Договори у сфері авторського права

1.Специфіка авторських договорів у сфері ЗМІ.

2. Реєстрація авторського права.

3. Реєстрація авторського права на відкриття, винахід, раціоналізаторську пропозицію.

4. Способи підтвердження авторства.

5. Оплата за використання твору. (для самостійного опрацювання)

1. Специфіка авторських договорів у сфері засобів змі.

Авторський договір – це цивільно-правова угода між автором (його спадкоємцями) та видавництвом, засобом масової інформації, іншою організацією, відповідно до якої одна сторона (автор) надає іншій стороні певні майнові права на використання твору. Авторський договір може бути реальним – передання прав на існуючий твір – або консенсуальним – договір про створення твору.

Предметом авторського договору може бути тільки кінцевий результат роботи – закінчений твір, записане інтерв’ю, проведене опитування, зібраний матеріал тощо.

Авторський договір – найпоширеніша форма угоди між редакцією та позаштатним журналістом. Згідно з ним автор передає чи зобов’язується передати майнові права на використання свого твору редакції, а оплата здійснюється тільки після опублікування матеріалу. Договір вважається укладеним, якщо в ньому обговорені основні умови: зазначені майнові права, що передаються, термін дії договору, розмір авторської винагороди. В залежності від об’єму майнових прав, що передаються, авторські договори поділяються на дві категорії:

1) авторський договір про передачу виключного права на використання твору (автор передає право використовувати твір відповідним способом і в установлених межах одній особі, з наділенням останньої правом забороняти чи дозволяти подібне використання іншими особами; при цьому сам автор протягом терміну дії договору лишається права використовувати свій твір указаними в договорі способами);

2) авторський договір про передачу невиключного права на використання твору (автор передає іншій особі право використовувати твір відповідним способом і в установлених межах; при цьому автор протягом терміну дії договору зберігає право на використання твору і на передачу не виключного права на використання твору іншим особам).

За загальним правилом, авторські договори мають укладатись у письмовій формі. Але українське законодавство робить виняток, дозволяючи укладання договору на опублікування твору в періодичній пресі в усній формі. Це положення зумовлене оперативністю подання й опублікування матеріалів у ЗМІ. Водночас у разі невиплати авторської винагороди чи неправомірного використання авторського твору укладення усного договору суттєво ускладнює доведення факту існування такого договору між редакцією і автором.

Авторські договори зі штатними працівниками редакції укладаються рідко. Адже, за умовами трудового договору з постійним працівником ЗМІ, його твори визнаються службовими, а майновими правами на них редакція і автор володіють спільно. Існує поширена в деяких ЗМІ практика виплати авторської винагороди за кожну опубліковану протягом місяця статтю (поряд з окладом). Укладання додаткового договору з авторами такі виплати не потребують.

Деякі редакції ЗМІ, що намагаються уникнути додаткового оподаткування, замість авторських укладають з авторами договори купівлі-продажу. Результатом такого договору стає придбання редакцією у повну власність авторських творів, фотографій, ілюстрацій або макетів оформлення логотипів і сторінок видання. Однак у такому разі вони отримують лише матеріальні об’єкти, проте авторські права на ці твори залишаються за їхніми авторами. У разі використання редакцією таких об’єктів у своїй роботі, автори можуть висувати претензії щодо неправомірного використання їхніх творів і вимагати виплати компенсації.