- •1. Поняття та система зобов’язального права. Відмежування зобов’язальних правовідносин від абсолютних
- •2. Поняття зобов’язання та його елементи
- •3. Класифікація зобов’язань
- •4. Сторони та множинність осіб у зобов’язанні (багатоособовість)
- •5. Підстави виникнення зобов’язання та особливості регресного зобов’язання
- •6. Зміна осіб у зобов’язанні
- •7. Підстави припинення зобов’язання
- •8. Поняття виконання зобов’язання. Принципи виконання зобов’язання
- •9. Принцип належного виконання та його значення. Співвідношення принципів реального та належного виконання зобов’язання
- •10. Умови виконання зобов’язання
- •11. Підстави звільнення від виконання зобов’язання
- •1. Види способів забезпечення зобов’язань. Види способів забезпечення зобов’язань, що не передбачені Цивільним кодексом України
- •2. Поняття та види неустойки.
- •3. Порука та підстави її застосування.
- •4. Загальні положення про гарантію. Відмінності поруки від гарантії
- •5. Поняття та види застави
- •1. Поняття договору, його значення та функції
- •2. Класифікація цивільно-правових договорів
- •3. Зміст договору. Проблеми тлумачення змісту договору
- •4. Стадії укладення договору: а) оферта; б) акцепт.
- •5. Відмінності публічної оферти від реклами
- •1. Поняття та система недоговірних зобов’язань в цивільному праві
- •2. Поняття та система деліктних зобов’язань
- •3. Загальні умови виникнення зобов’язання із заподіяння шкоди (деліктних зобов’язань)
- •4. Види зобов’язань з відшкодування шкоди, що виникають незалежно від вини заподіювача шкоди
- •5. Проблемні питання зобов’язань з відшкодування моральної шкоди
- •6. Особливості відповідальності за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки
- •1. Поняття договору купівлі-продажу. Альтернатива реальності чи консенсуальності договору купівлі-продажу та деяких інших видів договорів як новела цку
- •2. Елементи договірного зобов’язання купівлі-продажу
- •3. Форма договору купівлі-продажу
- •4. Права та обов’язки продавця
- •5. Права та обов’язки покупця
- •1. Поняття договору поставки та його видова характеристика
- •2. Сторони та суб’єкти поставки
- •3. Предмет поставки
- •4. Форма договору поставки
- •5. Права та обов’язки постачальника
- •6. Права та обов’язки покупця
- •1. Поняття договору ренти та його видова характеристика
- •2. Поняття та особливості ренти
- •3. Права та обов’язки одержувача ренти та платника ренти
- •4. Поняття договору довічного утримання та його видова характеристика
- •5. Права та обов’язки відчужувача та набувача
- •1. Поняття договору найму та його видова характеристика
- •2. Види договорів найму
- •3. Елементи договірного зобов’язання найму
- •4. Права та обов’язки наймача
- •5. Проблеми визначення юридичної долі поліпшень майна, що зроблені наймачем за договором найму
- •Тема : Договір підряду
- •1. Поняття договору підряду та його видова характеристика
- •2. Види договорів підряду
- •3. Елементи договірного зобов’язання підряду
- •4. Ціна та проблеми визначення і зміни кошторису у договорі підряду
- •5. Права та обов’язки підрядника
- •1. Поняття та види договорів з надання послуг. Відмінність договорів з надання послуг від договорів підряду
- •2. Загальні положення про договір з надання послуг
- •3. Поняття та основні елементи договору доручення. Права та обов’язки повіреного та довірителя
- •4. Поняття та елементи договору комісії. Відмінності договору комісії від договору доручення
- •5. Особливості агентського договору
- •1. Поняття та види транспортних договорів
- •2. Загальні положення про договір перевезення
- •3. Договір перевезення вантажу
- •4. Договір перевезення пасажира
- •Тема : Кредитно-розрахункові відносини. Договір позики
- •1. Поняття кредитно-розрахункових правовідносин та види розрахунків
- •2. Форми безготівкових розрахунків
- •3. Договір позики: поняття та елементи
- •4. Форма договору позики
- •Верховний суд україни ухвала від 18 лютого 2009 року
- •5. Права та обов’язки сторін в договорі позики
- •1. Договір банківського вкладу: поняття, сторони, предмет, форма
- •2. Види банківських вкладів
- •3. Договір банківського рахунка: поняття, сторони, предмет
- •4. Укладення договору банківського рахунка
- •5. Списання грошових коштів з рахунка
- •1. Види договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності
- •2. Ліцензійний договір: поняття, суб’єкти, предмет
- •3. Строки ліцензійних договорів
- •4. Договір комерційної концесії
- •1. Поняття та види спільної діяльності
- •2. Поняття договору про спільну діяльність
- •3. Форма та умови договору про спільну діяльність
- •4. Договір простого товариства. Відмінності договору простого товариства від договору про спільну діяльність
- •5. Правовий режим спільного майна учасників за договором простого товариства
- •1. Поняття та система спадкового права України
- •2. Суб’єкти спадкових відносин. Усунення від права на спадкування
- •3. Час та місце відкриття спадщини
- •4. Поняття та склад спадщини
- •5. Спадкування за заповітом. Поняття та вимоги до заповіту.
- •6. Сутність принципу свободи заповіту та його обмеження. Право на обов’язкову частку у спадщині (привілейовані спадкоємці).
- •7. Спадкування за законом: умови та черговість; черги спадкоємців;
- •8. Спадкування за правом представлення та спадкова трансмісія
- •9. Реалізація спадкових прав: порядок прийняття спадщини; відмова від спадщини
- •10. Спадковий договір як новела цивільного права. Відмінності спадкового договору від договору довічного утримання.
2. Ліцензійний договір: поняття, суб’єкти, предмет
За ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об’єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог ЦКУ та іншого закону (ст.1109 ЦКУ).
Сторонами договору є ліцензіар (власник запатентованого або незапатентованого винаходу) та ліцензіат (особа, яка за договором отримала право використовувати винахід).
Предметом ліцензійного договору є об’єкти права інтелектуальної власності — винахід, промисловий зразок, комерційна таємниця тощо. Не можуть бути предметом договору права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, які на момент укладення договору не були чинними.
Стаття 420. Об'єкти права інтелектуальної власності
1. До об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать:
літературні та художні твори;
комп'ютерні програми;
компіляції даних (бази даних);
виконання;
фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення;
наукові відкриття;
винаходи, корисні моделі, промислові зразки;
компонування (топографії) інтегральних мікросхем;
раціоналізаторські пропозиції;
сорти рослин, породи тварин;
комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення;
комерційні таємниці.
У ліцензійному договорі визначаються:
вид ліцензії,
сфера використання об’єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об’єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо),
розмір, порядок і строки виплати плати за використання об’єкта права інтелектуальної власності,
а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.
Умови ліцензійного договору не повинні порушувати вимог антимонопольного та конкурентного законодавства. Так, ліцензіар не може, наприклад, диктувати ліцензіату ціни на продукцію, яку той буде випускати, забороняти укладання договору з певними категоріями осіб тощо.
3. Строки ліцензійних договорів
Строк ліцензійного договору може бути:
встановлений договором. Такий строк повинен спливати не пізніше спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об’єкт права інтелектуальної власності.
строк, що залишився до спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об’єкт права інтелектуальної власності, але не більше ніж на п’ять років, у разі відсутності у ліцензійному договорі умови про строк договору.
укладений на невизначений час, якщо строк не встановлений договором і за шість місяців до спливу зазначеного п’ятирічного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору.
Ліцензіар може відмовитися від ліцензійного договору у разі порушення ліцензіатом встановленого договором терміну початку використання об’єкта права інтелектуальної власності.
Ліцензіар або ліцензіат можуть відмовитися від ліцензійного договору:
у разі порушення другою стороною інших умов договору.
в будь-який час відмовитися від договору, подовженого на невизначений строк, письмово повідомивши про це другу сторону за шість місяців до розірвання договору, якщо більший строк для повідомлення не встановлений за домовленістю сторін.
Стаття 425. Строк чинності прав інтелектуальної власності
1. Особисті немайнові права інтелектуальної власності є чинними безстроково, якщо інше не встановлено законом.
2. Майнові права інтелектуальної власності є чинними протягом строків, встановлених цим Кодексом, іншим законом чи договором.
3. Майнові права інтелектуальної власності можуть бути припинені достроково у випадках, встановлених цим Кодексом, іншим законом чи договором.
Стаття 446. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір
1. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір спливає через сімдесят років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком смерті автора чи останнього із співавторів, який пережив інших співавторів, крім випадків, передбачених законом.
Стаття 456. Строки чинності суміжних майнових прав
1. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на виконання спливає через п'ятдесят років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком здійснення першого запису виконання, а за відсутності такого запису - з 1 січня року, наступного за роком здійснення виконання.
2. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на фонограму, відеограму спливає через п'ятдесят років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком її опублікування, а за відсутності такого опублікування протягом п'ятдесяти років від дати її вироблення - з 1 січня року, наступного за роком вироблення фонограми, відеограми.
3. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на передачу (програму) організації мовлення спливає через п'ятдесят років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком її першого здійснення.
4. Законом в окремих випадках можуть встановлюватися інші строки чинності суміжних прав.
Стаття 465. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок
1. Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації, за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону.
2. Законом можуть бути встановлені умови тимчасової чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід до набрання ними чинності відповідно до частини першої цієї статті.
3. Строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід спливає через двадцять років, що відліковуються від дати подання заявки на винахід в установленому законом порядку. Цей строк може бути продовжений в установленому законом порядку щодо винаходу, використання якого потребує спеціальних випробувань та офіційного дозволу.
4. Строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на корисну модель спливає через десять років від дати подання заявки на корисну модель в установленому законом порядку.
5. Строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на промисловий зразок спливає через п'ятнадцять років від дати подання заявки на промисловий зразок в установленому законом порядку.
Стаття 496. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку
1. Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку є чинними протягом десяти років з дати, наступної за датою подання заявки на торговельну марку в установленому законом порядку, якщо інше не встановлено законом. Зазначений строк може бути продовженим щоразу на десять років у порядку, встановленому законом.
