зарубіжний досвід
- •11. Особливості діяльності бірж праці за кордоном
- •12. Історія зародження і становлення біржового ринку.
- •13. Функції біржових інститутів
- •14. Видова характеристика бірж
- •15.Організація біржового управління.
- •16. Відмінність громадської та стаціонарної структури управління бірж
- •17. Учасники біржових торгів
- •18. Типові правила біржової торгівлі, їх зміст та значення
- •19.Поняття й ознаки біржових угод
- •20. Порядок укладання біржових угод
- •21. Реєстрація, оформлення та розірвання біржових угод
- •22. Забезпечення виконання біржових угод
- •23. Загальна характеристика нормативно-правових актів, що регулюють біржову діяльність в Україні.
- •24. Правовий статус та функції товарної біржі
- •Поняття фондового ринку та фондової біржі
- •26. Класифікація, принципи і функції фондового ринку
- •Учасники фондового ринку
- •Правові основи створення та діяльності фондової біржі, права членів біржі.
- •Статут, вимоги, організація торгівлі та правила фондової біржі
- •Функціонування фондового ринку та його регулювання в Україні.
- •31 . Класифікаційна характеристика цінних паперів.
- •Процедура лістингу її правове регулювання.
- •33. Котирування цінних паперів.
- •Поняття валюти та валютних цінностей
- •35. Функції валютного ринку.
- •36. Суб'єкти валютного ринку
- •37. Поняття та методи валютного регулювання та валютного контролю
- •38. Розвиток та становлення бірж праці в Україні
- •39. Державна реєстрація фондової біржі, її правове регулювання.
- •40. Юридична відповідальність за правопорушення у сфері біржової діяльності
36. Поняття неустойки, особливості нарахування пені, встановлені законодавством.
Неустойка.:
З однієї сторони є найпоширенішим із способів забезпечення виконання зобов»язань (ст..549 ЦКУ – штраф, пеня)
З іншої сторони є мірою відповідальності (ст..611 ЦКУ ) за умови наявності вини зобов»язаної особи (ст..550, ст..617 ЦКУ). Застосування неустойки можливе в процесі виконання договору як за порушення окремого обов»язку, кожної окремої умови договору, так і за невиконання зобов»язання, що ґрунтується на такому договорі в цілому. Згідно ст.551 ЦКУ предметом неустойки визначається грошова сума та майно, а відповідно до ст. 230 ГКУ неустойкою визнається грошова сума. Таким чином в господарських зобов»язаннях предмет неустойки обмежується лише грошовою сумою. Форми неустойки : пеня, штраф (ст.549 ЦКУ, ст..230 ГКУ).
Штраф: сторони удоговорі можуть передбачити будь-яку форму штрафу, якщо інше не встановлено законом.
Штраф як різновид неустойки визначається у кількох варіантах:
-у конкретній сумі
-у % відношенні до суми всього зобов»язання
-у розмірі вартості предмета зобов»язання
-у кратному розмірі предмета зобов»язання
Пеня: грошова сума, яка встановлюється у відсотковому відношенні до простроченої суми за кожний день прострочення (п.3 ст.549 ЦКУ містить механізм нарахування пені – за кожен день прострочення) до виконання грошового зобов»язання. Тобто пеня – це санкція, розмір якої постійно збільшується залежно від продовження правопорушення. Виходячи з наведеного, у випадку, коли договором сторони не зазначили механізм нарахування пені, слід виходити із порядку її нарахування, встановленому п.3 ст..549 ЦКУ.
Відповідно до вимог ст..551 ЦКУ розмір пені має встановлюватися законом або договором. При цьому слід враховувати положення ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань», яким розмір пені за прострочення виконання грошового зобов»язання обмежується подвійною обліковою ставкою НБУ.
Різниця між штрафом та пенею – стала величина та така, що змінюється.
37. Система нормативно-правових документів, що регулюють порядок набрання чинності нормативно-правових актів господарського законодавства.
Єдиного нормативно-правового документу, яким би визначалася система врегульовання питань набрання та втрату чинності нормативно-правових актів в господарському законодавстві на разі немає.
Порядок набрання чинності нормативно-правових документів врегульовується цілою низкою нормативно-правових документв : законами, указами, постановами і пов»язаний із такими обставинами, як моментом прийняття акту, його державної реєстрації та/ або опублікування, доведення до суб»єктів тощо.
В системі нормативно-правових документів, які регламентують питання щодо набрання та втрати чинності нормативно-правових актів в господарському законодавстві є:
-Конституція України, -Указ Президента від 10.06.97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності», -Указ Президента від 03.10.1992 р. «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»
-Митний кодекс
-ЗУ «Про нац.. банк України»
-ЗУ «Про міжнародні договори України»
-ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»
-ЗУ «Про конституційний Суд України
-Господарський процесуальний кодекс
-ЗУ «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»
тощо
Відповідно до Конституції України закони набувають чинності через 10 днів з дня їх офціційного оприлюднення. Постанови, розпорядження та ін.. нормативно-правові акти ВРУ ; укази, розпорядження та ін.. акти Президента України- через 10 днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами. Постанови , розпорядження та ін.. документи КМУ – з дня прийняття, якщо більш пізній строк не передбачений документом. Нормтаивно-правові акти міністерств, інших органів виконавчої влади, що зачіпають права , свободи та законні інтереси громадян або такі, що мають міжвідомчий характер – через 10 днів з моменту їх державної реєстрації.
Державну реєстрацію нормативно=правових документів здійснюють органи юстиції відповідно до Порядоку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.