7. Діалектика та метафызика.

Метафізика-метод ф-ї, при якому всі речі, явища, події розглядаються статично і окремо один від одного, дослідження руху і розвитку виноситься на другий план. Дозволяє дослідити сутність,речей явищ.Діалектика-методі філософського дослідження,при якому речі,явища розглядаються штучно,критично,послідовно з урахуванням їх внутрішніх протиріч,змін,розвитку прични і наслідків.метод. Основні принципи:всезагального зв’язку(все у світі знаходиться у стані взаємовідношення);,принцип єдності суб’єктивного і об’єктивного,принцип розвитку(все знах в процесі змін),принцип сходження від абстрактного до конкретногоі навпаки,принцип єдності історичного і логічного. Закони діалектики:1.єдності і боротьбі протилежностей(джерело розвитку-внутрішні суперечності, зміст розвитку — саморозвиток);2.взаємного переходу кількісних і якісних змін(Зміни у світі відбуваються як перехід з одного стану існування до іншого, завдяки тим властивостям. Які існують в самих предметах); 3. заперечення заперечення(розвиток завжди спрямованийі має циклічний, спиралевидний характер). Діалектика як філософська теорія розвитку спирається на такі фундаментальні поняття, як зв'язок, взаємодія, відношення. Поняття зв'язку є одним із найважливіших у діалектиці. Процес пізнання завжди починається з виявлення зв'язків. І будь-яка наукова теорія ґрунтується на з'ясуванні суттєвих зв'язків.

Термін “метафізика” означає: 1) “мета” (з грецької – між, після, через) – префікс, що характеризує проміжний стан речі, її зміну, переміщення тощо; 2) в сучасній науці вживається для позначення складних систем, наприклад, метатеорія (теорія про теорію), метаматематика, металогіка, метагалактика. “Фізика” – природа, наука про природу, що вивчає загальні властивості матеріального світу. Термін “метафізика” дослівно означає “після фізики”. Даний термін був вперше застосований у зв’язку з класифікацією філософської спадщини Арістотеля Радоським (1-е століття до нашої ери), який об’єднав різні лекції і замітки Арістотеля з філософії під такою назвою. Згодом термін “метафізика” набув іншого, більш широкого філософського значення. Поняття “метафізика” в історико-філософському аспекті має ряд значень: 1) метафізика – це вчення про надчуттєві, недоступні досвідові принципи і начала буття (існування світу); 2) метафізика – це синонім філософії; 3) метафізика в переносному розумінні (буденному) вживається для означення чогось абстрактного, малозрозумілого, умоспоглядального; 4) метафізика – це наука про речі, спосіб з’ясування світоглядних питань (сенс життя, основне питання філософії тощо), які не піддаються осягненню за допомогою експерименту та методів конкретних наук; 5) метафізика – це концепція розвитку, метод пізнання, альтернативний діалектиці. В значенні “антидіалектика” термін “метафізика” запровадив у філософію Гегель. Діалектика– це ф-ський метод, який визнає єдність протилежностей, розглядає поняття і предмети в р-ку. Це метод ф-ського дослідж, при якому предмети, явища розглядаються гнучко, критично, послідовно, з урахув їх внутр. Протиріч, змін, р-ку, причин і наслідків. Д-ка як метод реалізує себе через принципи, закони і категорії. Принципи д-ки:1-Єдність об’єктивного і суб’єктивного; 2- принцип всезаг зв’язку; 3-принцип р-ку; 4-Принцип сходження від абстрактного до конкретного і навпаки. 5- принцип єдності історичног і логічного. Д-ка спирається на 3 осн закони: 1-закон взаємного переходу кількісних змін у якісні (розкриває внутр. Механізм переходу до нової якості у будь-якій сфері об’єктивної дійсності); 2-закон єдності та б-би протилежностей, (джерело розвитку – це внутрішні суперечності, а зміст розвитку – це саморозвиток); 3-закон заперечення заперечення(розвиток завжди має спрямований характер і здійснюється у формі циклу чи спіралі). Це універсальні закони, вони діють у природі.ю сусп.-ві та пізнанні. Найважлив виміри д-ки: д-ка як т-рія р-ку,як логіка і як т-рія пізнання. Існ 2 альтернативні концепції – д-ка і метафізика. М-фіз –метод пізнання, альтернативний д-ці. Це метод ф-ського дослідження, при якому об’єкти розглядаються відокремлено як самі по собі, виключена взаємопов’язаність предметів.Різниця між Д-кою і М-фіз: розуміння між старим і новим (М-старе повністю відкидається новим; Д-р-ок вкл в себе і старее, і новее); розуміння джерела р-ку, руху, зміни (М-джерело руху-першопоштовх, Д –внутр суперечність речей і явищ, саморух матерії); розуміння срямованості р-ку (М- р-ок відбув по прямій чи по колу, Д -по аналогії зі спіраллю); в стилі мислення, усвідомлення дійсності(М-однобічність, негнучкість предмета, Д-намагається вивчити всі сторони предмеа); розуміння суті істинного знання ; суть пізнання сприймається по-різному(М-пізнання як результат, Д-як процес); різна картина світу.До альтернатив д-ки також відносять софістику, еклектику,догматизм, релятивізм.