4.10. Облік розрахунків зі стипендіатами

Стипендія — це грошове забезпечення, яке призначається з загального фонду державного бюджету:

1) особам, які навчаються в межах обсягів підготовки кадрів за державним замовленням, а саме:

учням денних відділень професійно-технічних навчальних закладів;

студентам денних відділень вищих навчальних закладів І—ІІ рівнів акредитації;

студентам денних відділень вищих навчальних закладів ІІІ—ІV рівнів акредитації;

курсантам денних відділень (факультетів вищих навчальних закладів цивільної авіації, морського та річкового транспорту, а також Севастопольського інституту ядерної енергії та промисловості);

клінічним ординаторам, аспірантам і докторантам вищих на­вчальних закладів, наукових установ, що фінансуються з загального фонду державного бюджету;

2) учням середніх спеціальних музичних шкіл-інтернатів і середніх художніх шкіл, які навчаються у VІІІ—ХІІ класах, учням І і ІІ курсів училищ фізичної культури;

3) слухачам підготовчих відділень консерваторій та студій підготовки акторських кадрів.

Стипендія забезпечує умови реалізації гарантій держави стосовно отримання освіти й матеріальне стимулювання якісного навчання. Державні стипендії в навчальних закладах і науково-дослідних інститутах виплачуються в межах установлених лімітів стипендіального фонду відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 8.08.2001 № 950 «Про затвердження Порядку призначення, виплати та розмірів стипендіального забезпечення учнів, студентів, курсантів, слухачів, клінічних ординаторів, аспірантів і докторантів» з подальшими змінами. Згідно з цим Порядком розмір стипендії визначається в неоподатковуваних мінімумах доходів громадян на місяць залежно від типу навчального закладу, спеціальності, успішності, наявності права в особи на отримання державних пільг і гарантій, установлених для окремих категорій громадян.

Вищі навчальні заклади самі вирішують питання про призначення стипендій, забезпечуючи їх виплату передусім:

1) студентам, курсантам з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

2) студентам, курсантам з числа осіб, що згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» мають пільги на призначення стипендії;

3) студентам, курсантам з малозабезпечених сімей (за умови отримання відповідної допомоги згідно з законодавством);

4) студентам-інвалідам І і ІІ груп;

5) студентам, курсантам з числа осіб, які мають сім’ї з дітьми;

6) студентам, які за результатами сесії мають середній бал успішності 4—4,99 за п’ятибальною або 7—9,99 за дванадцятибальною шкалою, та студентам, зазначеним у пунктах «1—5», які за результатами сесії мають середній бал успішності нижчий від 4 за п’ятибальною або нижчий від 7 за дванадцятибальною шкалою, стипендія призначається в мінімальному розмірі, який становить:

для студентів вищих навчальних закладів І—ІІ рівнів акредитації, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст» або «бакалавр», — 2,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на місяць, а для студентів з малозабез­печених сімей і студентів-інвалідів І і ІІ груп — 2,4 неоподатковуваного мінімуму громадян на місяць;

для студентів вищих навчальних закладів ІІІ—ІV рівнів акредитації, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр, спеціаліст» або «магістр» — 2,75 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на місяць, а для студентів з малозабезпечених сімей і студентів-інвалідів І і ІІ груп — 3 неоподатковуваних мінімуми громадян на місяць.

Учням, студентам, курсантам з числа осіб, котрим Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», гарантують­ся пільги з виплати стипендії, розмір стипендії збільшується на 100 % за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на здійснення заходів з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Згідно з Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на підвищену стипендію в розмірі 100 % мають право:

постраждалі громадяни категорії І (ст. 20, п. 26);

постраждалі громадяни категорії ІІ (ст. 21, п. 11);

постраждалі громадяни категорії ІІІ (ст. 22, п. 6);

постраждалі громадяни категорії ІV (ст. 23, п. 1);

діти, яким встановлено інвалідність, пов’язану з Чорнобильською катастрофою (ст. 30, ч. 3, п. 4);

діти, які до вступу в державні вищі заклади освіти, про- фесійно-технічні заклади мали підстави для отримання кате- горії ІV та студенти з числа цих дітей віком до 23 років (ст. 30, ч. 5).

Не мають права на отримання підвищеної на 100 % стипендії за кошти Чорнобильського фонду учні та студенти, які до досягнення повноліття мають статус постраждалих:

за дозою опромінення щитовидної залози;

народжені після 26 квітня 1986 року від батька або матері, що мають статус постраждалих категорій І, ІІ або ІІІ.

Учням професійно-технічних навчальних закладів, студентам, курсантам, які за результатами сесії мають середній бал успішності 5 за п’ятибальною або 10—12 за дванадцяти- бальною шкалою, мінімальний розмір стипендії збільшується на 25 %.

Студентам із числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, розмір стипендії збільшується на 55 %. Постановою № 950 визначено інші випадки, коли розмір стипендії може бути збільшений порівняно з призначеним за результатами здачі сесії. Розміри стипендії студентам вузів ІІІ—ІV рівнів акредитації наведено в табл. 4.17.

Таблиця 4.17

ЧИННІ РОЗМІРИ СТИПЕНДІЇ, грн, СТУДЕНТАМ ВУЗІВ ІІІ—ІV РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ

№ з/п	Середній бал успішності	Студентам із числа дітей-сиріт		Студентам, віднесеним до потерпілих унаслідок аварії на ЧАЕС
		За успішність	Надбавка 55 %	За успішність	надбавка 100 %
1	3,00—3,99	46,75	25,71	46,75	46,75
2	4,00—4,99	46,75	25,71	46,75	46,75
3	5,00	58,44	32,14	58,44	58,44

Закінчення табл. 4.17

№ з/п	Студентам з малозабезпе- чених сімей	Студентам-інвалідам І і ІІ груп	Студентам, які мають сім’ї з дітьми	Іншим студентам
1	51,0	51,0	46,75	—
2	51,0	51,0	46,75	46,75
3	63,75	63,75	58,44	58,44

Стипендія призначається за результатами сесії з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому закінчилася сесія згідно з навчальним планом (табл. 4.18). До першої сесії стипендія призначається в мінімальному розмірі.

З метою розв’язання питань призначення та позбавлення стипендії, надання матеріальної допомоги учням, студентам, курсантам, заохочення найкращих із них за успіхи в навчанні, участь у громадській, спортивній та науковій діяльності навчальні заклади створюють комісії, до складу яких входять декани (завідувачі відділеннями), представники профспілкових організацій, бухгалтерії.

Стипендія клінічним ординаторам і аспірантам вищих навчаль­них закладів, наукових установ, що отримують кошти з загального фонду державного бюджету, установлюється в розмірі серед­ньої місячної заробітної плати за останнім основним місцем роботи на відповідних посадах, але не нижче за 60 % і не вище за посадовий оклад викладача-стажиста (оклад без акредитації — 253 грн).

Таблиця 4.18

ПРОЕКТ НАКАЗУ НА ПРИЗНАЧЕННЯ СТИПЕНДІЇ

КИЇВСЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

НАКАЗ № _______ «____» ______________ 200 __ р.

Про нарахування стипендії на період з 1 лютого по 30 червня 200 __ р.

ФАКУЛЬТЕТ ПРАВОЗНАВСТВА КОД 6 КУРС 4

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО КОД 2130 ГРУПА 1

№ з/п	Прізвище та ініціали	Номер залікової книжки	Розмір стипендії, грн	ЧАЕС	Примітка
1	Борисенко В. С.	980805	46,75
2	Гавриленко О. М.	980807	46,75
3	Дерев’янко Ю. В.	980809	58,44
4	Колисниченко Н. В.	980815	46,75
5	Липяцька В. Л.	980819	46,75
6	Матвієнко О. А.	980822	46,75
7	Рожнятовська А. О.	980826	46,75	46,75	ЧАЕС
8	Степанцова І. В.	980828	46,75
9	Черновол Ю. М.	980835	46,75
10	Шевчук С. Г.	980837	58,44
11	Шут Т. В.	980839	46,75

Ректор університету

Декан факультету

Начальник ФЕВ

Головний бухгалтер

Юрисконсульт

Бухгалтер

Докторантам установлюється стипендія в розмірі середньої місячної заробітної плати за останнім основним місцем роботи з урахуванням подальших змін в оплаті праці на відповідних посадах, але не вище від посадового окладу доцента, який має вчений ступінь кандидата наук (оклад без акредитації — 391 грн).

За особливі успіхи в навчанні, участь у громадській, спортивній та науковій діяльності учням, студентам, курсантам за поданням стипендіальної комісії можуть призначатися персональні (іменні) стипендії в межах стипендіального фонду навчального закладу відповідно до затвердженого положення.

Розмір персональної (іменної) стипендії не повинен перевищувати: для учнів професійно-технічних навчальних закладів, студентів вищих навчальних закладів І—ІІ рівнів акредитації — 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за місяць, а для студентів вузів ІІІ—ІV рівнів акредитації — 3,85 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на місяць. Так, студентам-відмінникам, активістам наукової та громадської роботи призначаються іменні стипендії Президента України, Верховної Ради України, Наглядової ради вузів, меценатські стипендії. Для молодих учених передбачено також стипендії Кабінету Міністрів України, Міністерства у справах науки й технологій, Національної академії наук України.

З метою підвищення життєвого рівня та заохочення за успіхи в навчанні, участь у громадській, спортивній та науковій діяльності учнів професійно-технічних навчальних закладів, студентів, курсантів, клінічних ординаторів та аспірантів, які навчаються в межах обсягів підготовки кадрів за державним замовленням, навчаль­ний заклад використовує не менш як 10 % коштів, передбачених на виплату стипендій, згідно з розробленим і затвердженим положенням про порядок використання цих коштів:

на надання термінової матеріальної допомоги;

стимулювання студентів за успіхи в навчанні, науковій, культурно-масовій і громадській роботі виплатою премій і встановлених надбавок до стипендій;

організації пільгового харчування;

фінансування заходів, пов’язаних з оздоровленням студентів (оплата путівок на лікування, відпочинок у санаторіях, профілакторіях, будинках відпочинку, пансіонатах, оздоровчо-спортивних таборах тощо);

надання дотацій на придбання туристичних путівок;

оплату заходів, пов’язаних із навчанням особливо обдарованих студентів.

Облік нарахування стипендій і розрахунків зі стипендіатами здійснюється відповідно до чинного Плану рахунків. Для обліку розрахунків зі стипендіатами призначено пасивний субрахунок № 662 «Розрахунки зі стипендіатами», який за своєю побудовою близький до субрахунка № 661 «Розрахунки із заробітної плати». Нарахована стипендія для бюджетної установи являє собою фактичні видатки й відображається за дебетом рахунка № 80 «Видатки загального фонду», КЕКВ 1342 «Стипендії». Підставою для обліку розрахунків зі стипендіатами є належним чином оформлені первинні документи, взаємозв’язок яких з обліковими операціями ілюструє рис. 4.8.

Видатки на стипендії становлять значну частку в кошторисі видатків на утримання бюджетних установ, а тому бухгалтерський облік має забезпечити контроль за використанням стипендіаль­ного фонду, своєчасністю і правильністю розрахунків зі стипендій.

Розрахунки зі стипендій характеризуються великими масивами облікової інформації, типовими операціями зі щомісячного нарахування стипендій і утримання з них і мають низку особливостей, зумовлених сутністю стипендій як грошового забезпечення. Відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати стипендія не належить до фонду оплати праці, а призначається за результатами підсумкового контролю, який здійснюється 2—3 рази на рік. На стипендії не нараховуються внески на соціальні потреби (фонд соціального страхування, Пенсійний фонд, фонд зайнятості), стипендіатам не надається допомога з тимчасової непрацездатності (виплачується стипендія).

Стипендія включається до сукупного доходу громадян, з якого справляється прибутковий податок, а стипендіатам присвоюється ідентифікаційний код платника податків. Існують певні особливості щодо оформлення операцій з первинними документами та застосування спрощеної форми виплати стипендій через фінансо­вих старост на підставі групових довіреностей (табл. 4.19).

Останнім часом практикується виплата стипендій через банкомати.

Розрахунки зі стипендіатами є однією з найбільш трудомістких ділянок обліку, а тому здебільшого вони здійснюються на ПК. Локальні системи автоматизації обліку стипендій розроблені з урахуванням чинних нормативних документів і забезпечують виконання таких завдань:

нарахування стипендій;

нарахування надбавок до стипендій, премій;

індексацію стипендій (за потребою);

розрахунок різних видів утримань (прибуткового податку, профспілкових внесків, плати за проживання в гуртожитку, аліментів і т. ін.);

отримання необхідних даних для складання звітності;

достовірне і своєчасне відображення різних операцій за розрахунками зі стипендіатами на рахунках бухгалтерського обліку.

Рис. 4.8. Взаємозв’язок первинних документів і облікових рішень з розрахунків зі стипендіатами

Таблиця 4.19

ДОВІРЕНІСТЬ

Ми, що нижче підписалися, студенти ________{юридичного}_____ факультету

___ІV__ курсу ___₀₃__ групи — довіряємо старості ___{Коваленко Ользі Іванівні}__

(прізвище, ім’я по батькові)

отримати в касі вузу для видачі суми стипендії, які нам належать, за відомістю за ____07____ семестр 200__/200__ навчального року.

№ з/п	Прізвище та ініціали студента	Підпис	№ з/п	Прізвище та ініціали студента	Підпис
1	Антипенко М. В.		15	Коприч П. В.
2	Броварець Т. Л.		16	Кутахов С. М.
3	Варвич К. П.		17	Лиховець Н. В.
4	і т. д.		18	і т. д.

Завіряючи дану довіреність, прошу видавати старості ___{Коваленко О. І.}___

належні студентам суми стипендії. Особистий підпис _____{Коваленко}____ якої підтверджую

«__» ___________ 200 __ р.

Декан ____{В. Н. Петрів}___ факультету

______________________ /________/

Система обліку стипендій передбачає автоматизацію за субрахунком № 662, спрямовану на виконання таких підзавдань:

пофакультетного обліку нарахування та виплати стипендій;

обліку нарахування та виплати стипендій за академічними групами;

обліку нарахування та виплати стипендій іноземним студентам, аспірантам і докторантам;

обліку всіх видів утримань зі стипендій вітчизняних та іноземних студентів, аспірантів, докторантів;

отримання необхідних даних для зведеного синтетичного обліку стипендій (заповнення меморіального ордера № 5);

видачу довідок про розмір стипендій, отриманих за рік (місяць);

отримання необхідних даних для складання звітності.

Передбачається взаємозв’язок з іншими ділянками бухгалтерського обліку, що досягається завдяки бухгалтерським записам у єдиний масив зведеного синтетичного обліку.

Тести до розділу 4

1. Назвіть фактори, від яких залежить розмір посадового окладу професорсько-викладацького складу вузів.

а) група з оплати праці;

б) рівень акредитації вузу;

в) педагогічний стаж;

г) безперервний стаж;

д) страховий стаж;

е) освіта;

є) вчене звання;

ж) науковий ступінь;

з) обіймана посада.

2. Назвіть складові, які не входять до фонду заробітної плати.

а) основна заробітна плата;

б) додаткова заробітна плата;

в) суми виплат компенсації громадянам, які потерпіли внаслідок аварії на ЧАЕС;

г) допомога за тимчасовою непрацездатністю;

д) інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

3. Доберіть з правої колонки правильне визначення кожного виду заробітної плати.

1. Основна заробітна плата — це… 2. Додаткова заробіт­на плата — це…	а) винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці;
	б) заохочувальні та компенсаційні виплати;
	в) винагорода за працю понад установлені норми;
	г) допомога за тимчасовою непрацездатністю.

4. Назвіть показники, які необхідно використати для визначення середньоденної заробітної плати для нарахування відпускних.

а) сумарний заробіток за останні 2 місяці;

б) сумарний заробіток за останні 12 місяців;

в) сумарний заробіток за останні 6 місяців;

г) кількість робочих днів у році;

д) кількість календарних днів у році за мінусом святкових і неробочих днів.

5. Назвіть розміри утримань із заробітної плати працівників через бухгалтерію установи.

1. Прибутковий податок. 2. До Пенсійного фонду. 3. До Фонду загальнообов’язко­вого державного соціального страхування на випадок безробіття. 4. До Фонду загальнообов’язко­вого державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. 5. До Фонду загальнообов’язко­вого державного соціального страхування від нещасних випадків.

а) 4 % фонду оплати праці; б) за ставками залежно від розміру сукупного оподатковувано­го доходу; в) 1—5 % із заробітної плати працівника; г) 0,25—0,5 % із заробітної плати працівника; д) 0,5 % із заробітної плати пра­цівника; е) не утримують; є) 20 % розміру сукупного оподатковуваного доходу за неосновним місцем роботи.

6. Дайте обліково-економічну характеристику субрахунка № 661 «Розрахунки з оплати праці».

а) активний, грошовий;

б) активний, розрахунковий;

в) пасивний, розрахунковий;

г) активно-пасивний, розрахунковий.

7. Доберіть з правої колонки види допомоги, які виплачуються через бухгалтерію установи за рахунок відповідного фонду.

1. Пенсійного фонду. 2. Фонду соціального страхування на випадок безробіття. 3. Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. 4. Фонду соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

а) допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю; б) допомога в разі вагітності та пологів; в) допомога на народження дитини; г) допомога за доглядом за дитиною до трьох років; д) допомога на поховання.

8. Знайдіть правильне визначення економічної сутності стипендій.

а) стипендія — це винагороди, яка виплачується студентам і аспірантам за виконувану роботу в вузах;

б) стипендія — це різні заохочувальні та компенсаційні виплати студентам і аспірантам;

в) стипендія — це грошове забезпечення, яке надається студентам і аспірантам денної форми навчання.

9. Доберіть у правій колонці правильний економічний зміст до кожного з наведених бухгалтерських проведень.

1. Дебет 80 Кредит 661. 2. Дебет 80 Кредит 651. 3. Дебет 661 Кредит 663. 4. Дебет 661 Кредит 671. 5. Дебет 661 Кредит 301.

а) депоновано заробітну плату; б) нараховано внески до Пенсійного фонду за рахунок видатків загального фонду; в) нараховано заробітну плату за рахунок видатків загального фонду; г) утримано за товари, продані у кредит; д) виплачено заробітну плату; е) нараховано допомогу за тимчасовою непрацездатністю.

10. Доберіть з правої колонки бухгалтерські проведення до економічного змісту господарських операцій.

1. Нараховано стипендії студентам і аспірантам. 2. Нараховані надбавки студентам, які мають свідоцтво потерпілого внаслідок ава­рії на ЧАЕС. 3. Утримано прибутковий податок зі сти­пендій. 4. Виплачено стипендії. 5. Депоновано стипендії.

а) Дебет 662 Кредит 301; б) Дебет 662 Кредит 668; в) Дебет 662 Кредит 666; г) Дебет 80 Кредит 662; д) Дебет 662 Кредит 641; е) Дебет 673 Кредит 662; є) Дебет 662 Кредит 671.

11. Назвіть види утримань зі стипендій студентів і аспірантів.

а) профспілкові внески;

б) за виконавчими листами;

в) внески до Пенсійного фонду;

г) прибутковий податок;

д) внески до Фонду Чорнобиля.

12. Назвіть процедуру, у результаті якої визначається розмір місячної заробітної плати медиків і педагогів.

а) атестація;

б) класифікація;

в) тарифікація;

г) стратифікація.

13. Розмістіть у логічній послідовності операції з розрахунків з оплати праці працівників за поточний місяць.

а) нараховано заробітну плату працівникам за поточний місяць;

б) видано аванс за поточний місяць;

в) утримано з заробітної плати прибутковий податок;

г) здано до бухгалтерії табель використання робочого часу;

д) депоновано не отриманий своєчасно аванс.

14. Що присвоюється працівникові під час прийому його на державну службу?

а) вчене звання;

б) вчений ступінь;

в) ранг;

г) військове звання;

д) категорія;

е) розряд.

15. Доберіть до кожного з наведених кодів економічної класифікації видатків їх назву.

1. Код 1110.	а) грошове утримання військовослужбовців;
2. Код 1111.	б) стипендії;
3. Код 1112.	в) заробітна плата;
4. Код 1113.	г) оплата праці працівників бюджетних установ;
5. Код 1120.	д) нарахування на заробітну плату;
6. Код 1342.	е) виплати з тимчасової непрацездатності.

16. Яка винагорода виплачується військовослужбовцям за війсь­кову службу?

а) стипендія;

б) заробітна плата;

в) грошове забезпечення;

г) матеріальна допомога.

17. Назвіть реєстр аналітичного обліку розрахунків із заробітної плати.

а) меморіальний ордер № 5;

б) особовий листок;

в) картка-довідка;

г) розрахунковий листок;

д) лікарняний листок.

18. Назвіть форму й систему оплати праці, яка переважає в бюджетних установах.

а) відрядна;

б) почасова;

в) погодинна;

г) штатно-окладна;

д) акордна.

19. Доберіть у правій колонці визначення термінів:

1. Страхувальник.	а) роботодавці;
2. Страховик.	б) страхові фонди;
	в) застраховані особи.

20. В якому розмірі надається застрахованій особі допомога з вагітності та пологів?

а) залежно від страхового стажу;

б) у розмірі 100 % середньої заробітної плати;

в) у розмірі прожиткового мінімуму;

г) у розмірі мінімальної заробітної плати.

21. Підберіть у правій колонці кореспонденцію рахунків до господарських операцій з виплати допомоги працівникам-«чор­нобильцям».

1. Отримано на реєстраційний рахунок бюджетної установи кошти на виплату допомоги.	а) Дебет 674 Кредит 301; б) Дебет 301 Кредит 324; в) Дебет 324 Кредит 673; г) Дебет 673 Кредит 674.
2. Нараховано допомогу й компенсації громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
3. Отримано до каси установи кошти на виплату допомоги.
4. Виплачено суми нарахованої допомоги та компенсації.

РОЗДІЛ  5 ОБЛІК НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ 5.1. Склад, класифікація, оцінка й завдання обліку необоротних активів

Основні терміни і поняття:

основні засоби, необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи, оцінка необоротних активів, знос необоротних активів, норми зносу, інвентарний номер, номенклатур­ний номер, ремонт основних засобів, фонди в необоротних активах.

Бюджетні установи, як і інші суб’єкти господарювання, здійснюють певну діяльність. Проте діяльність зазначених установ має характерну особливість: вона відбувається у сфері надання послуг соціально-культурного, наукового та іншого характеру. Однією з важливих передумов високоякісного, перманентного, своєчасного надання цих послуг є забезпеченість бюджетних установ засобами праці, які становлять самостійний об’єкт бухгалтерського обліку зазначених суб’єктів господарювання — так звані необоротні активи.

Необоротні активи являють собою сукупність матеріально-речових і нематеріальних цінностей та об’єктів, які належать установі, забезпечуючи її функціонування, і мають очікуваний термін корисної дії чи експлуатації понад один рік. До складу необоротних активів належать земельні ділянки, капітальні витрати на поліпшення земель, будинки, споруди, частини будинків, які на правах власності належать установі, передавальні пристрої, робочі, силові машини й обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади, столовий, кухонний та господарський інвентар, обчислювальна техніка, робоча та продуктивна худоба, багаторічні насадження, музейні цінності, експонати зоопарків, виставок, бібліотечні фонди, знаряддя риболовлі, спеціаль­ні інструменти та спеціальні пристосування, білизна, постільні речі, одяг та взуття, тимчасові нетитульні споруди, природні ресурси, інвентарна тара, матеріали довготривалого використання для наукових цілей, авторські та суміжні з ними права, права користування природними ресурсами, майном, об’єктами промислової власності, інші матеріальні та нематеріальні активи довготривалого використання.

Очевидно, що склад необоротних активів доволі різноманітний, а тому вони потребують класифікації. Згідно з наявною прак­тикою необоротні активи можна класифікувати за такими ознаками (рис. 5.1):

галузевою належністю;

функціональним призначенням;

матеріально-речовою формою;

ступенем використання;

належністю.

Рис. 5.1. Класифікація необоротних активів

Усі необоротні активи бюджетних установ можна згрупувати за відповідними галузями, які, у свою чергу, формуються під впливом видів діяльності. Зокрема, можна розглядати необоротні активи галузей освіти, науки, культури, охорони здоров’я тощо.

Відповідно до другої класифікаційної ознаки доцільно розрізняти основні та допоміжні необоротні активи. До основних не- оборотних активів варто відносити об’єкти, що ідентифікуються як необоротні активи й беруть безпосередню участь у виконанні основних профільних функцій відповідної установи (навчання, медична допомога, наукові дослідження тощо). Це навчальні, лікарняні, лабораторні корпуси й приміщення, книгосховища, на­вчальне, медичне, наукове обладнання і т. ін. Групу допоміжних необоротних активів формують однойменні об’єкти, що їх установа використовує з метою виконання своїх основних профільних функцій. До таких активів належать адміністративні корпуси й приміщення, транспортні засоби адміністративного призначення, канцелярське й господарське обладнання управлінських струк­турних підрозділів тощо.

Основну класифікаційну групу необоротних активів становить та, яку утворено за матеріально-речовою ознакою. Ця група має складну структуру, що охоплює матеріальні необоротні активи (ті, що мають фізичну і/або матеріальну форму) та нематеріальні необоротні активи (ті, що не мають фізичної і/або матеріальної форми). Група матеріальних необоротних активів поділяється, у свою чергу, на дві підгрупи — основні засоби та інші необоротні матеріальні активи.

Основні засоби являють собою необоротні активи, які мають матеріальну форму і вартість яких становить понад 500 грн за одиницю (комплект). До них належать:

Земельні ділянки чи земля, яку згідно з чинним законодавством придбано і/або надано для користування установі, зокрема здано в оренду.

Капітальні витрати на поліпшення земель — витрати неінвентарного характеру (не пов’язані з будівництвом споруд) на культурно-технічні заходи з поверхневого поліпшення земель для сільськогосподарського використання, які проводяться за рахунок капітальних вкладень (планування земельних ділянок, корчування площ під ріллю, очищення полів від каменів і валунів, зрізання купин, розчищення чагарників, очищення водойм тощо).

Будинки і споруди:

1) будинки виробничо-господарського призначення, зайняті органами управління, соціально-культурними (будівлі навчальних закладів, лікарень, поліклінік і амбулаторій, будинків-інтер­натів для старих та інвалідів, дитячих закладів, бібліотек, клубів, музеїв, науково-дослідних інститутів, лабораторій і т. ін.) та іншими установами;

2) будинки, що повністю чи переважно призначені для проживання;

3) водогони, стадіони, басейни, дороги, мости, пам’ятники, загорожі парків, скверів і громадських садів тощо.

Машини й обладнання:

1) силові машини та обладнання, машини-генератори, що виробляють теплову та електричну енергію, і машини-двигуни, що перетворюють різного роду енергію (енергію води, вітру, теплову, електричну енергію і т. ін.) на механічну, тобто на енергію руху;

2) робочі машини та обладнання, машини, апарати та їх облад­нання, що призначені для механічного, термічного й хімічного впливу на предмет праці у процесі створення продукту чи послуг виробничого характеру та переміщення предметів праці у виробничому процесі за допомогою механічних двигунів, сили людини та тварин;

3) вимірювальні прилади — дозатори, амперметри, барометри, ватметри, водоміри, вакуумметри, вапориметри, вольтметри, висотометри, гальванометри, геодезичні прилади, гіроскопи, індикатори, компаси, манометри, хронометри, спеціальні ваги, мірники, касові апарати і т. ін.;

4) регулювальні прилади та пристрої — киснево-дихальні прилади, регулювальні, електричні, пневматичні та гідравлічні пристрої, пульти автоматичного управління, апаратура централізації та блокування, лінійні пристрої диспетчерського контролю і т. ін.;

5) лабораторне обладнання — пірометри, регулятори, калориметри, прилади для визначення вологи, перегінні куби, лаборатор­ні копри, прилади для випробування на газонепроникність, прилади для випробування міцності зразків на розрив, мікроскопи, термостати, стабілізатори, витяжні шафи і т. ін.;

6) обчислювальна техніка — електронно-обчислювальні, керувальні та аналогові машини, цифрові обчислювальні машини та пристрої (клавішні обчислювальні та підсумовувальні машини і т. ін.);

7) медичне обладнання — медичне обладнання (зуболікувальні крісла, операційні столи, ліжка зі спеціальним обладнанням тощо), спеціальне дезінфекційне та дезінсекційне обладнання, обладнання молочних кухонь та молочних станцій, станцій переливання крові і т. ін.;

8) комп’ютерна техніка та комплектуючі — комп’ютери, монітори, периферійне й мережне обладнання комп’ютера, що за вартістю за одиницю чи комплект належить до основних засобів;

9) інші машини та обладнання — машини, апарати та інше обладнання, не назване в перелічених підгрупах. До інших машин та обладнання належать: обладнання стадіонів, спортмайданчиків та спортивних приміщень (зокрема спортивні снаряди), обладнання кабінетів та майстерень у навчальних закладах, кіноапаратура, освітлювальна апаратура, обладнання сцен, музичні інструменти, телевізори, радіоапаратура, спеціальне обладнання науко­во-дослідних та інших установ, що працюють у науковій сфері, обладнання автоматизованих телефонних станцій, телефони, фак­си, копіювальна техніка, технічні засоби приготування та транспортування їжі, пожежні машини на автомобільному й кінному ходу, пожежні автоцистерни, механічні пожежні драбини, техніч­ні засоби служби ПММ, пральні та швейні машини, холодильники, пилососи і т. ін.

Транспортні засоби:

1) рухомий склад залізничного, водного, автомобільного тран­спорту (електровози, тепловози, паровози, мотовози, мотодрезини, вагони, платформи, цистерни, теплоходи, пароплави, дизель-електроходи, буксири, баржі та барки, човни та судна службово-допоміжні, рятувальні, пристані плавучі, парусні судна, автомобілі вантажні та легкові, причіпи, автосамоскиди, автоцистерни, автобуси, трактори-тягачі і т. ін.);

2) рухомий склад повітряного транспорту (літаки, вертольоти);

3) гужовий транспорт (вози, сани тощо);

4) виробничий транспорт (електрокари, мотоцикли, моторолери, велосипеди, візки та ін.);

5) усі види спортивного транспорту;

6) запасні частини до транспортних засобів, які згідно зі своєю вартістю за одиницю (комплект) належать до основних засобів.

Інструменти, приладдя та інвентар:

1) інструменти — механічні та немеханічні знаряддя праці загального значення, а також прикріплені до машин предмети, які слугують для обробки матеріалів. До них належать: різальні, удар­ні, натискувальні та ущільнювальні знаряддя ручної праці, зокрема ручні механічні знаряддя, що працюють на електроенергії, енергії стисненого повітря і т. ін. (електродрилі, фарбопульти, електровібратори, гайковерти тощо), а також різного роду пристрої для оброблення матеріалів, здійснення монтажних робіт і т. ін. (лещата, патрони, ділильні головки, пристрої для встановлення двигунів та для прокручування карданного вала на автомобілях тощо);

2) виробничий інвентар та приладдя — предмети виробничого значення, які використовуються для полегшення виробничих операцій під час роботи (робочі столи, верстаки, кафедри, парти тощо); обладнання, що сприяє охороні праці; предмети технічного значення, які не можуть бути віднесені до робочих машин (наприклад, світлокопіювальні рами тощо);

3) господарський інвентар — предмети конторського та господарського облаштування, конторське обладнання, переносні бар’єри, вішалки, гардероби, шафи різні, дивани, столи, крісла, шафи та ящики вогнетривкі, друкарські машинки, гектографи, шапірографи та інші ручні розмножувальні й нумерувальні апарати, переносні юрти, палатки (крім кисневих), ліжка (крім ліжок зі спеціальним обладнанням), килими, портьєри та інший господарсь­кий інвентар, а також предмети протипожежного значення — гідропульти, стендери, драбини ручні і т. ін.;

4) лінії електропередач, трансмісії та трубопроводи з усіма проміжними пристроями, необхідними для трансформації (перетворення) і передачі енергії та для переміщення трубопроводами рідких і газоподібних речовин до споживача, спеціалізовані споруди систем зв’язку.

Робочі та продуктивні тварини:

1) робоча худоба — коні, воли, осли та інші робочі тварини (зокрема транспортні та спортивні коні, інші транспортні тварини);

2) продуктивна та племінна худоба — корови, бики-плід­ники, бугаї, буйволи та яки (крім робочих), жеребці-плідники та племінні кобили (неробочі), кобили, переведені на табунне утримання, верблюди-плідники й матки (неробочі), олені — матки й самці (рогачі), кнури та свиноматки, вівцематки, кози, барани і т. ін.;

3) службові собаки;

4) декоративні тварини;

5) піддослідні тварини (собаки, щури, морські свинки тощо).

Багаторічні насадження:

1) штучні багаторічні насадження незалежно від їхнього віку;

2) плодово-ягідні насадження всіх видів (дерева та кущі), озеленювальні та декоративні насадження на вулицях, площах, у парках, садах, скверах, на території установ, у дворах житлових будинків, живі огорожі, снігозахисні та полезахисні смуги, насадження для укріплення пісків і берегів річок, яро-балочні насадження та ін.;

3) штучні насадження ботанічних садів та інших науково-до­слідних установ і навчальних закладів для наукових цілей та інші штучні багаторічні насадження.

Інші основні засоби:

1) сценічне — постановні засоби вартістю понад 10 грн за одиницю (декорації, меблі та реквізити, бутафорії, театральні й національні костюми, головні убори, білизна, взуття, перуки);

2) документація з типового проектування незалежно від вартості;

3) навчальні кінофільми, магнітні диски, стрічки, касети та інші активи, що належать до фільмофонду установи.

Інші необоротні матеріальні активи становлять другу однойменну підгрупу матеріальних необоротних активів. До їх складу належать:

Музейні цінності, експонати зоопарків, виставок:

1) музейні цінності (незалежно від вартості), крім предметів мистецтва та природознавства, старовини й народного побуту та експонатів наукового, історичного й технічного значення, які обліковуються в порядку, установленому для обліку цих цінностей у державних музеях;

2) експонати тваринного світу в зоопарках та інших аналогічних установах незалежно від їхньої вартості.

Бібліотечні фонди — наукова, художня, навчальна література, спеціальні види літератури та інші видання.

Малоцінні необоротні матеріальні активи:

1) знаряддя риболовлі (трали, неводи, сіті тощо);

2) бензомоторні пилки, сучкорізи, троси для сплаву;

3) спеціальні інструменти та спеціальні пристосування (для серійного й масового виробництва певних виробів або для виконання індивідуальних замовлень);

4) предмети виробничого значення вартістю до 500 грн за одиницю (комплект) — робочі столи, верстаки, кафедри, парти тощо; обладнання, що сприяє охороні праці; предмети технічного значення, які можуть бути віднесені до робочих машин (світлокопіювальні рами тощо);

5) предмети, призначені для видачі напрокат;

6) господарський інвентар вартістю до 500 грн за одиницю (комплект) — предмети конторського й господарського облаштування, конторське обладнання, переносні бартери, вішалки, гардероби, шафи різні, дивани, столи, крісла, шафи та ящики вогнетривкі, друкарські машинки, гектографи, шапірографи та інші ручні розмножувальні й нумерувальні апарати, переносні юрти, палатки (крім кисневих), ліжка (крім ліжок зі спеціальним обладнанням), килими, портьєри, столовий, кухонний та інший господарський інвентар, а також предмети протипожежного значення — гідропульти, стендери, драбини ручні і т. ін.;

7) інші малоцінні необоротні предмети, термін експлуатації яких більш як один рік, а вартість за одиницю не перевищує 500 грн — телефони, обчислювальна техніка, пральні та швейні машини, холодильники і т. ін.

Білизна й постільні речі:

1) білизна (сорочки, халати);

2) постільні речі та постільна білизна (матраци, подушки, ковд­ри, простирадла, підодіяльники, наволочки, покривала, мішки спальні тощо);

3) одяг і обмундирування, включаючи спецодяг (костюми, пальта, плащі, кожухи, плаття, кофти, спідниці, куртки, штани тощо);

4) взуття, включаючи спеціальне (черевики, чоботи, сандалі, валянки тощо);

5) спортивний одяг і взуття (костюми, черевики тощо).

Тимчасові нетитульні споруди:

1) тимчасові нетитульні споруди, пристосування та пристрої, витрати на зведення яких включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт;

2) сезонні дороги, тимчасові відгалуження лісовозних доріг і тимчасові будівлі в лісі (пересувні будиночки, котлопункти, пилкозаточувальні майстерні, бензозаправки тощо).

Природні ресурси: мінеральні копалини, нафтові свердловини, родовища корисних копалин внутрішніх вод, смуги будівель­ного лісу, що згідно з чинним законодавством належать бюджетній установі.

Інвентарна тара: інвентарна тара тривалого використання для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах чи для здійснення технологічних процесів, сховища для зберігання рідких і сипучих речовин (баки, скрині, чани, засіки тощо); шафи торговельні та стелажі; інша інвентарна тара.

Матеріали довгострокового використання для наукових цілей: матеріали, одержані зі складу в лабораторію або інші структурні підрозділи науково-дослідних інститутів, вузів для науково-дослідних робіт, які використовуються неодноразово або тривалий час, а також матеріали, що є об’єктами наукових досліджень; в установах культури дорогі матеріали, одержані зі складу для реставрації та ремонту видань мистецтва, музейних цінностей і пам’яток архітектури.

Необоротні матеріальні активи спеціального призначення: необоротні матеріальні активи, що мають специфічне призначення та обмежене застосування лише в певних галузях.

Нематеріальні активи являють собою активи, що не мають фізичної і/або матеріальної форми й використовуються в процесі господарської та адміністративної діяльності установи більш як один рік. До складу цих активів належать авторські та суміжні права:

права на літературні твори;

права на музичні твори;

програми для електронно-обчислювальних машин;

бази даних тощо;

інші нематеріальні активи.

Інші нематеріальні активи охоплюють:

1) права користування природними ресурсами — право користування надрами, іншими ресурсами природного середови­ща, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо;

2) права користування майном — право користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо;

3) права на знаки для товарів і послуг — товарні знаки, торгові марки, фірмові назви тощо;

4) права на об’єкти промислової власності — право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо;

5) гудвіл — перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних активів;

6) інші нематеріальні активи — право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо.

Як уже зазначалося, розглянуте групування є основним у класифікаційній схемі необоротних активів. Саме на ньому базується поділ рахунків і субрахунків, що становлять клас 1. Необоротні активи.

Залежно від ступеня використання в діяльності активи поділяють на такі, що діють, такі, що перебувають у запасі, і такі, що не діють. До таких, що діють, необоротних активів належать об’єкти, які використовуються в господарській та адміністративній діяльності. Необоротні активи, які перебувають у запасі, призначені для заміни тих, що діють, на час ремонту, модернізації чи вибуття. Необоротні активи, які не діють, це зайві об’єкти, не використовувані в установі, а також інші необоротні активи, які з тих чи інших причин не діють.

Щодо бухгалтерського обліку необоротних активів ідентифікують такі види вартості:

балансову;

первісну;

відновлювальну.

Балансова вартість — це вартість, за якою необоротні активи включаються до балансу після віднімання суми нарахованого зносу. Під первісною вартістю розуміють вартість, що історично склалася, тобто собівартість за фактичними витратами на придбання, спорудження та виготовлення необоротних активів. Відновлювальна вартість являє собою первісну вартість, змінену внаслідок переоцінювання.

Первісну (відновлювальну) вартість необоротних активів змінюють у разі індексації їхньої первісної вартості, а також у разі добудівлі, дообладнання, реконструкції, часткової ліквідації відповідних об’єктів та модернізації, яка спричинила додаткове укомплектування необоротних активів.

Згідно з чинною нормативною базою переоцінювання необорот­них активів бюджетних установ здійснює спеціальна тимчасова комісія, яка призначається наказом керівника установи й до складу якої входять:

заступник керівника установи (голова комісії);

головний бухгалтер чи його заступник;

керівники груп обліку (в установах, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями) або інші працівники бухгалтерії, які обліковують необоротні активи;

особи, на яких покладено відповідальність за збереження необоротних активів;

інші посадові особи (на розсуд керівника установи).

Комісія переоцінює кожну окрему одиницю необоротних активів і встановлює нові ціни. При цьому документи, що підтверджують нову ціну, не потрібні. Під час оцінювання однотипних об’єктів у межах однієї установи на них установлюють однакові ціни.

Відповідно до чинного нормативного поля, зміна вартості необоротних активів після індексації не є підставою для переведення їх на інший субрахунок, а також не тягне за собою додатковий дохід установи. Якщо вартість окремих видів необоротних активів після індексації значно відрізняється від аналогічних нових зразків, такі необоротні активи обліковуються в установі за ринковими вільними цінами на ці види активів, що діють на дату проведення індексації. Результати роботи комісії відбиваються в акті про зміну вартості необоротних активів. Цей акт підписують члени комісії та затверджує керівник установи, який відповідає за організацію роботи комісії, а також разом із головою комісії — за об’єктивність результатів переоцінки.

Необоротні активи, залучаючись до господарського процесу бюджетних установ, проходять у цьому процесі всі етапи руху (рис. 5.2):

надходження необоротних активів;

наявність необоротних активів і їх використання;

вибуття необоротних активів.

Рис. 5.2. Схема участі об’єктів необоротних активів у господарському процесі бюджетних установ

Відповідно до зазначеної схеми визначається коло головних завдань бухгалтерського обліку необоротних активів:

правильне документальне оформлення і своєчасне відображення в облікових реєстрах надходження необоротних активів, їх внутрішнього руху та вибуття;

правильне обчислення та відображення в обліку суми зносу необоротних активів та видатків, пов’язаних з їх ремонтом;

точне визначення результатів ліквідації зазначених об’єктів обліку;

контроль за збереженням та ефективним використанням кожного з об’єктів необоротних активів.