Різновиди республіки:

1. Президентська;

2. Парламентська;

3. Змішана

2.Форма державного устрою

Форма державного устрою – це принцип поділу держави на окремі частини юридичний статус цих складових частин і принципи взаємовідносин між центральними та регіональними державними органами.

Конфедерація – це міжнародно-правове об’єднання суверенних держав з військовою, політичною чи економічною метою. (ОАЕ, Швейцарія)

Унітарна держава – це єдина, ціла держава складові частини котрої не наділені політичною самостійністю.

Федерація – це союзна держава, котра складається з декількох державних утворень, що наділені особливим політико-правовим статусом.

Політичний (державний) режим

Демократичний

Ознаки:

1. Багатопартійність;

2. Розширена участь народу в управлінні державними справами;

3. Визнання принципів конституційності і законності при дотриманні верховенства конституції;

Різновиди демократичного режиму:

• Ліберальна демократія (режим невтручання) – обмеження волі держави, адміністративно-поліцейськими функціями, невтручання в економічне і соціальне життя суспільства. (США)

• Соціальна демократія – держава в своїй діяльності керується інтересами всього суспільства і активно регулює розподіл економічних благ. (ФРН, Швеція)

Авторитарний

Ознаки:

1. Ліквідація центральних і місцевих представницьких органів;

2. Відмова від принципу розподілу влад, посилення ролі виконавчої гілки влади;

3. Збільшення об’єму конституційних повноважень в руках формально легітимного глави держави чи уряду;

4. Відмова від принципів конституційності та законності;

5. Широке використання каральних методів;

6. Схильність до запровадження власної форми правління.

Різновиди авторитарного політичного режиму:

• Тоталітарний режим (комуністичний, фашистський)

• Військово-диктаторський режим;

• Монократичний режим;

• Клерикальний режим;

• Конституційно-авторитарний режим;

• Авторитарний режим особистої влади. (Лівія, КНР)

Референдум – це звернення до виборчого корпусу, для кінцевого рішення законодавчого чи конституційного питання.

Плебісцити – це різновид референдуму, це опитування населення про політичну долю території на котрій воно проживає.

Народна законодавча ініціатива – це право, що надається законом встановленого числом виборців пропонувати парламенту прийняти, змінити або відмінити конституцію, закон чи інший НПА.

Проект закону можуть занести в нижню палату парламенту Австрії – 100 тис. виборців.

В Іспанії – 500 тис. виборців, Швейцарія – 100 тис. виборців.

10. Встановіть, яким чином у сучасних конституціях відбувається закріплення форм держави?

Форма государства является объектом конституционного регулирования. Отдельные главы под названием "Форма государства" имеются лишь в немногих новейших конституциях (например, Конституция Турции 1982 г., Конституция Эфиопии 1987 г.).

Однако в большинстве государств, где такая глава отсутствует,элементы, составляющие понятие "форма государства", закрепляются либо в тексте основного закона (например, во Франции,Испании, ФРГ), либо в отдельных конституционных законах (например, в Швеции).

В странах, где отсутствует писаная конституция, форма государства определяется не столько статутом (законом), сколько конвенционными нормами, которые складываются в процессе многовековой эволюции государственных институтов (например, правовой статус главы государства — монарха в Великобритании и его взаимоотношения с Правительством).

Если в конституции отсутствует специальная глава о форме государства, то соответствующие нормы обычно помещаются в раздел, закрепляющий основы конституционного строя. Как правило, эти нормы обеспечиваются повышенной правовой защитой(например, запрет на пересмотр республиканской формы правления в Италии). Отдельные положения могут быть включены в раз-

делы, устанавливающие территориальную организацию государства и организацию органов государственной власти.

Понятие формы государства указывает, какие органы представляют государственную власть, каков порядок образования (формирования) этих органов, каков срок их полномочий, каковы взаимоотношения между органами государства (в том числе центральных и местных), наконец, каковы методы, способы, приемы осуществления государственной власти.

11. Висвітліть конституційні засади взаємин вищих органів влади в президентських республіках.

1. Главою держави є – президент, обирається безпосередньо населенням шляхом проведення прямих або непрямих вборів;

2. Президент володіє суттєвими конституційними повноваженнями: він є главою держави, є головнокомандуючим збройними силами;

3. Уряд формується позапарламентським шляхом, члени уряду призначаються та звільняються з посади президентом (в США потрібна формальна згода Сенату);

4. Існування чіткої системи розподілу влади народу з існуванням системи стримувань і противаг. (парламент не може відправити уряд у відставку, але і президент не може розпустити парламент).

Отличительной чертой президентской республики является жесткая система разделения властей. Каждая ветвь власти — законодательная, исполнительная и судебная — обладает значительной самостоятельностью по отношению к двум другим. Вместе с

тем существует система "сдержек и противовесов". Парламент осуществляет законодательную функцию, принимает законы, обязательные для исполнительной власти, однако и исполнительная власть в лице президента наделяется правом отлагательного (суспенсивного) вето на законы, принимаемые парламентом, и пользуется эт 1М, как показывает практика, довольно часто. Тем самым президент мешает использованию законодательных полномочий парламента для подрыва конституционного механизма управления и стеснения самостоятельности других ветвей власти.

Система "сдержек и противовесов" проявляется в президентской республике также в том, что парламент не может отправить правительство в отставку, но и президент не может рас пустить парламент.

Президентская республика обеспечивает большую стабильность исполнительной власти, чем парламентарная республика,однако в случае возникновения кризисных ситуаций она оказывается менее гибкой (достаточно вспомнить неспособность администрации президента Г. Гувера адекватно отреагировать на крах финансовой системы и экономический кризис 1929 г.).

Разновидностями президентской республики являются суперпрезидентская и монократическая республика.

12. Проаналізуйте конституційні засади взаємин вищих органів влади в парламентських республіках.