- •Тема 5. Журналістика і культура 15
- •Тема 6. Журн. І міжнар.Життя 17
- •Тема 7. Злочинність і зм 20
- •Тема 1. Політична думка в Україні: традиції та новаторство.
- •1.1, 2, 3. Політична думка в Україні: традиції та новаторство.
- •Тема 2. Журналістика і політика.
- •2.1. Місце та роль змі в політичній системі демократичного суспільства.
- •2.2. Критерії журналістської оцінки політичної ситуації.
- •2.3. Журналістика і популізм
- •2.4. Громадська думка і політика
- •2.5. Портрет політичного лідера в журналістиці.
- •Тема 3. Змі і держава
- •3.1. Вплив змі на формування функцій політичної влади в Україні.
- •3.2. Особливості парламентської публіцистики.
- •3.3. Преса і вибори
- •3.4. Політична реклама. Імідж політика.
- •3.5. Імідж політичного лідера. Роль змі. Тема 4. Журналістика і економіка
- •4.1. Світова економіка: реалії та перспективи розвитку на початку ххі ст.
- •4.2. Світова фінансова криза та її вплив на розвиток економіки України.
- •4.3. Основні тенденції висвітлення у змі економічної тематики.
- •4.4. Становлення банківської системи ринкового типу
- •4.5. Безробіття та його соціально-економічні наслідки.
- •5.2. Світові моделі підтримки національної культури.
- •5.3. Концепція державної культурної політики України.
- •5.4. Журналістика і проблеми масової культури
- •Тема 6. Журн. І міжнар.Життя
- •6.1. Сучасна міжнародна політика України. Чинники, які її визначають.
- •6.2. Основні компоненти силового потенціалу держави, їх вплив на зовнішню політику України.
- •6.3. Законодавство України про державні таємниці у сфері міжнародних відносин.
- •6.4. Вплив змі на міжнар.Політ.Процеси. Журналістське прогнозування міжнародних відносин.
- •6.5. Світовий та національний інформаційний простір.
- •Тема 7. Злочинність і зм
- •7.1. Змі про економічні та соціальні фактори злочинності
- •7.2. Основні тенденції висвітлення у змі кримінальних подій.
- •7.3. Насильство в електронних та друкованих змі
- •7.4. Методика підготовки журн.Матеріалів на кримін.Тематику
3.2. Особливості парламентської публіцистики.
Преса у всі часи приділяла увагу роботі парламенту (за винятком тоталітарного суспільства, бо тоді не було поділу на законодавчу, виконавчу та судову гілки влади, а також для контролю преси (лише два інформагентства ТАРС і АПН мали доступ до парламенту).
Роль парламентської публіцистики сьогодні зумовлена соціальними потребами. Якщо газета хоче виглядати солідно в очах громадськості, то редактор дбає про кваліфіковану і оперативну публіцистику. Парламентський оглядач – представник газети у вищих органах влади. Це найкращий журналіст редакції, комунікабельна особа, аналітик, скептик.
Особливості роботи парламентського публіциста: єдиним джерелом інформації для нього є депутати.
За Лінном, парламентська публіцистика – вдалий винахід британських політиків для того, аби приборкати пресу. За Кронкайдом, для парламентського публіциста важливо бути «над парламентом», аби не втратити статус аналітика-скептика і не сприяти жодній політичній силі.
Завдання парламентського публіциста: огляд, аналітика, аналіз.
Зі статті:
Політичні лідери без мас — це як полководець без війська.
політик перетворюється у політика, формується як політик і зрештою прогресує чи навпаки регресує на політичній ниві не без допомоги засобів масової інформації.
Парламентська публіцистика віддзеркалює основні віхи становлення вітчизняного парламентаризму, його утвердження й призначення у державній системі поділу влад, досліджує сучасні етапи розвитку політичної думки, аналізує механізми й важелі впливу парламенту на політичний процес.
Парламентська публіцистика — це різновид оперативних та актуальних інформаційно-аналітичних та оглядових журналістських матеріалів про діяльність вищого законодавчого органу держави.
Паростки парламентської діяльності у класичному європейському тлумаченні цього поняття появилися у роки горбачовської перебудови.
Парламентська публіцистика фактично стала одним із критеріїв, за яким визначають якісні параметри засобу масової інформації.
Із-поміж інших видів публіцистики парламентська публіцистика відрізняється більшою оперативністю —
Особливий інтерес публіцисти, а відповідно їх читацька чи глядацька аудиторії, проявляють власне до нетрадиційних і бурхливих обговорень законодавчих актів
Акредитацію журналістів в Україні здійснює прес-служба Верховної Ради. У діяльності цієї чиновницької структури навіть за цивілізованого підходу до вирішення питання завжди приховується певний опосередкований тиск на засоби масової інформації або окремих їх представників
Якість журналістських матеріалів безпосередньо залежить від особистих контактів журналістів з народними обранцями або їх референтами.
Тобто, є певна залежність публіциста від парламентарія.
парламентські публіцистиці притаманний відповідний тон, який «в ідеалі» мав би бути доброзичливо-критичним.
Критичний характер публікацій стимулює ефективнішу роботу вищого законодавчого органу держави, регулює й стримує амбіційність депутатського корпусу.
Втрата пресою критичної хвилі відразу знижує її роль та значення її у громадянському суспільстві, перетворює працівників творчих колективів на обслуговувачів та оспівувачів владних структур.
єдиний спосіб зробити демократичну владу ефективною — це тримати її в постійному страху перед народом».
