3. Учасники валютних ринків

На валютному ринку здійснюється широке коло операцій, зв'яза­них > із зовнішньоторговельними розрахунками, >міграцією капіталу, > туризмом, > створюванням валютних ризиків, > проведенням інтервенційних заходів тощо.

Як вже зазначалось учасниками валютних ринків є комерційні банки, брокерські фірми, зовнішньоторговельні й виробничі компанії, міжнародні фінансові та валютно-кредитні організації. ;і юридичні і фізичні особи, які діють через банки-посередники.

Учасники валютного ринку:

• комерційні і центральні банки

• урядові одиниці

• брокерські орнанізації

• фінансові інститути

• промислово торгові фірми

• фізичні особи, що оперують з валютою

Комерційні банки .На зламі тисячоліть міжнародні економічні відносини знаходяться під впливом інтернаціоналізації та глобалізації, постійно збільшуються обсяги міжбанківської валютної торгівлі, як за дорученням юридичних клієнтів, так із приватним капіталом.

На сучасному етапі, доручення банківських клієнтів не зводяться тільки до придбання і постачання необхідної іноземної валюти або акумулювання експортної виручки. Клієнти дедалі більше й активніше впроваджуються у валютні торги на міжбанківських міжнародних ринках і потребують професійних консультацій та посередницьких професійних операцій з купівлі-продажу валюти, страхування проценти і валютних ризиків.

Банк, який працює з міжнародними валютними ринками, в режимі реальною часу, повинен пильно стежити за динамікою валютних курсів, а також актуальними економічними і політичними подіями за допомогою електронних інформаційних систем і шляхом контактів з іншими учасниками ринку.

Комерційний банк, отримавши від свою клієнта доручення на придбання або продаж іноземної валюти, виконує угоду на міжбанківському валютному ринку, а валютне покриття зараховує на відповідні рахунки безпосередньо відкриті в обумовленій валюті в банку.

Банки які постійно беруть участь в міжбанківських спекулятивних операціях називаються маркет-мейкерими, вони створюють попит і пропозицію на міжнародних валютних ринках, таким чином встановлюють ринкові валютні курси для інших банків. Таких банків, за деякими підрахунками фахівців, налічується в світі близько двохсот

В умовах віртуального бізнесу ліквідність ринку діє в режимі реального часу, підприємства та інвестори забезпечуються конверті цією усіх валют цілодобово в міжконтинентальному просторі.

Фірми - укладають угоди з комерційними банками, націоналі, ними, а також іноземними про одержання послуг як в національні н так і в іноземній валюті. Підприємства, які імпортують та експортують товари і послуги за іноземну валюту, зазнають значних ризиків і втрат у зв'язку з конвертацією валюти.

Придбання цінних паперів, товарів, оплата послуг чи міжнародні платежі за іноземну валюту здійснюється для фірми шляхом здійснення заявки на певну кількість валюти та доручення своєму банку на придбання певної кількості валюти на міжбанківському валютному ринку. Комерційний банк, як посередник, на основі доручення банку купує на міжбанківському ринку необхідну суму визначеної іноземної валюти і зараховує її на рахунок клієнта.

Якщо цінні папери куплені за іноземну валюту, будуть знову продані, клієнт одержить за них іноземну валюту з певним прибутком, що він повинен конвертувати в національну валюту Операції банк виконує в зворотньому напрямку.

Центральні банки - виконують на міжнародних міжбанківських валютних ринках подвійну функцію:

Вони є учасниками валютного ринку, мають як і комерційні банки фінансово-комерційний інтерес, а саме проводять: => інкасацію чеків та облік векселів, => конвертацію відсоткових доходів в інвалюті. =>купують і продають іноземну волюту => провадять міжнародні платежі та розрахунки з урядами та міжнародними організаціями.

Основним завданням центральних банків є забезпечення стабільності власної валюти не тільки в межах національних кордонів але й відносно інших валют. Центральні банки проводять валютні інтервенції на міжнародних міжбанківських валютних ринках з метою отримання надприбутків та підтримання курсу національної валюти. Вони проводять спекулятивні операції купівлі-продажу валюти, особливо у випадках екстремального відхилення курсів і відсутності нормального функціонування валютних ринків. Інтервенції центральних банків проводяться на валютних біржах.

Центральні банки провідних країн світу, які є постійними учасниками валютних торгів та членами валютних блоків, зобов'язані підтримувати в жорстко встановлених межах курси своєї валюти щодо валют інших країн, які входять у валютну систему, (наприклад, Європейський валютний Союз) або щодо вільноконвертованих валют, особливо долара США, відновлюючи курсові співвідно­шення, вдаючись до купівлі-продажу валюти.

Брокерські (маклерські) фірми - це брокерські контори, які виконують функцію міжбанківського посередництва у валютних і процентних угодах. Саме вони, мають досвідчений в цих питаннях персонал, постійно відстежують стан ринків, миттєво знаходять контрагентів для укладення найвигідніших угод. Валютним броке­рам забороняється за рахунок власних коштів відкривати валютні позиції, вони, як, посередники можуть брати участь у валютних операціях: => спот, => своп, => форвард, =>ф'ючерсних процентних угодах. Співробітництво банків і брокерів - це постійний, безпе­рервний, телекомунікаційний, телефонний, телетайпний зв'язок в режимі реального часу як всередині країни, так і за кордоном. Вони отримують доручення на купівлю-продаж валюти, встановлюють курси, які передаються іншим банкам-кореспондетам.

Мета брокера - передавати тільки най вигідніші курси купівлі-продажу, в результаті банки отримують найбільш ефективні курсові позиції для негайного укладення угод.

Відносини банків і брокерів регулюються міжнародними прави­лами і звичаями. Банки, що котирують валюту, зобов'язані торгувати за встановленими курсами до їхньої офіційної зміни. Брокер держить в таємниці банки, які встановлюють курси.

Учасники-контрагенти стають відомими тільки під час укладання комерційних угод.

Міжнародна асоціація учасників валютного ринку - Association Cambists Internationale (АСІ), а також Forex Club - місце знаходження в Парижі. В міжнародну асоціацію входять банки та брокерські фірми, які працюють на міжнародних валютних ринках. Головна їхня мета сприяти підвищенню загального рівня професійних відносин на ринку та професійної підготовки учасників в цілому.

У 1975 р. Комітетом із професійних відносин у валютній торгівлі був опублікований Кодекс поведінки на міжнародних валютних ринках (Code of Behaviour), який постійно доповнюється і розши­рюється, а в 1991 р. Кодекс поведінки (Code of Conduct), вийшов у новій редакції: 3 новими вказівками щодо норм відносин на ринку між валютними дилерами, банками і брокерами, рекомендаціями з контролю та нагляду за банківським управлінням. Цей кодекс по суті, не маг юридичного характеру, але прийняті і схвалені всіма членами асоціації правила і звичаї безумовно виконуються.

Члени АСІ на систематичних форумах і зборах встановлюють особисті контакти й обмінюються досвідом.

Враховуючи характер валютних ризиків учасники валютних ринків поділяються на =>підприємців, =>інвесторів, =>спекулянтів, =>хедерів і => гравців - це поділ умовною значення, тому що деякі учасники валютного ринку поєднують інтереси: і інвесторів, і спекулянтів, і гравців, і підприємців.

Інтереси підприємців-це проведення комерційної операції, вико­ристовуючи власний капітал, намагання звести ризик до мінімуму.

Інвестори, вкладаючи власний або залучений капітал, прагнуть максимально зменшити можливий валютний ризик.

Спекулянт - це один з основних учасників валютою ринку. ризик прибутку і збитку якого заздалегідь розраховуються і виправ­довуються прагненням одержати максимальний прибуток. Профе­сійними Спекулянтами на валютному ринку можуть виступати Дилери (як фізичними, гак і юридичними особами).

Хеджер - також є важливим учасником валютного ринку, голов­ною метою якого с захист від несприятливих змін валютного курсу.

Гравці - це посередники, які. на відміну від інших учасників валютного ринку, заради прибутку готові проводити будь-які ризикові валютні операції.

У процесі торгівлі валютою в учасників валютного ринку виникають та змінються вимоги і зобов'язання в мультивалютному режимі.

Співвідношення вимог та зобов'язань з тієї чи іншої валюти створює на валютному ринку валютну позицію.

Валюта позиція може бути :

• відкритою незбіг вимог та зобов’язань;

• закритою передбачає збіг (порівнювання) вимог та зобов’язань у відповідній валюті.

Відкрита позиція буває :

• короткою - що означає, що зобов’язання у визначеній валюті перевищують вимоги;

• довгою вимоги щодо певної придбаної валюти перевищують зобов'язання з проданої відповідної валюти;

• овернайт-позицією - це позиція, що залишається відкритою наступного дня.

Наявність відкритої валютної позиції передбачає, що оператор валютного ринку в умовах плаваючих валютних курсів несе валютний ризик.

Для покриття передбачуваних збитків в умовах овернайт-позиції дружньому банку видаються лімітовані доручення, в письмовій формі з метою використання його банком як заявки на виконання валютної операції за визначеним курсом. Наприклад, банку необхідно, щоб його потенційні збитки перевищували певну межу і курс продажу має бути не нижчим за певний установлений рівень В письмовому дорученні вказані такі реквізити : => купівля продаж, => вид валюти предмет торгівлі. => валюта котирування => визначений курс, => дата валютування, => спосіб платежу, => термін дії доручення, => умови та способи передачі інформації на інші нотні ринки.