Питання для самопідготовки та самоконтролю

1. Які основні завдання організації обліку і контролю наявності та руху основних засобів?

2. Які особливості організації первісного обліку основних засобів?

3. Які особливості організації обліку капітальних інвестицій?

4. Як організувати облік амортизації основних засобів?

5. Яким чином організувати облік ремонту та інших видів поліпшень основних засобів?

6. Які особливості організації обліку орендних та лізингових операцій?

7. Які основні ознаки нематеріальних активів?

8. За якою вартістю відображають в обліку нематеріальні активи, придбані в обмін на подібні та неподібні активи?

9. На які об'єкти нематеріальних активів нараховується амортизація, а на які - ні?

10. В яких випадках необхідно проводити переоцінку нематеріальних активів? Як визначається при цьому переоцінена вартість об'єктів нематеріальних активів?

11. В яких випадках необхідно проводити переоцінку основних засобів? Як визначається при цьому переоцінена вартість та сума зносу об'єкта основних засобів?

12. Розкрийте сутність поняття "фінансова оренда".

13. Розкрийте порядок розрахунку амортизації дисконту та премії за інвестиціями в облігації.

14. Наведіть випадки, коли переоцінка основних засобів є обов'язковою, необов'язкового та забороненою.

Тести

1. Нарахування амортизації основних засобів починається з:

а) дати надходження об'єкта основних засобів на підприємство;

б) дати введення об'єкта основних засобів в експлуатацію;

в) місяця, наступного за місяцем, в якому об’єкт основних засобів став при­датним для корисного використання.

2. Нарахування амортизації основних засобів проводиться:

а) щомісяця;

б) щоквартально;

в) щорічно.

3. У бухгалтерському обліку нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом строку їх корисного використання, але не більше:

а) 10 років;

б) обмежень немає;

в) 20 років.

4. На підприємстві 5 серпня цього року був введений в експлуатацію придбаний нематеріальний актив. З якого моменту бухгалтер повинен нараховувати на нього амортизацію:

а) з 1 серпня цього року;

б) з 6 серпня цього року;

в) з 1 вересня цього року.

5. Якщо підприємством проведена переоцінка об'єктів групи нематеріальних активів, то надалі вони підлягають:

а) щорічній переоцінці;

б) списанню;

в) щоквартальній переоцінці.

6. З метою нарахування амортизації (зносу) для податкових розрахунків основні засоби поділяють на:

а) 2 групи;

б) 4 групи;

в) 5 груп.

7. Об'єкт основних засобів визнається активом, якщо:

а) існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена;

б) підприємство отримує економічні вигоди від його використання;

в) можна достовірно визначити його первісну вартість.

8. Підприємство може переоцінювати об'єкт основних засобів, якщо:

а) сума зносу об'єкта основних засобів перевищує первісну вартість;

б) залишкова вартість цього об'єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу;

в) залишкова вартість об'єкта основних засобів дорівнює нулю.

9, Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства:

а) за первісною вартістю;

б) за справедливою вартістю;

в) за залишковою вартістю.

10. Чи включаються до первісної вартості нематеріальних активів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок кредиту банку, витрати на сплату відсотків за кредит?

а) так;

б) ні;

в) частково.

11. Нематеріальні активи, отримані внаслідок об'єднання підприємств, оцінюються за:

а) справедливою вартістю;

б) первісною вартістю;

в) залишковою вартістю.

12. Нематеріальний актив списується з балансу в разі:

а) його вибуття;

б) неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від його використання;

в) його вибуття або внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від його використан­ня.

13. Фінансовий результат від вибуття об'єктів нематеріальних активів визначається як:

а) різниця між доходом від вибуття (за вирахуванням непрямих податків і витрат, пов'язаних з вибуттям) та їх залишковою вартістю;

б) різниця між доходом від вибуття та сумою непрямих податків і витрат, пов'язаних з вибуттям;

в) різниця між доходом від вибуття та їх справедливою вартістю.

14. Об'єкти передані в операційну оренду:

а) переходять на баланс орендаря;

б) залишаються на балансі орендодавця;

в) обліковуються орендарем на позабалансовому рахунку.

15. Нематеріальні активи включають:

а) цінні папери інших підприємств, малоцінні та швидкозношувані предмети, бланки документів;

б) права користування майном,

в) технічну документацію, правила експлуатації обладнання.

16. Сума очікуваного відшкодування активу — це:

а) чиста вартість реалізації активу;

б) теперішня вартість майбутніх чистих грошових надходжень від активу;

в) найбільша з двох оцінок, наведених у пунктах а та б.

17. Звичайно майбутні грошові потоки від активу визначаються, виходячи з фінансових планів підприємства на період не більше:

а) трьох років;

б) п'яти років;

в) десяти років.

18. Визначення дебіторської заборгованості наведене в П(с)БО:

а) 10;

6)11;

в) 12.

2.2.2 Організація документування операцій з оборотними активами

Від правильно організованого документування виробничих ресурсів залежить правильність визначення вартості списаних на виробництво запасів, незавершеного виробництва, відображення у звітності.

Для документування руху запасів передбачено типові первинні документи. Головний бухгалтер підприємства повинен визначитися, які документи доцільно використовувати з урахуванням розмірів підприємства та галузі.

Документи, якими оформлюється надходження і витрачання запасів, наведено в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 — Первинні документи з обліку операцій із запасами

Форма доку­менту	Назва документу	Призначення документу
М-1	Журнал обліку вантажів, що надійшли	Застосовується для реєстрації транспортних документів, пов'язаних з отриманням вантажів та оприбуткуванням їх на склад підприємства
М-2	Довіреність	Призначена для підтвердження права окремої посадової особи виступати довіреною особою підприємства при отриманні запасів
М-2а	Акт списання бланків довіреностей	Призначений для списання використаних бланків довіреностей
М-26	Довіреність (бланк суворого обліку)	Призначена для підтвердження права окремої посадової особи виступати довіреною особою підприємства при отриманні запасів

Продовження таблиці 2.4

Форма доку­менту	Назва документу	Призначення документу
М-3	Журнал реєстрації довіреностей	Призначений для реєстрації виданих довіреностей та розписки в їх отриманні
М-4	Прибутковий ордер	Використовується на складі, заповнюється в день надходження запасів при відсутності розбіжностей з документами постачальника, при оприбуткуванні запасів, отриманих з переробки
М-7	Акт про приймання матеріалів	Застосовується при прийнятті запасів, якщо є розбіжності з документами постачальника, або коли виробничі запаси надійшли без документів. Використовується для обліку надходження запасів і для направлення листа-претензії постачальнику
М-8, 9, 28, 28а	Лімітно-забірна картка	Використовується для систематичного відпуску у виробництво лімітованих матеріалів, а також для поточного контролю за дотриманням встановлених лімітів їх відпуску. Зазначається місячний ліміт відпуску певному цеху
М-10	Акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів	Заповнюється при разовому відпуску запасів для виробничих та господарських потреб

Продовження таблиці 2.4

Форма доку­менту	Назва документу	Призначення документу
М-11	Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів	Використовується для разового відпуску запасів всередині підприємства
М-12	Картка №___ складського обліку матеріалів	Використовується для обліку виробничих запасів на складі
М-14	Відомість обліку залишків матеріалів на складі	Використовується для взаємозв'язку складського та бухгалтерського обліку
М-16	Матеріальний ярлик	Використовується для позначення одиниць запасів
М-18	Сигнальна довідка про відхилення фактичного залишку матеріалів від встановлених норм запасу	Складається завскладом (комірником) у разі виявлення відхилень фактичного залишку виробничих запасів від встановлених норм
М-19	Матеріальний звіт	Складається МВО і передається до бухгалтерської служби; відображає рух запасів на складі за певний період
63	Рахунок-фактура	Використовуються для розрахунків між постачальниками та покупцями за відвантажені (відпущені) товари

Продовження таблиці 2.4

Форма доку­менту	Назва документу	Призначення документу
1-ТН	Товарно-транспортна накладна	Призначена для обліку поставок запасів та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом. Використовується для якісного та кількісного приймання запасів
-	Акт закупівлі ТМЦ	Використовується при закупівлі запасів підзвітними особами у фізичних осіб на ринку та в інших місцях торгівлі. Форма Акту повинна затверджуватися Положенням про облікову політику. При оформленні в ньому обов'язково зазначаються паспортні дані та ідентифікаційний код продавця

Більшість наведених документів складаються працівниками інших структурних підрозділів підприємства або надходять від контрагентів. Тому, для забезпечення своєчасного відображення господарських операцій із запасами в бухгалтерському обліку, на підприємстві повинні чітко визначатися графіком документообігу терміни передачі первинних документів до бухгалтерської служби для відповідної обробки.

Приймання виробничих запасів у постачальників або на залізничній станції чи в аеропорту здійснює експедитор підприємства, якому видається довіреність. Порядок приймання і оприбуткування запасів за участю експедитора наведено на рисунку 2.2.

Запаси оприбутковуються у відповідних одиницях виміру (вагових, об'ємних). Якщо виробничі запаси надходять в одних одиницях, а витрачаються в інших, то вони обліковуються в двох одиницях виміру.

Особливої уваги потребує документування малоцінних швидкозношуваних предметів, оскільки для даного виду запасу розроблені окремі форми первинних документів (табл. 2.5).

Рисунок 2.2 — Порядок приймання і оприбуткування запасів

Таблиця 2.5 — Первинні документи з обліку МШП

Форма	Назва документу	Призначення документу
МШ-1	Відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв)	Застосовується для обліку зміни запасу інструментів (пристроїв) у роздавальних коморах на підприємствах, де облік ведеться за принципом встановлення постійного оборотного (обмінного) фонду. На підставі даних відомості вносяться зміни до картки складського обліку запасів інструментально-роздавальної комори
МШ-2	Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів	Застосовується для обліку предметів, виданих під розписку робітнику чи бригадиру (для бригади) з роздавальної комори цеху для тривалого користування
МШ-3	Замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв)	Застосовується для обліку інструментів (пристроїв), переданих на заточування або ремонт, що проводиться у централізованому порядку
МШ-4	Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів	Застосовується для оформлення псування та витрат інструментів (пристроїв) та інших малоцінних і швидкозношуваних предметів
МШ-5	Акт на списання інструментів (пристроїв) та їх обмін на придатні	Застосовується для оформлення списання інструментів (пристроїв), що стали непридатними, та обміну їх на придатні на тих підприємствах, де облік проводиться за методом обмінного (оборотного) фонду

Продовження таблиці 2.5

Форма	Назва документу	Призначення документу
МШ-6	Особова картка обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв	Застосовується для спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів, які видаються робітникам підприємства в індивідуальне користування за встановленими нормами. Картка ведеться в одному примірнику і зберігається в цеху (дільниці)
МШ-7	Відомість обліку видачі(повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв	Застосовується для обліку видачі спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів робітникам підприємств в індивідуальне користування за встановленими нормами
МШ-8	Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів	Застосовується для оформлення списання морально застарілих, зношених і непридатних для подальшого використання інструментів (пристроїв), спецодягу, спецвзуття, запобіжних засобів після закінчення строку використання, інших МШП і здавання їх до комори для утилізації

Відпуск інструментів та інших предметів у тривале користування оформлюється вимогою, яка складається у двох примірниках.

Для обліку руху МШП також застосовуються первинні документи з обліку матеріалів (форми М-4, М-8, М-9, М-11).

Окрім організації бухгалтерського обліку товарно - матеріальних цінностей на будь-якому підприємстві повинен бути налагоджений також контроль за надходженням, використанням і зберіганням бланків суворої звітності. Зокрема, до даної категорії документації відповідно до законодавства відносяться:

- документи, які засвідчують особу, подію, освіту, трудовий стаж (наприклад трудова книжка і вкладиш до неї; посвідчення особи; присвоєння звання; пенсійна книжка; пенсійні листки);

- проїзні документи (квитки на проїзд у різному транспорті; документи на перевезення вантажів; військові проїзні документи);

- знаки поштової оплати (поштові марки, конверти з марками, листівки з марками);

- документи, які обслуговують грошовий оборот: книжки ощадні, чекові, депозитні; грошові та розрахункові чеки; довіреності на видачу коштів, пенсій, майна; сертифікати якості; поліси страхування; ліцензії;

- бланки білетів тиражних і миттєвих лотерей та ін.

У практиці господарювання найчастіше підприємствами використовується такий бланк суворої звітності як довіреність для отримання товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів, грошових документів, цінних паперів.

Довіреність - це письмовий документ, який одна особа видає іншій для представництва перед третіми особами. За допомогою даного документу керівник наділяє фізичну особу правом отримати цінності від імені підприємства.

Загальний порядок використання довіреностей регулюється Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернених і використаних довіреностей на одержання цінностей.

Відпуск активів без довіреності на їх отримання є порушенням ведення бухгалтерського обліку, за що передбачена адміністративна відповідальність. Таким чином, використання довіреностей, встановлення відповідальних осіб для здійснення контролю за правильністю їх оприбуткування, оформлення, зберігання є важливими питаннями у сфері організації бухгалтерського обліку.

Відображення у бухгалтерському обліку інформаційних даних про стан і рух довіреностей передбачає використання бланків документів типових форм (табл.2.6).

При цьому для обліку довіреностей застосовуються два види документів. Типові форми документів з додатковим реквізитом "М" використовуються для відображення руху бланків довіреностей як ТМЦ (облік ведеться на рахунку 209 "Інші матеріали). Типові форми СЗ використовуються для відображення інформації про довіреність як бланк суворої звітності, а також інших бланків суворої звітності.

У процесі організації бухгалтерського обліку потрібно організувати правильне ведення обліку та насамперед оцінку з урахуванням вимог щодо відшкодування збитків за зникнення бланків.

Таблиця 2.6 — Документи з обліку довіреностей

Назва документу	Номер типової форми	Коротка характеристика
Для довіреностей як ТМЦ (що обліковуються на рахунку 209 "Інші матеріали")
Довіреність	М-2, М-26	Застосовується для оформлення права працівника виступати в якості довіреної особи підприємства при отриманні матеріальних цінностей. Довіреність видається під розписку. За змістом № М-2 і № М-26 однакові, різниця полягає лише в кількості рядків для відображення ТМЦ
Акт списання бланків довіреностей	М-2а	Складається не рідше одного разу на квартал із зазначенням номерів і загальної кількості списаних бланків. Затверджується керівником підприємства
Журнал реєстрації довіреностей	М-3	Застосовується для реєстрації виписаних довіреностей. В ньому обов'язково здійснюється відмітка про їх отримання довіреною особою та виконання повноважень за довіреністю (оприбуткування цінностей)
Для довіреностей як бланків суворої звітності (обліковуються на рахунку 08 "Бланки суворого обліку")
Прибутково - видаткова накладна на бланкисуворої зві тності	СЗ-1	Застосовується для оформлення надходження на склад і відпуску зі складу бланків суворої звітності

Продовження таблиці 2.6

Назва документу	Номер типової форми	Коротка характеристика
Прибутково - видаткова книга з обліку бланків суворої звітності	СЗ-2	Передбачена для ведення обліку бланків суворої звітності на складі і застосовується всіма підприємствами, організаціями та установами. Вона повинна бути пронумерована, прошнурована і скріплена сургучною печаткою та підписами керівника підприємства та головного бухгалтера. Для ведення обліку окремих видів бланків суворої звітності в книзі виділяється одна або кілька сторінок
Акт на списання використаних бланків суворої звітності	СЗ-3	Застосовується для списання використаних бланків суворої звітності з підзвіту матеріально відповідальних осіб. Акт складається та засвідчується спеціально створеною комісією
Акт перевірки наявності бланків суворої звітності	СЗ-4	Застосовується для перевірки фактичної наявності бланків суворої звітності при їх надходженні на склад. Цей акт складається при виявленні недостачі бланків під час їх приймання на склад спеціально створеною комісією у двох примірниках. В документі вказується кількість відсутніх в наявності книжок (бланків, документів суворої звітності), їх серії та номери бланків. Один примірник акту направляється постачальнику для виявлення причин розходження і прийняття заходів

Продовження таблиці 2.6

Назва документу	Номер типової форми	Коротка характеристика
Картка-довідка по виданих і використаних бланках суворої звітності	СЗ-5	Застосовується для ведення аналітичного обліку виданих і використаних бланків суворої звітності. Відкривається на кожну матеріально-підзвітну особу, яка здійснює облік бланків суворої звітності, на кожен вид бланків окремо

Порядок оформлення, використання і зберігання довіреностей регулюється нормативними документами. Однак ряд питань підлягають врегулюванню керівником підприємства, зокрема:

- забезпечення цілісності бланків довіреностей (зберігання у сейфах, металевих шафах або спеціальних приміщеннях);

- визначення працівника, відповідального за реєстрацію надходження і виписування довіреностей і укладення з ним договору про повну матеріальну відповідальність;

- визначення і затвердження переліку посадових осіб, на яких можуть виписуватися довіреності (даний перелік може бути додатком до Положення про облікову політику);

- забезпечення проведення інструктажу працівників щодо порядку використання довіреностей, а також термінів звітування про їх використання або повернення невикористаних довіреностей;

- забезпечити процес виписування довіреностей при обов'язковій наявності паспорту або документу, що засвідчує особу отримувача довіреностей.

Графіком документообігу має бути врегульовано, що не пізніше наступного дня після кожної доставки на підприємство одержаних за довіреністю цінностей працівник, якому видано довіреність, зобов'язаний надати працівнику підприємства, який виписує і реєструє довіреності, документ про одержання активів і їх передачу матеріально відповідальній особі. Якщо довіреність не використано, її необхідно повернути працівнику, відповідальному за видачу та реєстрацію довіреностей, не пізніше наступного дня після завершення строку дії даного документу. У такому випадку в журналі робиться запис про анулювання безпосередньо на бланку. Аналогічна відмітка робиться й на довіреності. Відповідно до законодавства, повернені невикористані довіреності зберігаються протягом терміну, встановленого для зберігання первинних документів.

Організація бухгалтерського обліку повинна забезпечити належний контроль за обігом довіреностей. Так, особам, які не відзвітувалися за виписаними на них довіреностями або не повернули невикористану довіреність, термін дії якої закінчився, нова довіреність не видається. Причому можна запровадити й притягнення до дисциплінарної відповідальності за це порушення.

Досить часто на практиці зустрічаються ситуації, що постачання товарно-матеріальних цінностей виконується за різними угодами. У такому випадку можна виписувати одну довіреність лише за умови, що особа, якій видано довіреність, буде отримувати цінності лише в одному місці (з одного складу). У довіреності мають вказуватися номери та дати всіх договорів, на підставі яких будуть відпускатися цінності зі складу.

Якщо товарно-матеріальні цінності необхідно отримати на декількох складах, то кількість довіреностей, виданих на їх отримання, повинна відповідати кількості складів.

У зв'язку з цим на підприємстві-постачальнику необхідно провести інструктаж працівників складу, які не повинні допускати відпуск цінностей за відсутності довіреності або якщо вона прострочена.

Строк дії довіреності залежить від того, скільки часу займе отримання і перевезення ТМЦ, однак, він не повинен перевищувати 10 днів. Для довіреностей на отримання цінностей, розрахунки за які здійснюються в порядку планових платежів, допускається термін - календарний місяць.

Необхідно також налагодити зворотний зв'язок покупця і постачальника. У випадку анулювання довіреності, за якою цінності отримуються частинами, підприємство-покупець, яке видало довіреність, одразу повідомляє підприємство-постачальника про анулювання відповідної довіреності. З моменту отримання такого повідомлення відвантаження цінностей за анульованою довіреністю припиняється. За відвантаження цінностей за анульованими довіреностями відповідальність несе постачальник.

Довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожен відпуск складається накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) з поміткою на ній номера довіреності та дати її видачі. При цьому один примірник накладної (або документу, що її замінює) передається одержувачу цінностей, а другий - додається до залишеної у постачальника довіреності і використовується для спостереження й контролю за відпуском цінностей згідно з довіреністю.

Не потрібно вимагати довіреність від покупця у таких випадках:

- при відвантаженні ТМЦ за готівку, оскільки з розрахункового документу або фіскального чеку можна дізнатися про всі необхідні відомості: дату операції, назву й кількість придбаного товару. На їх підставі підзвітна особа може скласти звіт про використання коштів наданих на відрядження або під звіт;

- якщо приватний підприємець особисто отримує ТМЦ. Він повинен пред'явити паспорт або інший документ, який засвідчує його особу, а також свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності. Якщо ж за товаром прибув працівник приватного підприємця, для підтвердження повноважень цієї особи оформлюється довіреність.

Після закінчення відпуску цінностей служби, які здійснювали їх відпуск, здають довіреність разом з документами на відпуск цінностей працівникам, на яких покладено обов'язки з ведення бухгалтерського обліку.

Облік інших бланків суворої звітності вимагає не меншої уваги та відповідальності. Кожна операція з їх надходження та використання повинна бути чітко задокументована. Завданням головного бухгалтера у процесі організації бухгалтерського обліку цих документів є:

- доведення чітких вказівок щодо обліку та порядку документування дій з бланками суворої звітності;

- забезпечення належного контролю за правильністю обліку даного виду документів, для чого необхідно: особисто або через уповноважених осіб перевіряти роботу працівників бухгалтерської служби (щодо обліку довіреностей та бланків суворої звітності, які зберігаються в підрозділі бухгалтерської служби-каси: акцій, проїзних квитків, путівок); налагодити постійні звіряння даних бухгалтерського обліку та обліку відповідальних осіб за збереження і використання бланків суворої звітності (наприклад, з відділом кадрів - щодо трудових книжок, секретарем - щодо використання листівок, марок, конвертів, зокрема, правильність їх списання, що можна перевірити за книгою реєстрації вихідної документації тощо).

Первинні документи, які підтверджують рух грошових коштів, повинні бути належним чином упорядковані. Касові операції оформлюються документами, типові форми яких затверджено Міністерством статистики України за згодою з Національним банком України і Міністерством фінансів України, і які повинні застосовуватися без змін на всіх підприємствах, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форми власності ( табл. 2.7).

Таблиця 2.7 — Документи, які підтверджують рух готівки в касі

Форма документу	Первинні документи	Призначення документу
КО-1	Прибутковий касовий ордер	Оформлення надходження готівки в касу
КО-2	Видатковий касовий ордер	Оформлення видачі готівки з каси
Форма документу	Первинні документи	Призначення документу
КО-3, За	Журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів	Призначений для реєстрації в бухгалтерській службі касових документів
КО-4	Касова книга	Відображення обліку операцій з готівкою касиром
КО-5	Книга обліку прийнятих та виданих касиром грошей	Відображення обліку коштів, які надходять в касу

Підприємства, які здійснюють розрахункові операції у готівковій чи безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, повинні обов'язково видавати наступні документи (табл. 2.8).

Надходження і видача грошових документів оформлюються прибутковими та видатковими касовими ордерами або накладними, що їх замінюють.

Таблиця 2.8 — Документи, які підтверджують рух готівки підприємству сфері торгівлі, громадського харчування та послуг

Форма документу	Первинні документи	Призначення документу
ФКЧ-1	Фіскальний касовий чек на товари (послуги)	Розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари(надані послуги)
ФКЧ-2	Фіскальний касовий чек видачі коштів	Розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків у разі видачі коштів покупцеві при поверненні товару, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу, виплаті виграшів у державні лотереї та в інших випадках
РК-1	Розрахункова квитанція	Розрахунковий документ, бланк якого виготовлено типографським способом, а окремі реквізити заповнюються від руки або шляхом проставлення штампів при реєстрації розрахунків за продані товари (надані послуги) або при видачі коштів покупцеві у випадку повернення товару, рекомпенсації послуги, прийняття цінностей під заставу та в інших випадках

Підставою для відображення у бухгалтерському обліку грошових коштів у дорозі є:

- супровідна відомість (готівка передається у банк через інкасатора);

- квитанція про приймання грошової суми (через відділення зв'язку);

- квитанція до прибуткового касового ордеру банка (безпосередньо касиром);

- отримані повідомлення (авізо) із зазначеними датою, номером платіжного доручення, сумою і назвою установи банку чи поштового відділення, яке прийняло перерахування (за сумами, переказаними вищими організаціями).

Супровідна відомість, яка є підставою для списання коштів з касира* та підтверджує здачу готівки до каси банку, складається в трьох примірниках через копіювальний папір: перший примірник (супровідну відомість) вкладають в інкасаторську сумку, другий (накладну) - віддають інкасатору при отриманні ним сумки, третій (копію супровідної відомості) - залишають у касі підприємства (інкасатор розписується на цьому примірнику і ставить відповідний штамп). На зворотному боці першого та другого примірників вказаних документів матеріально відповідальні особи заповнюють покупюрний опис грошей, які здаються.

Касир зобов'язаний приділяти особливу увагу належному складанню касових документів. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, які суперечать законодавству, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання коштів, порушують договірну, фінансову дисципліну, завдають збитку державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Всі касові документи повинні заповнюватися відповідальними особами чітко та зрозуміло чорнилами, кульковою ручкою або складатися на машинних носіях. Жодних підчисток, помарок або виправлень у цих документах не допускається.

Якщо хоча б одна з вимог щодо заповнення касових документів не виконана, касир зобов'язаний повернути документи до бухгалтерської служби для належного їх оформлення.

При завершенні операцій касир зобов'язаний підписати усі прибуткові та видаткові касові ордери, а ті документи, які до них додаються, - погасити штампом або надписом: на прибуткових документах - "отримано", а на видаткових - "оплачено", вказавши дату.

Для забезпечення дотримання вимог видачі готівки з каси підприємства доцільно розробити робочі інструкції текстової форми щодо оформлення видачі готівки з каси видатковим касовим ордером. Таку інструкцію можна оформити у вигляді таблиці (табл. 2.9).

Прибуткові та видаткові касові ордери чи документи, що їх замінюють, до передачі в касу реєструються у журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових документів (форма № КО-3, КО-За).

Після реєстрації касові ордери передаються бухгалтером у касу підприємства для виконання.

Всі факти надходження і вибуття готівки на підприємстві відображаються у касовій книзі - обліковому регістрі, призначеному для обліку касових операцій касиром підприємства. У ній в хронологічній послідовності відображається витрачання і надходження готівки, що дає можливість контролювати рух коштів підприємства.

Таблиця 2.9 — Робоча інструкція щодо оформлення видачі готівки видатковим касовим ордером

Виконавець	Перелік робіт
Головний бухгалтер	Розглядає усну заяву особи про видачу грошей і за необхідності з'ясовує у бухгалтера розрахункового відділу стан розрахунків з одержувачем або обґрунтованість суми, необхідної одержувачу. Бухгалтер розрахункового відділу дає відповідну довідку, на підставі якої головний бухгалтер приймає рішення
Бухгалтер розрахун-кового відділу	Складає видатковий касовий ордер, зазначаючи в ньому такі реквізити: дату (число цифрами, місяць літерами); прізвище, ім'я, по батькові одержувача (якщо гроші видаються за дорученням - дату, номер доручення та особу, яка його видала); зміст операції (за що або для чого видаються гроші); суму до видачі (цифрами та словами); номер кореспондуючого рахунку. Бухгалтер розрахункового відділу здійснює контирування на ордері та реєструє його під відповідним порядковим номером, проставляє цей номер на ордері й передає документ головному бухгалтеру
Головний бухгалтер	Перевіряє правильність складання касового ордера, підписує його і передає (через працівника бухгалтерської служби) керівнику підприємства. Одержавши підписаний керівником ордер, головний бухгалтер направляє його (через працівника бухгалтерської служби) касиру для виконання
Касир	Перевіряє достовірність підписів на ордері та правильність його оформлення. Вимагає від одержувача пред'явити паспорт або інший документ, який засвідчує особу та доручення (якщо гроші видаються за дорученням). Доручення прикріплюється до ордера. Після цього касир пропонує одержувачу поставити підпис на ордері з вказівкою суми прописом, підписується на ордері сам і видає гроші. Ордер реєструється у відповідних касових документах

Кожне підприємство, яке має касу, повинно мати одну касову книгу в національній валюті та касові книги окремо на кожну іноземну валюту. Касова книга повинна бути пронумерованою, прошнурованою і опечатаною печаткою. Кількість аркушів у касовій книзі підтверджується підписами керівника та головного бухгалтера підприємства.

Приписки та необумовлені виправлення в касовій книзі забороняються. Зроблені виправлення засвідчуються підписами касира та головного бухгалтера підприємства або особи, яка його замінює.

Записи в касовій книзі здійснюються касиром одразу ж після отримання або видачі грошей за кожним ордером або замінюючими його документами. В кінці кожного робочого дня касир підбиває підсумки операцій за день, виводить залишок готівки в касі та передає до бухгалтерської служби звіт касира з додатком прибуткових і видаткових касових документів.

Всі банківські операції оформлюються лише стандартними первинними документами, форми яких затверджено Національним банком України.

При готівкових розрахунках банківськими документами є грошові чеки та заява про зарахування готівки; для безготівкових розрахунків - платіжні доручення, платіжні вимоги, розрахункові чеки, акредитиви, векселі.

У банківських документах, не допускаються виправлення (як у паперовому, так і в електронному вигляді), незалежно від того, хто вносить ці зміни - клієнт чи банк. Відповідальність за правильність внесених у розрахункові документи даних несуть підприємства та фізичні особи.

Відповідно до вимог щодо оформлення первинних документів, на документах, які засвідчують рух грошових коштів на рахунках в банку, обов'язково повинні бути підписи осіб, відповідальних за здійснення операції, ідентичні підписам у картці зі зразками підписів.

Періодично (щоденно чи у встановлені банком строки) підприємство отримує від банку спеціальну виписку з особового рахунку про всі здійснені операції з надходження та списання коштів з поточного рахунку з доданням виправдовуючих документів.

Виписка банку - документ, який видається банком підприємству та відображає рух грошових коштів на поточному рахунку. Вона замінює регістр аналітичного обліку по поточному рахунку і одночасно слугує підставою для здійснення бухгалтерських записів. У різних банках форми виписок можуть бути різними, але в кожній обов'язково передбачаються дата, номери рахунків дебітора та кредитора, суми.

Документальне оформлення господарських операцій з обліку грошових коштів в касі та на рахунку в банку відображено на рисунку 2.3.

Відображення у бухгалтерському обліку дебіторської заборгованості здійснюється на підставі господарських договорів і первинних документів, які засвідчують факт здійснення господарської операції (табл. 2.10).

Рисунок 2.3 — Документування операцій з обліку грошових коштів

Особливої уваги в частині організації бухгалтерського обліку, зокрема, документування потребують розрахунки з підзвітними особами.

Направлення працівників підприємства у відрядження здійснюється керівником підприємства з оформленням наказу, в якому зазначаються: пункт призначення, назва підприємства, куди відправляється працівник, строк і мета відрядження. Наказ про направлення працівника у відрядження є підставою для видачі йому відповідного посвідчення про відрядження. Окрім наказу, складається кошторис витрат для розрахунку необхідної до видачі суми авансу.

Таблиця 2.10 — Документування дебіторської заборгованості

Вид дебіторської заборгованості	Документи
За майно, передане у фінансову оренду	Договір оренди, акт приймання-передачі основних засобів, довідки та розрахунки бухгалтерії
Векселі одержані	Вексель, акт приймання-передачі векселя, ПКО, виписка банку
Розрахунки з вітчизняними покупцями	Накладна, рахунок-фактура, рахунок, акт приймання-передачі виконаних робіт, довідка (розрахунок) бухгалтерії, податкова накладна, товарно-транспортна накладна виписка банку
Розрахунки з іноземними покупцями	Комерційні документи (рахунки-фактури - invoice), транспортні накладні (СМR - залізнична накладна, авіанакладна, коносамент, товарно-транспортна накладна, пакувальні листи), платіжні документи на перерахування сум митних платежів та інших податків, розрахунок бухгалтерії, виписка банку
Резерв сумнівних боргів	Довідка, розрахунок бухгалтерії
Розрахунки за виданими авансами	Платіжне доручення, виписка банку
Розрахунки з підзвітними особами	Звіт про використання коштів наданих на відрядження або під звіт з доданими виправдовуючими документами, ПКО, ВКО

Продовження таблиці 2.10

Вид дебіторської заборгованості	Документи
Розрахунки за нарахованими доходами	Довідка, розрахунок бухгалтерії, виписка банку, ПКО, ВКО
Розрахунки за претензіями	Претензія, акт приймання вантажу, рішення судових органів (арбітражу), письмова згода постачальника на пред'явлену претензію, виписка банку
Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків	Протокол засідання інвентаризаційної комісії, наказ керівника, документи, які підтверджують внески з відшкодування матеріальної шкоди - накладна, ПКО тощо, заява працівника
Розрахунки за позиками членам кредитних спілок	Договір між членами кредитних спілок, ВКО, платіжне доручення, накладна, квитанція до прибуткового касового ордеру
Розрахунки з іншими дебіторами	ПКО, ВКО, накладна, рахунок, виписка банку, довідка (розрахунок) бухгалтерії

Посвідчення про відрядження - це документ, який видається працівнику підприємства для виконання службового доручення поза постійним місцем роботи, тобто у відрядженні. Даний документ підлягає реєстрації у Журналі реєстрації посвідчень про відрядження.

Важливими документами для оформлення відрядження є: запрошення приймаючої сторони, укладений договір, документи, які засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях чи симпозіумах, тематика яких збігається з основною діяльністю підприємства.

Працівники, які одержали готівку в підзвіт, після повернення з відрядження, у встановлені терміни, зобов'язані подати до бухгалтерської служби підприємства звіт про використання коштів наданих на відрядження або під звіт про витрачені суми, до якого повинні додаватися всі виправдовуючі документи: акт закупівлі, чеки, квитанції, авіаційні рахунки та інші проїзні квитки. Обов'язковим реквізитом звіту про використання грошових коштів, наданих на відрядження або під звіт, є резолюція керівника підприємства або уповноваженої ним особи про затвердження вказаної суми витрат та його підпис.

Якщо підзвітна особа не надала звіт і необхідні виправдовуючі документи у встановлені строки або не повернула в касу залишки невикористаних сум авансів, бухгалтерська служба має право утримати таку заборгованість з нарахованої заробітної плати в порядку, встановленому чинним законодавством.