
- •Передмова
- •Тематичний план
- •Тема № 1: центр ваги тіла.
- •1. Історія виникнення та становлення технічної механіки.
- •2. Загальні поняття статики.
- •2.1 Аксіоми статики
- •3. Момент сили.
- •4. Центр паралельних сил. Центр ваги тіла.
- •4.1 Рівнодіюча систем двох паралельних сил, які не утворюють пару
- •4.2 Центр паралельних сил
- •4.3 Центр ваги твердого тіла
- •Питання для самоконтролю
- •Тема № 2: закон гука. Випробування матеріалів.
- •1. Основні задачі опору матеріалів.
- •2. Поняття про деформацію. Основні допущення та гіпотези.
- •3. Види деформації.
- •3 .1 Деформація розтягання-стискання
- •3 .2 Деформація зсуву (зрізу)
- •3.3 Деформація кручення
- •3.4 Деформація згинання
- •Питання для самоконтролю
- •Тема № 3. Згин.
- •1. Загальні поняття.
- •2. Внутрішні силові фактори при згині.
- •3. Нормальні напруження при згині.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема № 4. З’єднання деталей.
- •1. Основні поняття та визначення, класифікація машин.
- •2. Кінематичні пари та ланцюги.
- •1. Класифікація з’єднання деталей.
- •2. Рухомі з’єднання.
- •3. Нерухомі роз’ємні з’єднання.
- •3.1 Різьбові з’єднання.
- •3.2 Штифтове з’єднання
- •3.3 Шпонкове з’єднання
- •3.4 Шпільцове з’єднання
- •4. Нерухомі нероз’ємні з’єднання.
- •4.1 Заклепкове з’єднання
- •4.2 Зварювання деталей
- •4.4 Склеювання.
- •1. Підготовка поверхонь під склеювання.
- •2. Спосіб нанесення клею.
- •3. Твердіння клею.
- •4.5 Паяння
- •4.6 Пресове з’єднання
- •Питання для самоконтролю
- •Тема № 5: передачі обертового руху.
- •1. Класифікація передач обертового руху.
- •2. Передаточне (передавальне) число.
- •3. Фрикційна передача.
- •1. Загальна характеристика зубчастих передач.
- •2. Матеріали для виготовлення зубчастих передач.
- •1. Загальна характеристика зубчастих колес.
- •2. Циліндричні зубчасті колеса.
- •3. Конічні зубчасті колеса.
- •4. Рейкова передача (Кремальера).
- •1. Загальна характеристика черв’ячної передачі.
- •Переваги:
- •Недоліки:
- •2. Матеріали для виготовлення черв’ячної передачі.
- •1. Загальна характеристика пасових передач.
- •2. Класифікація пасових передач.
- •3. Розрахунок пасових передач.
- •Геометричні характеристики
- •Кінематичні характеристики
- •Силові характеристики
- •1. Кулачковий механізм.
- •2. Мальтійський механізм.
- •3. Храповий механізм.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема № 6: вали, осі, підшипники та муфти.
- •1. Загальна характеристика осі.
- •2. Загальна характеристика валів.
- •3. Матеріали для виготовлення валів.
- •1. Загальна характеристика підшипників (вальниць).
- •2. Підшипник (вальниці) ковзання.
- •3. Підшипники (вальниці) кочення.
- •Приклади вальниць кочення подані у таблиці 13.1.
- •Вальниці кочення
- •4. Загальна характеристика муфт.
- •Питання для самоконтролю
- •Перелік питань до заліку
- •Рекомендована література
3.3 Шпонкове з’єднання
Шпонкове
з'єднання
— один з видів з'єднання вала
з втулкою
з використанням додаткового конструктивного
елемента шпонки,
призначеної для запобігання їх відносного
провертання (рис. 5.7). Найчастіше шпонкове
з'єднання використовується для передачі
крутильного
моменту в з'єднаннях обертового валу
із зубчастим
колесом або зі шківом.
На відміну від з'єднань з натягом,
які забезпечують взаємну нерухомість
деталей без додаткових к
онструктивних
елементів, шпонкові з'єднання — розбірні.
Розрізняють ненапружені і напружені шпонкові з'єднання. Ненапружені шпонкові з'єднання реалізують за допомогою призматичних і сегментних шпонок, а напружені — за допомогою клинових і тангенціальних шпонок.
До переваг шпонкових з'єднань слід віднести:
простоту будови і виготовлення;
н
Рисунок 5.7 – Шпонкове з’єднання
адійність конструкції;низьку вартість;
нескладність монтажу і демонтажу.
Недоліками шпонкових з'єднань є:
послаблення міцності валу і маточини шпонковими пазами;
обмеження моменту, що передається міцністю шпонки;
ускладнення конструкції у разі переміщення деталі (блоку шестерні) вздовж валу.
3.4 Шпільцове з’єднання
Шліцьове (зубчасте) з'єднання — з'єднання вала (охоплюваної поверхні) та отвору маточини деталі (охоплюючої поверхні) за допомогою паралельних до осі вала (отвору) шліців (зубів) і впадин (пазів) рівномірно розміщених на їх циліндричних поверхнях (рис. 5.8).
Рисунок 5.8 - Шліцьове (зубчасте) з'єднання
Основні переваги:
характеризується більшою навантажувальною здатністю у порівнянні зі шпонковим з'єднанням при тих же параметрах спряження;
забезпечує співвісність валу і отвору, з яким вал спрягається;
дає можливість осьового зміщення та краще напрямлення деталей при переміщенні їх уздовж вала.
Недоліком слід вважати:
складність виготовлення шліцьових валів;
збільшення концентраторів напружень.
4. Нерухомі нероз’ємні з’єднання.
4.1 Заклепкове з’єднання
Закле́пкове з’єднання — нероз'ємне з'єднання деталей за допомогою заклепок (рис. 5.9).
Заклепкові з’єднання класифікують за наступними ознаками:
1. За призначенням заклепкові з'єднання поділяють на:
міцні, що забезпечують необхідну міцність з'єднання;
щільні (герметичні), що забезпечують задану герметичність з'єднання;
м
іцно щільні, коли вимоги ставляться і до міцності з'єднання і до його герметичності.
а б
Рисунок 5.9 – Заклепкові з’єднання:
а - Заклепкове з'єднання внапуск, б - Заклепкове з'єднання трубчастою заклепкою
2. За взаємним розташуванням з'єднуваних деталей розрізняють:
шви внапуск,
шви встик (виконують за допомогою однієї чи двох накладок).
3. За конструкцією заклепкові з'єднання поділяються на:
однорядні,
багаторядні з розміщенням заклепок рядами чи у шаховому порядку.
У залежності від числа зрізів шви називають одно- двозрізними чи багатозрізними. За типом заклепки: з суцільною та трубчастою заклепкою.
Заклепкові з'єднання проявляють свої переваги в наступних умовах:
при наявності суттєвих вібраційних навантажень у відповідальних конструкцій (мосто-, судно- та авіабудування);
у з'єднаннях, нагрівання яких при зварюванні недопустиме через небезпеку відпуску термооброблених деталей чи температурних їх деформацій;
для з'єднання деталей, що не підлягають зварюванню (наприклад, кріплення фрикційних накладок в гальмах та фрикційних муфтах, при виготовленні одягу та взуття).
Недоліки заклепкових з'єднань
трудомісткість процесу. процес створення з'єднання вимагає свердління отворів, встановлення заклепок, клепки, котрі мало піддаються автоматизації.
підвищена матеріаломісткість з'єднання. з'єднання ослабляє основну деталь, тому її слід робити товстішою. навантаження припадає на заклепки, тому їх сумарний переріз повинен відповідати навантаженню.
недостатня герметичність з'єднання, що вимагає додаткових затрат на герметизацію конструкцій.
технологія монтажу супроводжується шумом і вібрацією.