Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
методичка для складання державного іспиту2013 .doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
19.01.2020
Размер:
1.06 Mб
Скачать

36. Поняття неустойки, особливості нарахування пені, встановлені законодавством.

Неустойка.:

З однієї сторони є найпоширенішим із способів забезпечення виконання зобов»язань (ст..549 ЦКУ – штраф, пеня)

З іншої сторони є мірою відповідальності (ст..611 ЦКУ ) за умови наявності вини зобов»язаної особи (ст..550, ст..617 ЦКУ). Застосування неустойки можливе в процесі виконання договору як за порушення окремого обов»язку, кожної окремої умови договору, так і за невиконання зобов»язання, що ґрунтується на такому договорі в цілому. Згідно ст.551 ЦКУ предметом неустойки визначається грошова сума та майно, а відповідно до ст. 230 ГКУ неустойкою визнається грошова сума. Таким чином в господарських зобов»язаннях предмет неустойки обмежується лише грошовою сумою. Форми неустойки : пеня, штраф (ст.549 ЦКУ, ст..230 ГКУ).

Штраф: сторони удоговорі можуть передбачити будь-яку форму штрафу, якщо інше не встановлено законом.

Штраф як різновид неустойки визначається у кількох варіантах:

-у конкретній сумі

-у % відношенні до суми всього зобов»язання

-у розмірі вартості предмета зобов»язання

-у кратному розмірі предмета зобов»язання

Пеня: грошова сума, яка встановлюється у відсотковому відношенні до простроченої суми за кожний день прострочення (п.3 ст.549 ЦКУ містить механізм нарахування пені – за кожен день прострочення) до виконання грошового зобов»язання. Тобто пеня – це санкція, розмір якої постійно збільшується залежно від продовження правопорушення. Виходячи з наведеного, у випадку, коли договором сторони не зазначили механізм нарахування пені, слід виходити із порядку її нарахування, встановленому п.3 ст..549 ЦКУ.

Відповідно до вимог ст..551 ЦКУ розмір пені має встановлюватися законом або договором. При цьому слід враховувати положення ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань», яким розмір пені за прострочення виконання грошового зобов»язання обмежується подвійною обліковою ставкою НБУ.

Різниця між штрафом та пенею – стала величина та така, що змінюється.

37. Система нормативно-правових документів, що регулюють порядок набрання чинності нормативно-правових актів господарського законодавства.

Єдиного нормативно-правового документу, яким би визначалася система врегульовання питань набрання та втрату чинності нормативно-правових актів в господарському законодавстві на разі немає.

Порядок набрання чинності нормативно-правових документів врегульовується цілою низкою нормативно-правових документв : законами, указами, постановами і пов»язаний із такими обставинами, як моментом прийняття акту, його державної реєстрації та/ або опублікування, доведення до суб»єктів тощо.

В системі нормативно-правових документів, які регламентують питання щодо набрання та втрати чинності нормативно-правових актів в господарському законодавстві є:

-Конституція України, -Указ Президента від 10.06.97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності», -Указ Президента від 03.10.1992 р. «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»

-Митний кодекс

-ЗУ «Про нац.. банк України»

-ЗУ «Про міжнародні договори України»

-ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»

-ЗУ «Про конституційний Суд України

-Господарський процесуальний кодекс

-ЗУ «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»

тощо

Відповідно до Конституції України закони набувають чинності через 10 днів з дня їх офціційного оприлюднення. Постанови, розпорядження та ін.. нормативно-правові акти ВРУ ; укази, розпорядження та ін.. акти Президента України- через 10 днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами. Постанови , розпорядження та ін.. документи КМУ – з дня прийняття, якщо більш пізній строк не передбачений документом. Нормтаивно-правові акти міністерств, інших органів виконавчої влади, що зачіпають права , свободи та законні інтереси громадян або такі, що мають міжвідомчий характер – через 10 днів з моменту їх державної реєстрації.

Державну реєстрацію нормативно=правових документів здійснюють органи юстиції відповідно до Порядоку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.