3 Організація бухгалтерського обліку пасивів підприємства

3.1 Організаційні засади обліку пасивів підприємства

Майно суб'єктів господарювання має відповідні джерела походження: власні або залучені, які по-іншому називаються, відповідно, власним капіталом і зобов'язаннями або пасивами. Організація бухгалтерського обліку повинна забезпечити надання інформації про стан пасивів підприємства для забезпечення управління ними та здійснення контролю за фінансовим станом суб'єкта господарювання. Складові пасивів підприємства представлено на рисунку 3.1.

Рисунок 3.1 — Складові пасивів підприємства

Під власним капіталом розуміють загальну вартість засобів підприємства, які належать йому на правах власності та є джерелом формування активів.

Зобов'язання - це вся заборгованість підприємства фізичним, юридичним особам, а також державі.

Відповідно до П(С)БО цільове фінансування включене до складу забезпечення зобов’язань, проте ця позиція не відповідає сутності даної категорії. За своєю природою цільове фінансування відображає зобов'язання за вже отримані кошти виконати певні заходи, що обумовлює необхідність його відображення у складі довгострокових чи поточних зобов'язань (залежно від строку, на який виділені кошти).

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про власний капітал і зобов'язання, розкриття такої інформації у фінансовій звітності визначаються П(С)БО 5 "Звіт про власний капітал", П(С)БО 11 "Зобов'язання", норми яких стосуються підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності (крім бюджетних установ).

Завдання організації бухгалтерського обліку пасивів полягають у наступному:

- вибір документів, якими будуть оформлюватися операції з власним капіталом і зобов'язаннями;

- забезпечення своєчасного та достовірного відображення операцій з власним капіталом і зобов'язаннями у бухгалтерському обліку;

- забезпечення здійснення контролю за правильністю і законністю формування власного капіталу та використанням коштів резервів, створених на підприємстві;

- дотримання встановлених строків розрахунків з кредиторами та засновниками (учасниками);

- визначення обов'язків облікових працівників, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку операцій з власним капіталом і зобов'язаннями;

- забезпечення проведення інвентаризації зобов'язань у встановлені законодавством строки.

Чинними нормативними документами передбачено ряд альтернативних варіантів щодо методики відображення у бухгалтерському обліку операцій з власним капіталом і зобов'язаннями. Крім того, ряд питань залишаються не врегульованими. Таким чином, Положенням про облікову політику повинні врегульовуватися питання щодо відображення в бухгалтерському обліку пасивів підприємства ( рис. 3.2).

Особливої уваги потребує питання відображення у бухгалтерському обліку резервів підприємства, яке недостатньо розкрито в нормативних документах.

Формування резервів у бухгалтерському обліку може здійснюватися лише на основі:

• законодавчих і нормативних документів, які регламентують порядок, обсяги та перелік можливих до формування резервів;

• внутрішніх розпорядчих документів (Положення про облікову політику, інші організаційно-розпорядчі документи).

Рисунок 3.2 — Об’єкти облікової політики пасивів

Рішення про формування певного виду резерву повинно прийматися з урахуванням галузевої специфіки, майнового та фінансового стану, маркетингової політики, стратегічних напрямів діяльності, чисельності працівників та інших факторів.

У Положенні про облікову політику в частині відображення в бухгалтерському обліку резервів необхідно передбачити:

- види резервів і фондів, які формуються і використовуються на підприємстві, джерела їх формування, обсяг, напрями використання, документування;

- перелік осіб, відповідальних за здійснення резервування відповідно до чинного законодавства;

- перелік осіб, які мають повноваження приймати рішення щодо формування і використання певного резерву та /або фонду;

• порядок проведення інвентаризації резервів та фондів.