3. Нерухомі роз’ємні з’єднання.

3.1 Різьбові з’єднання.

Різьбове з'єднання — роз’ємне нерухоме з'єднання деталей машин за допомогою гвинтової поверхні різі.

Класифікація різьбових з’єднань:

1. За видом різі. У різьбових з'єднаннях використовується метрична і дюймова різь різних профілів в залежності від технологічних завдань з'єднання.

2. Залежно, від призначення різьби і різьбові з'єднання поділяють на три групи:

• кріпильні;

• кріпильно–ущільнювальні;

• спеціальні.

3. За профілем різьби. Контур перерізу різьби в площині, яка проходить через її вісь (вісь гвинта), називається профілем різьби. Розрізняють п’ять основних профілів різьби:

• трикутна;

• упорна;

• трапецоїдна;

• прямокутна;

• кругла.

4. За напрямком підйому гвинтової поверхні:

• права (якщо на видимій частині циліндра (конуса) гвинтова поверхня піднімається зліва направо);

• ліва (якщо на видимій частині циліндра (конуса) гвинтова поверхня піднімається справа наліво).

5. Залежно від кількості витків, які виходять з основи циліндра, різьби бувають:

• однозахідні;

• двозахідні;

• багатозахідні.

6. За видом різьбових деталей (рис. 5.2):

• болтове з'єднання;

• гвинтове з'єднання;

• шпилькове з'єднання.

Болтове з'єднання

Гвинтове з'єднання

Шпилькове з'єднання

Рисунок 5.2 – Різьбові з’єднання залежно від виду різьбових деталей

До переваг різьбових з'єднань відносяться:

• технологічність;

• взаємозамінність;

• універсальність;

• надійність;

• масовість.

До недоліків різьбових з'єднань слід віднести:

• само відгвинчування при перемінних навантаженнях, що вимагає застосування спеціальних засобів стопоріння.

• отвори під кріпильні деталі як різьбові так і гладкі викликають концентрацію напружень у матеріалі скріплюваних деталей.

• для ущільнення (герметизації) з'єднання необхідно використовувати додаткові технічні рішення.

3.2 Штифтове з’єднання

Штифт (нім. Stift) — деталь циліндричної або конічної форми для нерухомого з'єднання деталей, як правило, у строго зафіксованому положенні, а також для передачі відносно невеликих навантажень. Перед тим, як встановити штифт, деталі, які ним будуть з'єднуватися, закріпляють у необхідному положенні, у них просвердлюється та розвертається отвір для штифта, а потім в необхідний отвір вмонтовується сам штифт, який скріплює деталі.

За формою штифти бувають:

• конічні;

• циліндричні.

За конструкцією штифти бувають:

• гладкими;

• з насічкою чи витисненими рівцями;

• циліндричні пружинні;

• вальцьовані зі стрічки.

Ц

Рисунок 5.3 - Циліндричний штифт

иліндричні штифти (рис. 5.3) поміщають в отвори з натягом. У рухомих з'єднаннях циліндричні штифти ставлять з розклепуванням кінців. Недоліком циліндричних штифтів є ослаблення посадки при повторних складаннях і розбірках.

В основному циліндричні штифти застосовують як установчі елементи для покращеної фіксації деталей, що взаємно сполучаються і у тих випадках, коли виникає необхідність захистити з'єднувані деталі від бокових зміщуючих зусиль.

Ш

Рисунок 5.4 – Конічний гладкий штифт

тифти конічної (рис.5.4) форми встановлюють в наскрізні отвори. У глухі отвори ставлять конічні штифти з різзю. У з'єднаннях, що зазнають вібрацій та ударів, ставлять штифти з розвідним (для фіксації) кінцем. Такі ж конічні штифти застосовують і в з'єднаннях обертових деталей. Конічні штифти мають конусність 1:50. Конічний штифт більш універсальний у порівнянні з циліндричним, так як у зв'язку з особливістю своєї форми може використовувати багаторазово без зменшення точності локалізації деталей.

Циліндричні і конічні штифти виготовляють із конструкційних сталей.

П

Рисунок 5.5 – Пружинний штифт

ружинні штифти (рис. 5.5) мають форму циліндричної трубки, розрізаної уздовж твірної. Їх виготовляють із пружинної сталі з наступною термообробкою. Пружинні штифти вставляють в отвори, які за своїм діаметром менші від діаметра штифта. Надійне з'єднання забезпечується за рахунок сил пружності матеріалу штифта. Багаторазові збирання та розбирання переважно не приводять до помітного ослаблення сили зчеплення.

Ш

Рисунок 5.6 - Штифт з насічкою у вигляді трьох рівців

тифти з насічками та рівцями (рис. 5.6) відрізняються від гладких штифтів тим, що мають на поверхні рівці та насічки різної форми. При забиванні таких штифтів матеріал що витискається заповнює рівці і додатково чинить опір самовільному рухові штифта. Це і забезпечує підвищену міцність зчеплення. Слід відзначити, що штифти з насічкою чи рівцями допускають багатократний монтаж і демонтаж без ослаблення сили зчеплення. Виготовляють ці штифти з пружинної сталі.