51. Опишіть розрахунок потреби під-ва в сировині та матеріалах для основного виробництва.

Потреба підприємства в матеріальних ресурсах повинна бути обґрунтована відповідними розрахунками по наступних видах їх споживання:

1)основне виробництво;

2)капітальне будівництво;

3)упровадження нової техніки;

4)ремонтно-експлуатаційні потреби;

5)виготовлення технологічного оснащення і інструменту;

6)приріст незавершеного виробництва;

7)створення необхідних матеріальних запасів.

Ми зупинимося тільки на визначенні потреби в сировині і матеріалах.

Потреба основного виробництва в матеріалах (сировина) на виробничу програму ( ) визначається по формулі:

де - норма витрати i-го виду матеріалу на одиницю j-й продукції;

• - планований об'єм виробництва j-й продукції;

Залежно від того які норми застосовуються для розрахунків розрізняють наступні методи розрахунку потреби в МТР:

1)подетальний;

2)по окремим виробам;

3)по аналогії

4)по типових представниках.

При по окремих виробах і подетальному методах застосовуються норми витрати на виробництво одиниці виробу, деталі.

Метод визначення потреби по аналогії полягає у тому, що вироби, які в період розрахунку потреби немає норм витрати, прирівнюються до аналогічних виробів, на які є норми витрат матеріалів. При цьому необхідно враховувати характерні особливості нового виробу, для чого в розрахунок вводяться поправочні коефіцієнти:

де - норма витрати матеріалу на аналогічний виріб;

- програма випуску виробу в плановому періоді;

- коефіцієнт, що враховує особливості споживання матеріалу для виробництва даного виробу в порівнянні з аналогічним.

При великій різноманітності продукції, що випускається, а також за відсутності уточненої програми випуску по кожній позиції виробляється розрахунок потреби в матеріалах на типовий виріб або деталь, норма витрати матеріалу на виробництво яких є середньозваженою для планованої групи виробів або деталей.

Якщо по окремих видах номенклатури продукції відсутні розроблені норми витрати в планованому періоді, потреба в матеріальних ресурсах розраховується по формулі:

де - фактична витрата цього матеріалу в попередньому періоді;

- індекс збільшення або зменшення виробничої програми в плановому періоді в порівнянні з передуванням;

- індекс середнього зниження норм витрати матеріалу в плановому періоді.

52. Охарак-ти спрацювання, амортизацію та відновлення основних фондів.

Просте й розширене відтворення основних виробничих фондів відбувається в безперервному процесі здійснення різних його взаємопов’язаних форм – ремонту, модернізації та заміни окремих елементів засобів праці; технологічного переозброєння, реконструкції та розширення діючих цехів, виробництв і підприємств у цілому, а також спорудження нових аналогічних виробничих об’єктів. Необхідною передумовою нормального перебігу відтворювальних процесів є постійний облік ступеня спрацювання (старіння) та амортизації основних фондів. Основні фонди протягом тривалого функціонування зазнають фізичного (матеріального) і економічного спрацювання (зносу), а також техніко-економічного старіння.

Знос - це втрата основними фондами своєї споживчої вартості. Під фізичним (матеріальним) зносом основних виробничих фондів розуміють поступову втрату ними своїх первісних техніко-експлуатаційних властивостей (якостей), тобто споживчої вартості, що призводить до зменшення до їхньої реальної вартості – економічного спрацювання. На швидкість і розміри фізичного спрацювання основних фондів впливають такі чинники: якість основних фондів та умови їх експлуатації, що забезпечує надійність та довговічність, спосіб використання (екстенсивне та інтенсивне), особливості технологічних процесів, ступінь завантаження, якість і своєчасність технічного огляду й ремонтного обслуговування, якість комплектуючих та матеріалів, кваліфікація робітників, обслуговуючого та ремонтного персоналу, режим роботи та інші фактори.

Моральний знос (техніко-економічне старіння) основних фондів – це процес знецінення діючих засобів праці до настання повного фізичного спрацювання під впливом науково-технічного прогресу. Харак-ся поступовою втратою засобами праці своєї споживчої вартості внаслідок удосконалення існуючих та створення нових засобів виробництва, запровадження принципово нової технології, старіння продукції, що виробляється за допомогою цих засобів вир-ва.

Амортизація основних фондів – поступове зношування основних фондів і процес перенесення їхньої вартості по мірі зношування на вартість виготовлюваної продукції з метою її повного відшкодування. Фактично амортизація означає списання кількох років експлуатації балансової вартості основних фондів.

Амортизаційні відрахування – відрахування частини вартості основних фондів для покриття їх зносу. Амортизаційні відрахування відносяться на витрати виробництва і з них формується амортизаційний фонд під-ва, який і використовується для відновлення основних фондів.

Відновлення основних фондів:

Ремонт – процес усунення (відновлення) тимчасового фізичного спрацювання конструктивних елементів (деталей, вузлів) у натуральній формі та забезпечення у такий спосіб постійної дієздатності засобів праці протягом усього періоду їхньої експлуатації.

Технічне переоснащення передбачає здійснення заходів щодо впровадження нової техніки і технології на окремих ділянках, механізації і автоматизації вир-ва, заміни застарілого обладнання, які здійснюються згідно з планом технічного розвитку під-ва без розширення виробничих площ.

Реконструкція – це суттєве технічне вдосконалення і оновлення основних фондів, перелаштування вир-ва; здійснюється за єдиним проектом раз у 10-15 років.

Розширення під-ва – це спорудження других і наступних черг, додаткових виробничих комплексів, цехів, комунікацій, допоміжних і обслуговуючих вир-в на території під-ва.

Нове будівництво – буд-во під-ва, цеху, корпусу на нових будівельних майданчиках за окремими затвердженими проектами; передбачає розширення виробничих площ, значне збільшення потужності.