5. Правовий режим спільного майна учасників за договором простого товариства

Джерелами спільного майна простого товариства є:

1. внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності;

2. внесене учасниками майно, яким вони володіли на підставах інших, ніж право власності, та яке використовується в інтересах усіх учасників;

3. вироблена у результаті спільної діяльності продукція;

4. одержані від такої діяльності плоди і доходи.

Майно простого товариства належить учасникам на праві спільної часткової власності, якщо інше не встановлено договором простого товариства або законом.

Ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників є обов’язковим та може бути доручено ними одному з учасників.

Порядок користування спільним майном встановлюється:

1. за спільною згодою учасників;

2. за рішенням суду, у разі недосягнення згоди учасниками.

Утримання спільного майна та порядок відшкодування витрат, пов’язаних із виконанням цих обов’язків щодо утримання спільного майна, встановлюються договором простого товариства (ст. 1134 ЦКУ).

ЛЕКЦІЇ 19 та 20

ТЕМА: Спадкове право України

1. Поняття та система спадкового права України.

2. Суб’єкти спадкових відносин. Усунення від права на спадкування.

3. Час та місце відкриття спадщини.

4. Поняття та склад спадщини.

5. Спадкування за заповітом. Поняття та вимоги до заповіту.

6. Сутність принципу свободи заповіту та його обмеження. Право на обов’язкову частку у спадщині (привілейовані спадкоємці).

7. Спадкування за законом: умови та черговість; черги спадкоємців.

8. Спадкування за правом представлення та спадкова трансмісія.

9. Реалізація спадкових прав: порядок прийняття спадщини. відмова від спадщини.

10. Спадковий договір як новела цивільного права. Відмінності спадкового договору від договору довічного утримання.

1. Поняття та система спадкового права України

Спадкове право – це підгалузь цивільного права, що становить собою сукупність встановлених державою правових норм, які регламентують порядок та умови переходу майнових прав та обов’язків померлого громадянина до інших осіб.

Спадкування становить універсальну правонаступність. Саме в спадкуванні яскраво виявляється така особливість універсаль­ного правонаступництва, як одночасність переходу до право­наступника всіх прав та обов’язків, які належали правопопереднику.

Законодавець встановлює два способи (види) визначення спадкоємців та поділу спадкового майна:

1. спадкування за заповітом;

2. спадкування за законом.

Систему спадкового права складають його принципи. Прин­ципи спадкового права:

1. свобода волевиявлення спадкодавця і спадкоємця;

2. універсальність спадкового правонаступництва;

3. родинно-сімейний характер спадкування;

4. послідовність закликання до спадщини при спадкуванні за законом;

5. рівність спадкових часток при спадкуванні за законом;

6. державно-правовий захист непрацездатних родичів та членів сім’ї спадкодавця.

Спадкове законодавство – це сукупність правових актів, що містять правові норми, які регулюють суспільні відносини, що виникають у зв’язку з відкриттям спадщини, її охороною, здійсненням, оформленням та захистом спадкових прав. Основні норми спадкового права знайшли своє відображення в ЦК України в книзі 6 «Спадкове право» (ст.1216-1308).

Інші джерела спадкового права:

1. Закон України від 2 вересня 1993 року «Про нотаріат»;

2. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 р. № 20/5;

3. Положення про Спадковий реєстр, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 11 липня 2011 р. № 831/19569;

4. Положення про державний нотаріальний архів, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 18 травня 2009 р. № 870/5.