3.2. Особливості парламентської публіцистики.

Преса у всі часи приділяла увагу роботі парламенту (за винятком тоталітарного суспільства, бо тоді не було поділу на законодавчу, виконавчу та судову гілки влади, а також для контролю преси (лише два інформагентства ТАРС і АПН мали доступ до парламенту).

Роль парламентської публіцистики сьогодні зумовлена соціальними потребами. Якщо газета хоче виглядати солідно в очах громадськості, то редактор дбає про кваліфіковану і оперативну публіцистику. Парламентський оглядач – представник газети у вищих органах влади. Це найкращий журналіст редакції, комунікабельна особа, аналітик, скептик.

Особливості роботи парламентського публіциста: єдиним джерелом інформації для нього є депутати.

За Лінном, парламентська публіцистика – вдалий винахід британських політиків для того, аби приборкати пресу. За Кронкайдом, для парламентського публіциста важливо бути «над парламентом», аби не втратити статус аналітика-скептика і не сприяти жодній політичній силі.

Завдання парламентського публіциста: огляд, аналітика, аналіз.

Зі статті:

• Політичні лідери без мас — це як полководець без війська.

• політик перетворюється у політика, формується як політик і зрештою прогресує чи навпаки регресує на політичній ниві не без допомоги засобів масової інформації.

• Парламентська публіцистика віддзеркалює основні віхи становлення вітчизняного парламентаризму, його утвердження й призначення у державній системі поділу влад, досліджує сучасні етапи розвитку політичної думки, аналізує механізми й важелі впливу парламенту на політичний процес.

• Парламентська публіцистика — це різновид оперативних та актуальних інформаційно-аналітичних та оглядових журналістських матеріалів про діяльність вищого законодавчого органу держави.

• Паростки парламентської діяльності у класичному європейському тлумаченні цього поняття появилися у роки горбачовської перебудови.

• Парламентська публіцистика фактично стала одним із критеріїв, за яким визначають якісні параметри засобу масової інформації.

• Із-поміж інших видів публіцистики парламентська публіцистика відрізняється більшою оперативністю —

• Особливий інтерес публіцисти, а відповідно їх читацька чи глядацька аудиторії, проявляють власне до нетрадиційних і бурхливих обговорень законодавчих актів

• Акредитацію журналістів в Україні здійснює прес-служба Верховної Ради. У діяльності цієї чиновницької структури навіть за цивілізованого підходу до вирішення питання завжди приховується певний опосередкований тиск на засоби масової інформації або окремих їх представників

• Якість журналістських матеріалів безпосередньо залежить від особистих контактів журналістів з народними обранцями або їх референтами.

• Тобто, є певна залежність публіциста від парламентарія.

• парламентські публіцистиці притаманний відповідний тон, який «в ідеалі» мав би бути доброзичливо-критичним.

• Критичний характер публікацій стимулює ефективнішу роботу вищого законодавчого органу держави, регулює й стримує амбіційність депутатського корпусу.

• Втрата пресою критичної хвилі відразу знижує її роль та значення її у громадянському суспільстві, перетворює працівників творчих колективів на обслуговувачів та оспівувачів владних структур.

• єдиний спосіб зробити демократичну владу ефективною — це тримати її в постійному страху перед народом».