
- •1. Поняття та система зобов’язального права. Відмежування зобов’язальних правовідносин від абсолютних
- •2. Поняття зобов’язання та його елементи
- •3. Класифікація зобов’язань
- •4. Сторони та множинність осіб у зобов’язанні (багатоособовість)
- •5. Підстави виникнення зобов’язання та особливості регресного зобов’язання
- •6. Зміна осіб у зобов’язанні
- •7. Підстави припинення зобов’язання
- •8. Поняття виконання зобов’язання. Принципи виконання зобов’язання
- •9. Принцип належного виконання та його значення. Співвідношення принципів реального та належного виконання зобов’язання
- •10. Умови виконання зобов’язання
- •11. Підстави звільнення від виконання зобов’язання
- •1. Види способів забезпечення зобов’язань. Види способів забезпечення зобов’язань, що не передбачені Цивільним кодексом України
- •2. Поняття та види неустойки.
- •3. Порука та підстави її застосування.
- •4. Загальні положення про гарантію. Відмінності поруки від гарантії
- •5. Поняття та види застави
- •1. Поняття договору, його значення та функції
- •2. Класифікація цивільно-правових договорів
- •3. Зміст договору. Проблеми тлумачення змісту договору
- •4. Стадії укладення договору: а) оферта; б) акцепт.
- •5. Відмінності публічної оферти від реклами
- •1. Поняття та система недоговірних зобов’язань в цивільному праві
- •2. Поняття та система деліктних зобов’язань
- •3. Загальні умови виникнення зобов’язання із заподіяння шкоди (деліктних зобов’язань)
- •4. Види зобов’язань з відшкодування шкоди, що виникають незалежно від вини заподіювача шкоди
- •5. Проблемні питання зобов’язань з відшкодування моральної шкоди
- •6. Особливості відповідальності за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки
- •1. Поняття договору купівлі-продажу. Альтернатива реальності чи консенсуальності договору купівлі-продажу та деяких інших видів договорів як новела цку
- •2. Елементи договірного зобов’язання купівлі-продажу
- •3. Форма договору купівлі-продажу
- •4. Права та обов’язки продавця
- •5. Права та обов’язки покупця
- •1. Поняття договору поставки та його видова характеристика
- •2. Сторони та суб’єкти поставки
- •3. Предмет поставки
- •4. Форма договору поставки
- •5. Права та обов’язки постачальника
- •6. Права та обов’язки покупця
- •1. Поняття договору ренти та його видова характеристика
- •2. Поняття та особливості ренти
- •3. Права та обов’язки одержувача ренти та платника ренти
- •4. Поняття договору довічного утримання та його видова характеристика
- •5. Права та обов’язки відчужувача та набувача
- •1. Поняття договору найму та його видова характеристика
- •2. Види договорів найму
- •3. Елементи договірного зобов’язання найму
- •4. Права та обов’язки наймача
- •5. Проблеми визначення юридичної долі поліпшень майна, що зроблені наймачем за договором найму
- •Тема : Договір підряду
- •1. Поняття договору підряду та його видова характеристика
- •2. Види договорів підряду
- •3. Елементи договірного зобов’язання підряду
- •4. Ціна та проблеми визначення і зміни кошторису у договорі підряду
- •5. Права та обов’язки підрядника
- •1. Поняття та види договорів з надання послуг. Відмінність договорів з надання послуг від договорів підряду
- •2. Загальні положення про договір з надання послуг
- •3. Поняття та основні елементи договору доручення. Права та обов’язки повіреного та довірителя
- •4. Поняття та елементи договору комісії. Відмінності договору комісії від договору доручення
- •5. Особливості агентського договору
- •1. Поняття та види транспортних договорів
- •2. Загальні положення про договір перевезення
- •3. Договір перевезення вантажу
- •4. Договір перевезення пасажира
- •Тема : Кредитно-розрахункові відносини. Договір позики
- •1. Поняття кредитно-розрахункових правовідносин та види розрахунків
- •2. Форми безготівкових розрахунків
- •3. Договір позики: поняття та елементи
- •4. Форма договору позики
- •Верховний суд україни ухвала від 18 лютого 2009 року
- •5. Права та обов’язки сторін в договорі позики
- •1. Договір банківського вкладу: поняття, сторони, предмет, форма
- •2. Види банківських вкладів
- •3. Договір банківського рахунка: поняття, сторони, предмет
- •4. Укладення договору банківського рахунка
- •5. Списання грошових коштів з рахунка
- •1. Види договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності
- •2. Ліцензійний договір: поняття, суб’єкти, предмет
- •3. Строки ліцензійних договорів
- •4. Договір комерційної концесії
- •1. Поняття та види спільної діяльності
- •2. Поняття договору про спільну діяльність
- •3. Форма та умови договору про спільну діяльність
- •4. Договір простого товариства. Відмінності договору простого товариства від договору про спільну діяльність
- •5. Правовий режим спільного майна учасників за договором простого товариства
- •1. Поняття та система спадкового права України
- •2. Суб’єкти спадкових відносин. Усунення від права на спадкування
- •3. Час та місце відкриття спадщини
- •4. Поняття та склад спадщини
- •5. Спадкування за заповітом. Поняття та вимоги до заповіту.
- •6. Сутність принципу свободи заповіту та його обмеження. Право на обов’язкову частку у спадщині (привілейовані спадкоємці).
- •7. Спадкування за законом: умови та черговість; черги спадкоємців;
- •8. Спадкування за правом представлення та спадкова трансмісія
- •9. Реалізація спадкових прав: порядок прийняття спадщини; відмова від спадщини
- •10. Спадковий договір як новела цивільного права. Відмінності спадкового договору від договору довічного утримання.
1. Види способів забезпечення зобов’язань. Види способів забезпечення зобов’язань, що не передбачені Цивільним кодексом України
Цивільне законодавство передбачає певні правові важелі, які дозволяють впливати на несправного боржника, що не виконує своїх зобов’язань, і отримати задоволення, незважаючи на його заперечення. Ці важелі є способами забезпечення зобов’язань.
Види (способи) забезпечення виконання зобов’язань – це сукупність заходів, за допомогою яких сторони цивільно-правових відносин впливають одна на одну з метою належного виконання передбаченого договором економічного завдання під загрозою вчинення певних дій, які зумовлять настання негативних наслідків майнового характеру для боржника незалежно від того, чи понесе кредитор збитки фактично.
Завдання, які покладаються на види забезпечення виконання зобов’язання:
попередити потенційного правопорушника про негативні наслідки, які можуть настати у разі невиконання чи неналежного виконання договірного зобов’язання;
створити кредитору можливості для задоволення його інтересів у випадку невиконання зобов’язання;
усунути негативні наслідки, як можуть настати для кредитора у зв’язку з невиконанням зобов’язання.
ЦК передбачає такі види забезпечення виконання зобов’язань:
неустойка (штраф, пеня);
застава;
порука;
завдаток;
гарантія;
притримання.
Метою способів забезпечення є надати кредитору додаткову можливість отримати належне йому за зобов’язанням. Забезпечення зобов’язання зумовлює виникнення поряд з основним зобов’язанням нового зобов’язання, яке є додатковим до основного, тобто має акцесорний характер.
Оскільки способи, які забезпечують виконання зобов’язань, встановлюються в інтересах кредитора, то в разі відступлення вимоги (заміна кредитора у зобов’язанні) до нового кредитора переходять також усі права, які забезпечують виконання зобов’язання.
У результаті переведення боргу діють лише ті способи забезпечення зобов’язань, які стосуються зобов’язань між кредитором і боржником (неустойка, завдаток), а не між ними і третіми особами (порука, гарантія, майнова порука).
Способи забезпечення виконання зобов’язань класифікуються за такими підставами:
за кількістю учасників:
двосторонні (кредитор, боржник);
багатосторонні (кредитор, боржник, третя особа - гарант, поручитель).
за підставами встановлення:
встановлені як законом, так і договором (неустойка, застава, завдаток, притримання);
встановлені виключно договором (порука, гарантія);
за формою:
проста письмова (неустойка, порука, застава, гарантія);
нотаріальна (застава нерухомості, транспортних засобів);
за процедурою задоволення інтересів кредитора:
стягнення проводиться з майна боржника, яке перебуває у кредитора (застава, притримання);
проводяться грошові стягнення (неустойка);
до відповідальності притягаються треті особи (поручитель, гарант).
Вибір способу забезпечення виконання в багатьох випадках залежить від суті зобов’язання або може передбачатися імперативною нормою закону.
Наприклад, для зобов’язань, які виникають з договору позики чи кредитного договору, характерними способами забезпечення є застава, гарантія, порука. Зобов’язання щодо виконання робіт чи надання послуг зазвичай забезпечуються неустойкою, зобов’язання за участю громадян, що виникають із договорів відчуження майна – завдатком.
Перелік видів забезпечення зобов’язань, що міститься у першій частині статті 546 ЦКУ, не є вичерпним. Відповідно до частини другої цієї статті договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.
Відповідно до статті 199 ГКУ зобов’язання суб’єктів господарювання, які належать до державного сектора економіки, можуть бути забезпечені державною гарантією у випадках та у спосіб, передбачених законом. А статтею 201 ГКУ передбачено загальногосподарські (публічні) гарантії виконання зобов’язань, які реалізуються шляхом зобов’язання суб’єктами господарювання, які залучають кошти або цінні папери громадян і юридичних осіб, передавати частину своїх коштів для формування єдиного страхового фонду публічної застави.
Відповідно до ст. 31 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі платіж за переказним векселем може бути забезпечений авалем повністю або в частині його суми.
Платіж за векселем забезпечується наданням держателю векселя права регресу. Відповідно до ст.47 УВЗ всі трасанти, акцептанти, індосанти і особи, які забезпечують авалем платіж за переказним векселем, є солідарно зобов’язаними перед держателем. Відповідно до ст. 7 УВЗ якщо на переказному векселі є підписи осіб, нездатних зобов’язуватися за переказним векселем, або підроблені підписи, або підписи вигаданих осіб, або підписи, які з будь-яких інших підстав не можуть зобов’язувати тих осіб, які поставили їх на переказному векселі або від імені яких переказний вексель був підписаний, то зобов’язання інших осіб, які поставили свої підписи на ньому, є все ж таки юридично дійсними.
До способів забезпечення зобов’язань відносяться також:
акредитив – це умовне грошове зобов’язання, що надається банком-емітентом за дорученням та з інструкціями особи - наказодавця акредитива (та від його імені) або від власного імені, здійснити платіж на користь одержувача коштів чи визначеної ним особи бенефіціара або акцептувати і сплатити виставлені бенефіціаром переказні векселі (тратти), або уповноважити інший банк провести такий платіж, або акцептувати і сплатити переказні векселі (тратти), або надати повноваження іншому банку здійснити негоціацію (купити або врахувати переказні векселі (тратти) проти передбачених документів з урахуванням дотримання умов акредитива. (Постанова НБУ «Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями» від 03.12.2003 № 514). Відносини акредитива регламентуються Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів (редакція 1993 р., публікація Міжнародної Торговельної Палати № 500);
інкасування (інкасо) – це здійснення банком за дорученням клієнта операцій з розрахунковими та супровідними документами з метою одержання платежу або передавання розрахункових та/чи супровідних документів проти платежу, або передавання розрахункових та/чи супровідних документів на інших умовах (Постанова НБУ «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 № 22). Також Уніфіковані правила по інкасо Міжнародної торговельної палати № 322 від 01.01.79, у редакції 1995 року.
Деякі автори до способів забезпечення зобов’язань відносять укладання договорів під відкладальною, або скасувальною обставиною (ст.212 ЦКУ).
До договірних способів забезпечення зобов’язань відносять Escrow- угоди, тобто угоди за посередництва escrow-гаранта, який отримує кошти від однієї сторони угоди та передає їх іншій стороні лише за умови виконання тою своїх зобов’язань за основною угодою.