Тема 2. Журналістика і політика.

2.1. Місце та роль змі в політичній системі демократичного суспільства.

Політична сфера д-сті саме за доп. ЗМІ реалізує зв’язки між носіями влади, державою і громадянами. Роль – вагома! Факт – наявність незалежного демократичного с-ва. Політична система – інтегрован структура держ. та недерж. соц. інститутів, які здійсн. владу управління справвами с-ва, регул. віднос. між громадянами, соц. групами, націями, державами.

Скл. з 4 комп.:

- політ. орг. с-ва - держава, інститути, партії та орг. Держава в нашому с-ві виступає засновником або співзасновником ЗМІ. пр. Москаленко – «офіц. преса нонсенс, бо преса і влада противники». Особл. парт. видань: - тонка сфера (політика); - не масові; - рідко коли їх роблять професіонали (поганя якість). Напрямки д-сті політ партій: пропагандистський – пропаганда гасел і ідей; ідеологічний – напрацювання певних ідеологічних постулатів; аналітичний – на ск. акт. політ. гасла.

- політ. відносини: відн. між держ. і с-вом, держ і пол.. парт.,політ. парт. і с-вом, які скл. проц. завоювання, функціонування і утрим. політ. влади. ЗМІ – розповсюджувач інф. про той чи ін вид політ. відн. (позиція, співробітництво, компроміс, конкуренція, конфлікт, реклама).

- політ. та правові норми: правові норми – правила повед. встан. державою з метою врегул. суп. відн. Політичні – статути, резолюції – не обов’язк.

- політ. свідомість та культура: політ. свідомість – погляди, думки, традиціх, теорії, які відобр. політ. та владні відн. Культура – рівень засвоєння с-вом цих поглядів, думок…

2.2. Критерії журналістської оцінки політичної ситуації.

Політична ситуація – сукупн.конкр. обставин політ. життя країни в конкр. істор. момент.

Стабільна коли: - всі держ. інститути прац. в правовому полі.; - сформ. гілки влади; - відсутні протиріччя між ними; - більшість нас. підтер. політ. курс; - зрост. ВВП, стабільна економіка.

Нестабільна: - страйки; - релігійні конфлікти; - глибока екон. криза; - несформований бюджет; - ріст безробіття; - імпічмент, розпуски; - виборча комп. за держ кошт; - недуга або смерть перших осіб держ.

Нестаб. ситуації – обов’язкові, якщо вирішується швидко, то сприяє поступу держ. – ні, тоді утвор. криза та конфлікти (локальні, регіональні, державні – втрата терит. цілісн.; світові, міждержавні – втрата суверенітету та незалежн.) Ознака кризи – конституц. органи не можуть вик. своїх повноважень. Журналісти – з’ясовують причини; - вимоги, гасла, сили протистояння; - тенденції розвитку подій; - інформують про реакцію політ. лідерів; - з’ясов. шляхи пололання кризових явищ.

2.3. Журналістика і популізм

Популізм – форма і стиль політичної діяльності, які притаманні як окремим політикам так і певним політ організаціям. В Україні термін популізм найчастіше вживається, на означення політики загравання влади з народом для забезпечення популярності, що характеризується демагогічними гаслами, необґрунтованими обіцянками.

Критерії популізму: 1)Постійні апеляції до ширших мас. 2)Організація та активна участь у мітингах та демонстраціях. 3) систематична часто позбавлена аргументації критика органів влади. 4) намагання привернути до себе увагу. 5) Кінцевою умовою популістів є перемога на виборах, а відтак увійти у владні структури.

Популізм, я стверджує Дубіна, це політична течія яка бере свій початок з сер. 19ст ще з США. Однак не можна стверджувати, що популізм є виключно позитивне або негативне явище. У більш широкому значенні популізм прагне наблизити уряд до народу, захистити «маленьку людину» від «жирних котів» і їхніх «законних інтересів», які використовують свій вплив, щоб задавити політичну конкуренцію. ЦНаприклад: встановлення 8-годинного робочого дня, забезпечення охорони материнства та дитинства, надання рівних виборчих прав чол.. і жін.