Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Організація робочого часу працівників підприємс....docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
16.11.2018
Размер:
69.11 Кб
Скачать

Міністерство культури України

Київський національний університет культури та мистецтв

Факультет готельного-ресторанного та туристичного бізнесу Кафедра готельно-ресторанної справи

Реферат з дисципліни:

«Організація готельного господарства»

на тему:

«Організація робочого часу працівників підприємства готельного господарства »

Виконала:

студентка 4курсу

групи ГРС-28

Кузан Оксана

Київ -2011

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи організації робочого часу працівників підприємств готельного господарства

1.1 Загальні основи діяльності підприємств готельно-ресторанного бізнесу

2. Організація робочого часу працівників

Висновки і пропозиції

Література

Вступ

Актуальність теми обумовлена швидким розвитком готельно-ресторанного бізнесу в сучасних умовах ринкової економіки. Сучасне готельне підприємство надає споживачам не тільки послуги проживання й харчування, але й широкий спектр послуг транспорту, зв'язку, розваг, екскурсійне обслуговування, медичні, спортивні послуги, послуги салонів краси та ін. Фактично готельні підприємства в структурі індустрії туризму й гостинності виконують ключові функції, тому що формують і пропонують споживачам комплексний готельний продукт, у формуванні й просуванні якого беруть участь всі сектори й елементи індустрії туризму й гостинності. Виходячи із цього, правомірно виділити готельну індустрію або готельний бізнес як найбільшу комплексну складову індустрії туризму й гостинності й розглядати її самостійно, у значній мірі ототожнюючи з єдиною індустрією туризму й гостинності.

Існують різні визначення робочого часу. Число офіційних годин роботи, у рамках яких підприємство може «грати», обумовлює його виробничий потенціал. Треба насамперед оцінити розподіл офіційної тривалості роботи.

У більшості країн підприємства повинні насамперед ураховувати існуючі законодавчі регламентації, які обмежують можливості використання робочої сили. Наприклад, у Франції, з'єднання законної тривалості робочого тижня в 39 годин і розповсюдженого п'ятого оплачуваного тижня відпустки (найманим робітникам) дорівнює за рік 1833 годинникам. Якщо від цього числа відняти ще 8 святкових днів і дні прогулів між двома святами, то виходить чистий час близько 1770 годин у рік; ця цифра може бути перевищена лише за певних умов. Цей показник буде використаний для подальших розрахунків.

Число офіційних годин роботи коливається значною мірою залежно від країни. Добуток числа офіційних чистих робочих годин одного працівника на середньосписковий склад працівників дозволить визначити «загальна кількість офіційних робочих годин, надаваних підприємству».

В останні роки готельний ринок характеризується ростом пропозиції при одночасному скороченні попиту на послуги розміщення. Таке положення, як неважко догадатися, чревате посиленням конкуренції, і без того не давала спокійно спати власникам готелів протягом останньої чверті двадцятого століття. Одним з основних напрямків формування стратегічних конкурентних переваг у готельному бізнесі є надання послуг більше високої якості в порівнянні з конкуруючими аналогами. Ключовим тут є надання таких послуг, які задовольняли б і навіть перевершували очікування цільових клієнтів. Очікування клієнтів формуються на основі вже наявного в них досвіду, а також інформації, одержуваної по прямих (особистим) або по масовим (неособистим) каналах маркетингових комунікацій. Виходячи із цього, споживачі вибирають виробника послуг і після їхнього надання порівнюють своє подання про отриману послугу зі своїми очікуваннями. Якщо подання про надану послугу не відповідає очікуванням, клієнти гублять до сервісної фірми всякий інтерес, якщо ж відповідає або перевершує їхнього очікування, вони можуть знову звернутися до такого виробника послуг. Покупець завжди прагне до певному їм відповідності ціни послуги і її якостей. Цікаво помітити, що, як правило, покупець послуги рідше скаржиться на її високу ціну, чим покупець фізичного товару. Якщо він уважає ціну завищеної, то просто йде без покупки. Незадоволеність послугою веде, як правило, до більших втрат у долі ринку. Саме тому виробник послуг повинен як можна точніше виявляти потреби й очікування своїх цільових клієнтів.