Ключові поняття

Митно-тарифне регулювання, адвалорне, специфічне, комбіно­ване, ввізне, вивізне, спеціальне, анидемпінгове, компенсаційне мита, нетарифне регулювання, квота, ліцензування, «добровільні» експорт­ні обмеження, технічні бар'єри, внутрішні податки і збори, демпінг, субсидії, валютне регулювання, валютні цінності, валютні операції, конвертованість валюти, Класифікатор іноземних валют, міжбанків- 46

ський валютний ринок України, Торговельна сесія, офіційний курс гривні, валютний контроль.

Проблемно-пошукові запитання

1. На чому грунтується сучасне регулювання ЗЕД?

2. Які принципи покладено в основу митно-тарифного регулювання?

3. Прокоментуйте таке твердження: «Тарифи забезпечують дохід для уряду і захист галузей всередині країни. Через це, чим вищою є ставка мита, тим більшим буде дохід».

4. У чому сутність запровадження обов’язкового розподілу виручки від ЗЕД в іноземній валюті?

5. Який порядок здійснення валютних операцій?

6. Які подібні та відмінні риси у тарифів і квот?

7. Прокоментуйте таке твердження: «Квоти — це позитивне ре­гулювання міжнародної торгівлі, тоді як впровадження тарифів не є такими. Оскільки країна повинна знати, куди вона рухається, вико­ристанню квот надається перевага».

8. Як ви оцінюєте таке твердження: «Багато нетарифних заходів є швидше протекціоністськими за своїми наслідками, ніж за намірами».

9. Чому прямі експортні субсидії вважаються нетарифними тор­говельними бар’єрами?

10. У чому сутність Статті ГАТТ «Домовленості з валютних питань»?

Щ Теми доповідей і рефератів

1. Особливості практики застосування тарифних і нетарифних інстру­ментів членами СОТ для забезпечення інтересів на зовнішньому ринку.

2. Система валютного регулювання та валютного контролю в Україні.

3. Принципи оподаткування при здійсненні ЗЕД.

4. Основні підходи до кредитування зовнішньоекономічних операцій.

5. Міждержавне регулювання ЗЕД та його принципи на сучасно­му етапі.

6. Заохочення конкуренції та ліквідація монополізму у ЗЕД.

7. Антимонопольні заходи у сфері ЗЕД.

8. Економічна дипломатія та ЗЕД підприємств.

9. Роль митного регулювання у ЗЕД підприємства.

Література: 1; 3; 9; 18; 15; 28; 30; 31; 32; 33; 34; 35; 37; 45; 49; 54; 60.

ґ Змістовний модуль 4 Л

Захист прав суб’єктів і зовнішньоекономічної діяльності _>

1. Учасники захисту прав українських суб’єктів ЗЕД.

2. Захист прав суб’єктів ЗЕД від дискримінаційних та недруж­ніх дій іноземних держав, економічних угруповань.

3. Захист прав суб’єктів ЗЕД проти недобросовісної конкуренції.

4. Захист прав суб’єктів ЗЕД проти зростаючого імпорту.

У четвертому змістовному модулі основний наголос робиться на розкриття процедур та інструментів захисту прав суб’єктів ЗЕД.

Тема 4. Захист прав українських підприємців у сфері зовнішньоекономічної діяльності

1. Учасники захисту прав українських суб’єктів зед

У процедурі захисту прав українських суб’єктів ЗЕД беруть участь багато дійових осіб (рис. 4.1 ).

Для захисту своїх прав та інтересів за межами України підприєм­ці можуть звертатися до дипломатичних та консульських установ, державних торговельних представництв, які представляють інтереси України. Такий захист здійснюється за нормами міжнародного права.

Для регулювання міжнародних суперечок суб’єкти ЗЕД мають право звернутися до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (Арбітражний суд).

Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-про­мисловій палаті України (Арбітражний суд). Це самостійний постій­но діючий третейський суд, що розглядає економічні суперечки, що виникають при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності з дого­вірних і інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо хоча б одна зі сторін є іноземною.

До компетенції Арбітражного суду належать суперечки, що ви­никають з відносин:

Дипломатичні установи Консульські установи Державні торговельні представництва

Органи державного ре' гулювання ЗЕД України

Верховна Рада Кабінет Міністрів Міністерство економіки Державна митна служба Міжвідомча комісія з міжна­родної торгівлі

Учасники процедури захисту прав підприємців України

Іноземний виробник, експор­тер, імпортер товару або їх об’єднання

Інші заінтересовані сторони

Компетентні органи країни експорту товару Національний товаровироб­ник, оптовий продавець опто­вого товару в Україні, їх об’єднання

Професійна спілка, що об’єд­нує працівників підприємств, які виробляють подібний то­вар в Україні

Рис. 4.1. Суб’єкти процедури захисту прав українських підприємців у сфері ЗЕД

купівлі-продажу (постачання) товарів; виконання робіт; надання послуг;

обміну товарами і/чи послугами; перевезення вантажів і пасажирів; торгового представництва і посередництва; оренди (лізингу);

науково-технічного обміну й обміну іншими результатами творчої діяльності;

• спорудження промислових та інших об'єктів;

• ліцензійних операцій;

• страхування;

• спільного підприємництва, інших форм підприємницької ко­операції;

• інших видів міжнародних економічних зв'язків.

Діяльність Арбітражного суду здійснюється на підставі Регла­менту Міжнародного комерційного суду при ТПП України.

В Україні вирішення міжнародних торгових суперечок здійсню­ється на підставі Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» № 4002 — ХІІ від 24 лютого 1994 р., що установлює вимоги до арбітражного договору (арбітражному застереженню), вимоги до порядку вибору арбітрів, правила арбітражної процедури, порядок прийняття арбітражних рішень.