
- •2 Об'єкт і предмет країнознавства
- •3 Сутність понять «територія», «держава», «країна»
- •4 Політична карта світу та етапи її формування
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема: Глобальні просторові структури та крїанознавство
- •1 Географічне положення держави
- •2 Територія держави
- •3 Внутрішній поділ країн
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема: Регіональний поділ світу
- •1 Загальні засади районування світу
- •2. Туристичні макрорегіони світу за вто
- •3. Міжнародне співробітництво в туризмі
- •4 Міжнародні туристичні організації
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема: Ресурси Європейського туристичного регіону
- •2. Ресурси Південноєвропейського туристичного регіону
- •Ресурси Західноєвропейського туристичного регіону
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема: Характеристика туристично- рекреаційних ресурсів Південної Америки
- •Туристичні ресурси Бразилії
- •2.Туристичні ресурси Аргентини
- •3. Туристичні маршрути країн Латинської Америки
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема: Характеристика туристського потенціалу Північної Америки, Центральноамериканського туристичного району та Карибського басейну
- •1 Північноамериканський туристичний район
- •Характеристика Центральноамериканського туристичного району
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема: Туристські ресурси країн Африки
- •1 Північноафриканський туристичний район
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема: Ресурси Близькосхідного туристичного регіону
- •Туристичні ресурси Єгипту
- •Туристичні ресурси Йорданії
- •Туристичні ресурси Лівану
- •Туристичні ресурси Саудовської Аравії
- •Туристичні ресурси Сирії
- •Тема: Ресурси Азійсько-Тихоокеанського туристичного регіону
- •1 Загальна характеристика Азійсько-Тихоокеанського туристичного простору
- •2. Ресурси Південноазійського туристичного регіону
- •3. Країни Австралії та Океанії
- •4. Ресурси Південно-Східноазійського туристичного району
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема: Туристичні ресурси країн снд
- •1. Туристичний та рекреаційний потенціал Прибалтійських країн
- •2. Сучасні особливості розвитку туризму в Росії
- •3. Характеристика основных туристических и курортных зон в России
- •Запитання для самоконтролю
- •Глосарій
- •Бібліографія і тематичні веб-сайти
- •Додаток в. Туристичні макрорегіони світу
- •Додаток с. Топ-5 найбільш антисанітарних пам'яток світу
Запитання для самоперевірки
1. Що вивчає країнознавство як наука?
2. Чому сприяють проблемні дослідження у країнознавстві?
3. Що є об'єктом вивчення країнознавства?
4. Визначте предмет країнознавства.
5. Що означає системна універсальність предмету країнознавства?
6. Що може виступати конкретними об'єктами дослідження країнознавства?
7. Що таке держава і чим вона відрізняється від країни?
8. Скільки незалежних держав на Землі?
9. Дайте характеристику складових території, яка належить державі.
10. Які типи залежних територій і країн вам відомі?
11. Що таке монархія? Назвіть приклади монархій.
12. Що таке республіка?
13. Чим відрізняються унітарні і федеративні держави?
14. Які етапи можна виділити у формуванні політичної карти світу? Перелічіть їх. Дайте коротку характеристику кожного етапу.
15. Знайдіть на політичній карті світу країни, які утворилися після розпаду СРСР, Югославії і Чехословаччини.
16. Які тенденції, на вашу думку, спостерігаються у формуванні політичної карти світу на початку XXI ст.?
17. Яка ознака для типології країн є основною?
18. Назвіть групи країн за рівнем соціально-економічного розвитку.
19. Які ще ознаки використовуються в типології країн?
Тема: Глобальні просторові структури та крїанознавство
Мета: Визначити основні властивості географічного положення держави; пізнати економіко-географічні складові в оцінці політико-географічного положення; дати визначення термінам «територія», «державний простір»; розглянути принцип мирного співіснування народів і держав на міжнародній арені.
План
1. Географічне положення держави
2. Територія держави
3. Внутрішній поділ країн - с/р
Література
Масляк П.О. Країнознавство. – К.: Знання, 2007р.
Воскресенский В.Ю. Международный туризм. – М.: Юнити, 2006г.
Голова О.Б. Менеджмент туризма. – М.: Финансы и статистика, 2007г.
Акчурин А.П., Семикова Н.А. Малая энциклопедия стран и народов мира. – М., 2004г.
Страны мира. Справочник-путиводитель. – Ростов –на – Дону, 2004г.
Смаль І.В. Туристичне Країнознавство (електронний посібник)
www. countries.ru – сайт про країни світу
www. geo 2000 nm.ru – сайт «Георафія країн світу»
www. votpusk.ru – сайт «Туристичний атлас світу»
www. best – of – africa.ru – сайт «Країни та остови світу»
www.krugosver.ru- «Енциклопедія країн світу»
www. maxpj.ru – сайт «Країнознавство»
www/encyclopedia.ru – сайт «Мир энциклопедий»
qeo.historic.ru – сайт про країни світу (фізична карта довідкові матеріали)
1 Географічне положення держави
Географічне положення держави — це розміщення певного об'єкта, території, країни відносно інших об'єктів, територій, акваторій, країн. Зовнішнє середовище через свої складові частини активно впливає на об'єкт, географічне положення якого визначається. Так само й сам об'єкт впливає на власне оточення. Тут доречно нагадати геніальний вислів Наполеона: "Теографія — це доля". Справді, особливості географічного положення країни значною, а іноді й вирішальною мірою впливають на подальшу долю держави, нації і навіть окремо взятої людини.
Географічне положення визначається як по відношенню до природних (материків, океанів, річок, гірських систем, узбереж, озер тощо), так і соціально-, політико- та економіко-географічних (районів, областей, провінцій, штатів, країн та ін.) об'єктів. Одним із кількісних показників географічного положення є географічні координати об'єкта.
Учені-географи до основних ознак географічного положення відносять: дистанційність, детермінованість і потенційність. Дистанційність — це вигідність (чи невигідність) географічного положення залежно від зміни відстані між взаємодіючими об'єктами. При цьому певна віддаль може виражатися не лише в одиницях довжини, а й у певних віртуальних показниках, які характеризують відносини між абстрактними поняттями. Географічне положення значною мірою повністю визначене, без урахування випадкових чинників, тобто детерміноване. Воно тією чи іншою мірою є головною, визначальною силою розвитку людського суспільства. Потенційність географічного положення полягає в його невичерпних можливостях, що можуть бути використані для забезпечення суспільних потреб.
Географічне положення є поняттям не лише містким і багатоаспектним, а й відносним. У першому випадку виділяють його декілька видів, зокрема природно-, екологічно-, соціально-, економіко- або політико-географічне положення. У другому — йдеться про його постійну трансформацію у просторі й часі, одночасну присутність в оцінці нинішнього стану географічного положення його минулого розвитку і наявність чинників його подальшого функціонування.
Для країнознавства визначальну роль відіграє поняття політико-географічного положення держави. Це розміщення її на політичній карті світу, материка чи окремого регіону у взаємодії з політичними реаліями, які мають на неї той чи інший вплив. При цьому політика в такому сенсі розуміється як діяльність, спрямована на перемогу в боротьбі за власні інтереси. Вона може бути державною, певної організації чи окремої людини.
При оцінюванні політико-географічного положення держави необхідно враховувати як ресурсну (галузеву) його складову, так і просторово-територіальну. Фізико-географічна складова виділяється тим, що географічне середовище продовжує відігравати суттєву роль у житті суспільства, ефективності функціонування тієї чи іншої країни. Навіть найпотужніші держави з їх, здавалося б, безмежними можливостями, відступають перед стихійними силами природи у вигляді цунамі, землетрусів, повеней, ураганів і торнадо тощо. Наявність і якість земельних чи інших природних ресурсів, безпосередній вихід до незамерзаючих морів, клімат і рельєф місцевості, присутність повноводних рік і безліч інших чинників фізико-географічної складової політико-географічного положення були, є і будуть важливими у розвитку, а іноді й самому існуванні тієї чи іншої країни.
Економіко-географічна складова в оцінюванні політико-географічного положення нині весь час зростає. Все більша кількість країн відчуває потребу в ресурсах розвитку, які вони не здатні забезпечити з власної території. І це вже не лише корисні копалини і продовольство, а й трудові ресурси. Тому відкритий доступ до регіонів, які володіють надлишками ресурсів соціально-економічного розвитку, стає вирішальним чинником оцінювання політико-географічного положення. Не менш важливим є й розміщення стосовно основних ринків збуту товарів, вироблених у країні. їхня місткість і транспорт на доступність теж є важливим чинником, який сприяє розвитку держави, або обмежує цей розвиток.
У цьому зв'язку необхідно назвати й постійне зростання значення транспортно-географічної складової (у широкому розумінні цього поняття) політико-географічного положення. Пропускна спроможність, швидкість доставки вантажів, вартість перевезення, інформаційні та міграційні потоки, їх мінливість у просторі й часі служать чинником, значення якого постійно зростає.
Не менш, а іноді й більш важливою є й геополітична та геостратегічна складові політико-географічного положення держави. Політична нестабільність, збройні конфлікти тощо надовго "закривають" певні країни й навіть регіони світу, змінюють напрям і силу транзитних товаропотоків, руйнують усталені системи міждержавних відносин.
У просторово-територіальному сенсі можна виділити глобальне, регіональне і локально-сусідське політико-географічне положення країн. Глобальне положення є місцем тієї чи іншої держави на політичній карті світу в контексті її глобальних зв'язків і взаємовідносин з іншими державами нашої планети. Регіональне політико-географічне положення включає розміщення і взаємозв'язки з країнами власного історико-географічного регіону. Локально-сусідське політико-географічне положення — це розміщення і взаємодія країни в оточенні держав-сусідів. Його оцінка є дослідженням складної історії протистоянь і партнерства. Вона дуже динамічна. На цьому рівні й відбувається реальне відпрацювання всіх видів відносин і взаємозв'язків між окремими державами і міждержавними інтеграційними утвореннями.