- •1. Поняття та система зобов’язального права. Відмежування зобов’язальних правовідносин від абсолютних
- •2. Поняття зобов’язання та його елементи
- •3. Класифікація зобов’язань
- •4. Сторони та множинність осіб у зобов’язанні (багатоособовість)
- •5. Підстави виникнення зобов’язання та особливості регресного зобов’язання
- •6. Зміна осіб у зобов’язанні
- •7. Підстави припинення зобов’язання
- •8. Поняття виконання зобов’язання. Принципи виконання зобов’язання
- •9. Принцип належного виконання та його значення. Співвідношення принципів реального та належного виконання зобов’язання
- •10. Умови виконання зобов’язання
- •11. Підстави звільнення від виконання зобов’язання
- •1. Види способів забезпечення зобов’язань. Види способів забезпечення зобов’язань, що не передбачені Цивільним кодексом України
- •2. Поняття та види неустойки.
- •3. Порука та підстави її застосування.
- •4. Загальні положення про гарантію. Відмінності поруки від гарантії
- •5. Поняття та види застави
- •1. Поняття договору, його значення та функції
- •2. Класифікація цивільно-правових договорів
- •3. Зміст договору. Проблеми тлумачення змісту договору
- •4. Стадії укладення договору: а) оферта; б) акцепт.
- •5. Відмінності публічної оферти від реклами
- •1. Поняття та система недоговірних зобов’язань в цивільному праві
- •2. Поняття та система деліктних зобов’язань
- •3. Загальні умови виникнення зобов’язання із заподіяння шкоди (деліктних зобов’язань)
- •4. Види зобов’язань з відшкодування шкоди, що виникають незалежно від вини заподіювача шкоди
- •5. Проблемні питання зобов’язань з відшкодування моральної шкоди
- •6. Особливості відповідальності за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки
- •1. Поняття договору купівлі-продажу. Альтернатива реальності чи консенсуальності договору купівлі-продажу та деяких інших видів договорів як новела цку
- •2. Елементи договірного зобов’язання купівлі-продажу
- •3. Форма договору купівлі-продажу
- •4. Права та обов’язки продавця
- •5. Права та обов’язки покупця
- •1. Поняття договору поставки та його видова характеристика
- •2. Сторони та суб’єкти поставки
- •3. Предмет поставки
- •4. Форма договору поставки
- •5. Права та обов’язки постачальника
- •6. Права та обов’язки покупця
- •1. Поняття договору ренти та його видова характеристика
- •2. Поняття та особливості ренти
- •3. Права та обов’язки одержувача ренти та платника ренти
- •4. Поняття договору довічного утримання та його видова характеристика
- •5. Права та обов’язки відчужувача та набувача
- •1. Поняття договору найму та його видова характеристика
- •2. Види договорів найму
- •3. Елементи договірного зобов’язання найму
- •4. Права та обов’язки наймача
- •5. Проблеми визначення юридичної долі поліпшень майна, що зроблені наймачем за договором найму
- •Тема : Договір підряду
- •1. Поняття договору підряду та його видова характеристика
- •2. Види договорів підряду
- •3. Елементи договірного зобов’язання підряду
- •4. Ціна та проблеми визначення і зміни кошторису у договорі підряду
- •5. Права та обов’язки підрядника
- •1. Поняття та види договорів з надання послуг. Відмінність договорів з надання послуг від договорів підряду
- •2. Загальні положення про договір з надання послуг
- •3. Поняття та основні елементи договору доручення. Права та обов’язки повіреного та довірителя
- •4. Поняття та елементи договору комісії. Відмінності договору комісії від договору доручення
- •5. Особливості агентського договору
- •1. Поняття та види транспортних договорів
- •2. Загальні положення про договір перевезення
- •3. Договір перевезення вантажу
- •4. Договір перевезення пасажира
- •Тема : Кредитно-розрахункові відносини. Договір позики
- •1. Поняття кредитно-розрахункових правовідносин та види розрахунків
- •2. Форми безготівкових розрахунків
- •3. Договір позики: поняття та елементи
- •4. Форма договору позики
- •Верховний суд україни ухвала від 18 лютого 2009 року
- •5. Права та обов’язки сторін в договорі позики
- •1. Договір банківського вкладу: поняття, сторони, предмет, форма
- •2. Види банківських вкладів
- •3. Договір банківського рахунка: поняття, сторони, предмет
- •4. Укладення договору банківського рахунка
- •5. Списання грошових коштів з рахунка
- •1. Види договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності
- •2. Ліцензійний договір: поняття, суб’єкти, предмет
- •3. Строки ліцензійних договорів
- •4. Договір комерційної концесії
- •1. Поняття та види спільної діяльності
- •2. Поняття договору про спільну діяльність
- •3. Форма та умови договору про спільну діяльність
- •4. Договір простого товариства. Відмінності договору простого товариства від договору про спільну діяльність
- •5. Правовий режим спільного майна учасників за договором простого товариства
- •1. Поняття та система спадкового права України
- •2. Суб’єкти спадкових відносин. Усунення від права на спадкування
- •3. Час та місце відкриття спадщини
- •4. Поняття та склад спадщини
- •5. Спадкування за заповітом. Поняття та вимоги до заповіту.
- •6. Сутність принципу свободи заповіту та його обмеження. Право на обов’язкову частку у спадщині (привілейовані спадкоємці).
- •7. Спадкування за законом: умови та черговість; черги спадкоємців;
- •8. Спадкування за правом представлення та спадкова трансмісія
- •9. Реалізація спадкових прав: порядок прийняття спадщини; відмова від спадщини
- •10. Спадковий договір як новела цивільного права. Відмінності спадкового договору від договору довічного утримання.
3. Загальні умови виникнення зобов’язання із заподіяння шкоди (деліктних зобов’язань)
Як договірна, так і недоговірна відповідальність настає лише за наявності певних умов (підстав), передбачених законом. Такі загальні підстави встановлені в ст. 1166 ЦК. Відповідальність за заподіяння шкоди настає за загальним правилом за наявності таких умов:
шкода;
протиправність поведінки заподіювача;
причинний зв’язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою;
вина заподіювача шкоди.
Сукупність зазначених умов є підставою для покладання на особу цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди. Ці умови є загальними для виникнення зобов’язань із заподіяння шкоди, оскільки їх сукупність вимагається в усіх випадках, крім тих, які спеціально передбачені в законі.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦКУ шкода підлягає відшкодуванню:
в повному обсязі – тобто відшкодовується як реальна шкода, тобто втрачене або пошкоджене майно в результаті протиправної поведінки правопорушника, так і упущена вигода (у разі завдання шкоди особою, яка є суб’єктом підприємницької діяльності);
особою, яка безпосередньо завдала шкоду.
На відміну від загальних положень цивільного права, протиправна поведінка в деліктних зобов’язаннях, окрім традиційних форм дії та бездіяльності може існувати також у формі рішення відповідного органу влади. Деліктна відповідальність настає також і за окремі правомірні дії. Однак за відсутності протиправності деліктна відповідальність не настає у таких випадках:
під час виконання фізичною особою своїх обов’язків;
під час здійснення фізичною особою права на самозахист;
у разі прийняття закону про припинення права власності на певне майно;
у стані крайньої необхідності;
за згоди потерпілого, але за умови дотримання правових норм.
Підстави звільнення від деліктної відповідальності:
казус (випадок) – це завдання шкоди без умислу та необережності, тобто якщо особа не знала, не могла і не повинна була знати про можливість настання шкідливого результату;
непереборна сила – це надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, яка повністю звільняє від відповідальності заподіювача шкоди за умови, що останній не міг її передбачити або передбачив, але не міг її відвернути, і, здійснюючи вплив на його діяльність, спричинила настання шкоди;
умисел потерпілого. Вина потерпілого не враховується у разі:
відшкодування додаткових витрат при відшкодуванні шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я (ч.1. ст.. 1195 ЦКУ);
відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника (ст. 1200 ЦКУ);
відшкодування витрат на поховання (ст. 1201 ЦКУ);
якщо потерпілим є малолітня або недієздатна особа.
Суб’єктами деліктного зобов’язання, як і будь-якого іншого цивільно-правового зобов’язання, є боржник і кредитор. Боржник – це особа, яка зобов’язана відшкодувати шкоду. Кредитор – це потерпілий.
Об’єктом деліктного зобов’язання є дії боржника з відшкодування завданої шкоди у повному обсязі.
