2. Види та спеціалізація валютних ринків

Валютні ринки поділяються па >міжнародні, >регіональні та >національні - залежно від опосередкованого руху валюти потоків, держав-учасннць, обсягу і характеру валютних операцій.

Міжнародні валютні ринки - це інституційний механізм: сукупність установ і організацій-банків, валютних бірж інших фінансових інститутів, які забезпечують функціонування валютних ринкових механізмів, обслуговують рух валютних потоків, міжнародний обмін товарами, послугами рух капіталів.

Види валютних ринків:

• світовий (форексний)

• міжнародний (регіональний)

• національний

В результаті жорстокої конкуренції сформувалися світові центри, в яких зосередились най більші банки та бірж-спеціалізовані валютно кредитні інституції. Міжнародні валютні ринки в основному розміщені у світових фінансових центрах - у Західній Сиропі. США в Південно-Східній Азії, на Далекому та Близькому Сході. На цих міжнародних валютних ринках проводяться операції з резервними валютами, тобто валютами, які широко використовуються у світовому платіжному обігу.

У рамках певних регіонів діють регіональні валютні ринки, наприклад, валютний ринок Західної Європи, що виник на основі Атональної економічної інтеграції.

Національний валютний ринок - це валютний ринок, який діє в межах певної держави.

Обслуговує він комерційні банки, які не спеціалізуються на міжнародних валютних операціях, організовує і проводить операції уповноважених банків, що обслуговують юридичних і фізичних осіб. Національні валютні ринки забезпечують і опосередковують рух грошових потоків в межах держави, а також обслуговують зв'язок світовими валютними центрами.

Можливість участі національних валютних ринків в операціях міжнародних валютних ринків залежить від: 1) стабільності політичної системи країни, 2) зручності географічного розта­шування, 3) рівня валютного контролю та валютного регулювання, 4) від стану та стабільності валютно-кредитної системи, 5) податкової політики держави.

На рівні національних ринків здійснюються валютні операції, :і мають задовольнити попит і пропозицію валют, необхідних для міжнародних розрахунків, надання валютних кредитів. На регіональному та національному рівнях, як правило, застосовуються нотні котирування, які використовуються в угодах з клієнтами. На сучасному етапі розвитку світових валютно-кредитних відносин, враховуючи глобалізацію економіки, світові інтеграційні процеси, нові технологи (електронні гроші, новітні автоматизовані комп’ютерні телекомунікаційні платіжні системи, засоби захисту, формаційні мережі, можливість працювати цілодобово в міжконтинентальному просторі, враховуючи часові пояси континентів поділ валютних ринків на - міжнародні, - регіональні та національні втрачає свій зміст і значення, набуває умовного характеру, тому що на всіх цих ринках можуть проводитись валютні операції з валютами, що широко використовуються в міжнародному платіжному обороті.

За спеціалізацією валютні ринки поділяються на :

• ринки процентних ставок на іноземні валюти;

• ринки окремих розрахункових одиниць;

• ринки конверсійних операцій.

За видами валютних операцій :

• ринки - своп;

• ринки спот;

• ринки - форвард;

• ринки - ф 'ючерсні.

За об'єктами торгівлі валютні ринки поділяються :

• форексні (безготівкові)—торгують безготівковою валютою. Безготівкові активи банків залишки на валютних рахунках, яким і, оперують валютні відділи банків. Відповідні платіжні операції здійснюються шляхом бухгалтерських подвійних записів - проводок за валютними рахунками. Як правило, за використання валютних залишків банк мас нараховувати проценти;

• готівковий (банкнотний) ринок, де валюта фізичнорухається в готівковому обігу. Цей вид операцій значно дорожчий, тому що трудомісткіший і більш ризикований. Тут враховуються витрати на інкасування, транспортування, охорону, рахування, зберігання. емісійні витрати, страхування, облік тощо. Підвищується спред, тобто курс продажу вищий ніж: курс купівлі, шляхом котирування в іноземних банках. Зберігання валюти у спеціальних банківських валютних сховищах теж¹ вимагає додаткових затрат.

Крім того, розрізняють вільні ринки і ринки і обмежувальної" практикою.