Ключові поняття

Підприємство, режим сприяння ЗЕД, класифікація підприємств, організаційно-функціональна структура ЗЕД підприємства, прямий та непрямий методи міжнародної торгівлі, торговельні посередники, тор­говельно-посередницькі операції, торговельно-посередницькі фірми, режим ліцензування, експортно-імпортні ліцензії, спеціальні санкції.

Проблемно-пошукові запитання

1. Які економічні інтереси підприємства у розвитку ЗЕД?

2. Як вибраний підприємством метод зовнішньої торгівлі впливає на його організаційно-функціональну структуру?

3. Які існують види контрагентів підприємства у ЗЕД за характе­ром діяльності, власності та національної належності?

4. Яка використовується класифікація фірм відповідно до право­вого статусу в країнах Західної Європи, в США та Японії, які основні відмінності між ними?

5. Які українські нормативно-правові акти створюють умови для реалізації ЗЕД підприємства й у чому їхня сутність?

6. Які основні положення Угоди ГАТТ про процедури ліцензування імпорту?

7. Яка міжнародно-правова основа функціонування державних торговельних підприємств згідно зі Статею XVII ГАТТ?

Теми доповідей і рефератів

1. Нові можливості українських підприємств на іноземних ринках.

2. Економічна безпека підприємства щодо ЗЕД.

3. Організаційно-функціональна структура ЗЕД підприємства у країнах з розвинутою економікою.

4. Організація ЗЕД через посередників.

5. Стратегічне планування ЗЕД підприємств.

6. Роль національних та міжнародних фінансово-промислових груп у ЗЕД.

7. Значення формування позитивного іміджу підприємства для реалізації ЗЕД.

8. Ділова поведінка підприємця у ЗЕД.

Література: 3; 9; 15; 18; 26; 29; 45; 49; 54; 55; 60; 64.

^ґ Змістовний модуль 6 ^

Основні моделі \ зовнішньоекономічної діяльності у

1. Зовнішньоторговельна модель ЗЕД підприємства.

2. Виробничо-інвестиційна модель ЗЕД підриємства.

У шостому змістовному модулі висвітлюються основні моделі ЗЕД підприємств, які грунтуються на поділі зовнішньоекономічних зв’язків за структурною ознакою, яка визначає їхній груповий склад щодо відтворювання сфери економічних інтересів.

Тема 6. Принципи формування та сутність моделей зовнішньоекономічної діяльності підприємств

1. Зовнішньоторговельна модель зед підприємства

Зовнішньоторговельна модель включає комплекс експортних та імпортних операцій, які пов’язані з торгівлею товарами, послугами, продукцією інтелектуальної праці (рис. 6.1).

Експортні операції — це діяльність, яка пов’язана з продажем і вивезенням за кордон товарів для передачі їх у власність іноземного контрагента.

Здійснення експортних операцій передбачає:

• подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови вивезення товарів за межі митної території країни;

• сплату податків і зборів, установлених на експорт товарів;

• дотримання експортером вимог, передбачених законом.

При здійсненні реекспортних операцій товари, що походять з інших країн, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк з моменту їх ввезення на митну територію країни вивозяться з цієї території в режимі експорту.

Реекспортні операції здійснюються за умов, якщо:

• митному органу подано дозвіл уповноваженого органу, укла­деному в установленому законом порядку, на реекспорт товарів;

• товари, що реекспортуються, по-перше, перебувають у тому самому стані, в якому вони перебували на момент ввезення

на митну територію країни, крім змін внаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання; по-друге, не використовувалися з метою одержання прибутку; по-третє, вивозяться не пізніше ніж через один рік з дня їх ввезення на митну територію країни.

Рис. 6.1. Зовнішньоторговельна модель ЗЕД підприємства

До товарів, що реекспортуються, не застосовуються заходи нета- рифного регулювання.

Імпортні операції — це діяльність, що пов’язана із закупівлею і ввезенням іноземних товарів для наступної реалізації їх на внутріш­ньому ринку своєї країни.

Здійснення імпортних операцій передбачає:

• подання митному органу документів, які засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію країни;

• сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію країни відповідно до її законів;

• дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нета- рифного регулювання та інших обмежень.

При здійсненні реімпортних операцій товари з країни їхнього походження та вивезені за межі її митної території, згідно з митним режимом експорту, не пізніше ніж у встановлений строк ввозяться на митну територію цієї країни для вільного обігу.

Товари можуть переміщуватися через митний кордон країни в режимі реімпорту, якщо вони:

• походять з митної території цієї країни і ввозяться не пізніше ніж через один рік після їхнього вивезення (експорту);

• не використовувалися за межами країни походження з метою одержання прибутку;

• ввозяться в тому самому стані, в якому вони перебували на момент вивезення (експорту), крім змін внаслідок природно­го зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання.

У разі реімпорту товарів протягом одного року з дати їхнього експорту суми вивізного (експортного) мита, сплачені при їхньому експорті, повертаються власникам цих товарів або уповноваженим ними особам на підставі їхніх заяв.

Особа, що переміщує товари в режимі реімпорту, сплачує суми, одержані експортером як виплати або за рахунок інших пільг, наданих під час вивезення (експорту) цих товарів, а також відсотки з цих сум.

Таким чином, експортно-імпортні операції вважаються здійсненими, якщо товар пропущено через державний кордон країни контрагента, для чого необхідне виконання визначених митних формальностей і процедур.

Правовою форою проведення зовнішніх торговельних операцій є міжнародна торгова угода, під якою розуміється договір між двома чи декількома контрагентами, що знаходяться в різних країнах, щодо постачання визначеної кількості та якості товарних одиниць, надання послуг, обміну науково-технічними знаннями, оренди.

Договір вважається міжнародним тільки за умови, що його сторони перебувають у різних країнах. Якщо договір укладений між сторонами різної національної приналежності, фірми яких роз­ташовані на території однієї країни, то в цьому випадку договір не вважається міжнародним. Якщо ж договір укладений між сторонами однієї національної приналежності, підприємства яких знаходяться на території різних країн, то договір буде вважатися міжнародним.

Міжнародна торговельна угода залежно від об’єкта купівлі-про- дажу оформляється у вигляді договору купівлі-продажу товарів у матеріально-речовій формі, договору закупівлі-продажу послуг, до­говору закупівлі-продажу результатів творчої діяльності.

Головною особливістю зовнішньоторговельної моделі є наявність двох сторін міжнародної угоди: покупця та продавця, тобто одна із сторін виробляє продукцію або здійснює послуги, а друга - є їхнім споживачем. У процесі торговельної операції здійснюється перехід власності від однієї сторони до другої. Зовнішньоторговельна модель передбачає як самостійну діяльність підприємця на зовнішньому ринку, так і вико­ристання послуг спеціалізованих фірм, у тому числі посередників.