4.2. Світова фінансова криза та її вплив на розвиток економіки України.

4.3. Основні тенденції висвітлення у змі економічної тематики.

4.4. Становлення банківської системи ринкового типу

В Україні банківська система одна із найнадійніших. Вона є скопійована з німецької системи. В 91 році – багато дрібних банків. У 94 році Ющенко очолив нацбанк, провів реформу:

- мінімальний статутний фонд банку має становити 3 млн Q(фр), а для банків, які займаються завнішньоекономічної діяльністю 5 млн екю. Це викликало велику хилю обурення серед комерційних банків. Одні банки розпалися, а інші обєднались. процес становлення банківської системи ринкового типу не був безболісним. На перших етапах – невідповідність форм власності. Це означало, що більшість банків вже були приватними, а основна кількість установ – державні. Ця ситуація стабілізувалась під час приватизації великих промислових підприємств. На момент створення нашої системи дніпропетровські підприємці створили ПриватБанк. Укрзалізниця створила Еспресбанк – диктує йому свої умови, є дочірнім підприємством. Промінвестбанк та Приватбанк входять в 500 найбільших банків світу. Тепер банки скуповують мігранти з СНД. Це надзвичайно погано. В 2004 дроці розорилося 19 банків. У людей пропали гроші.

Характеристика банківської ситуації в Україні:

- Нерівномірне розміщення в Україні, що справді є серйозною проблемою. (більшість гол. Відділів – в Києві)

- Філії та відділи – менш важливі та ефективні ніж центральні банки.

- На цілий район в Україні – лише один банк.

- Пакет банківських послуг в Європі має 70 позицій, а в Україні лише 40

- Банківський бізнес корований не українцями

- Не утворюються нові банки, а утворюються філії.

Критерії за якими можна визначити надійність банку:

1. Солідний банк не працює з фізичними особами

2. Щосолідніший банк, то менші відсотки на депозитах

4.5. Безробіття та його соціально-економічні наслідки.

Економісти вважають, що безробіття пов’язане з інфляцією. На сьогодні в Україні найвищий рівень безробіття в Закарпатській та Чернівецькій областях. Соціально-економічні наслідки при рості безробіття: відчутний занепад економіки, скорочення виробництва, соціальне напруження, збільшується кількість злочинів, самогубств, психічних хвороб.

Існує три теорії пояснення безробіття: марксистська (безробіття стале, але роботодавці хочуть, аби пропозиція робочої сили перевищувала попит на неї); класична (безробіття залежить від рівня заробітної плати); теорія Кейнса (безробіття виникає внаслідок зменшення зарплати, оскільки зменшується купівельна спроможність, отже відбувається спад реалізації товарів – продукція осідає на складах, виникає фаза кризи в економіці, що зумовлює зменшення попиту на робочу силу, а отже безробіття).

Держава через інвестиційну політику мала б регулювати безробіття (збільшувати купівельну спроможність, виплати соціально незабезпеченим верствам населення).

Види безробіття: фрикційне (час пошуку робочого місця за умови зміни технологій, етапу перенавчання); структурне (коли технології «пішли вгору» і попит на робочу силу зменшився); циклічне (пов’язане із загальним спадом виробництва).

4.6. Журн.колектив в умовах ринкової економіки.

- журн.одні з перших хотіли ринкову економуку

- особливо відчула її місцева преса

- газети мали би самоокуповуватись

- але преса виявилась найменш підготовленою до ринкової економіки

- хоча у світі медійний бізнес є найбільш рентабельним (у США – 20%)

- самоокупні у нас – «Експрес» і «ВЗ» (мають свої кіоски, сіпітні матеріали…) – так і має бути.

4.7. Економічний аспект свободи преси. Редакційний менеджмент.

ТЕМА 5. Журналістика і культура

5.1. Глобальні проблеми розвитку української культури та ЗМІ

- в кожній газеті є відділ к-ри, - журн.у Львові, які пишуть про к-ру

Проблеми української культури висвітлюють спеціалізовані видання («Українська культура», «Культура і життя», «ПіК») та полі тематичні видання.

Основні проблеми - втрата культурних цінностей (протягом ХХ століття сотні тисяч цінних екземплярів було втрачено), немає кадрів.

Сьогодні МКУ уклало «Реєстр втрачених культурних цінностей і визначило 2 шляхи їх втрати:

а). культурні надбання присвоїли фашисти ( понад 320000 цінних рукописів вивезено з території України в часи окупації);

б). культурні цінності вивозили до Росії ( під причинами евакуації, реставрації, виставки, не укладаючи жодних актів чи реєстрів);

За Розенбергом: «Достатньо знищити культурні пам’ятки народу, аби вже в другому поколінні цей народ припинив своє існування, як нація».

- проблема збереження культурних цінностей ( їх розкрадають, вивозять);

- проблема відновлення та реставрації культурних цінностей;

- проблема кадрів ( в закладах культури через низьку зарплату немає бажаючих працювати¬; крім того, низький рівень навчання працівників цієї галузі).