
- •1. Поняття та система зобов’язального права. Відмежування зобов’язальних правовідносин від абсолютних
- •2. Поняття зобов’язання та його елементи
- •3. Класифікація зобов’язань
- •4. Сторони та множинність осіб у зобов’язанні (багатоособовість)
- •5. Підстави виникнення зобов’язання та особливості регресного зобов’язання
- •6. Зміна осіб у зобов’язанні
- •7. Підстави припинення зобов’язання
- •8. Поняття виконання зобов’язання. Принципи виконання зобов’язання
- •9. Принцип належного виконання та його значення. Співвідношення принципів реального та належного виконання зобов’язання
- •10. Умови виконання зобов’язання
- •11. Підстави звільнення від виконання зобов’язання
- •1. Види способів забезпечення зобов’язань. Види способів забезпечення зобов’язань, що не передбачені Цивільним кодексом України
- •2. Поняття та види неустойки.
- •3. Порука та підстави її застосування.
- •4. Загальні положення про гарантію. Відмінності поруки від гарантії
- •5. Поняття та види застави
- •1. Поняття договору, його значення та функції
- •2. Класифікація цивільно-правових договорів
- •3. Зміст договору. Проблеми тлумачення змісту договору
- •4. Стадії укладення договору: а) оферта; б) акцепт.
- •5. Відмінності публічної оферти від реклами
- •1. Поняття та система недоговірних зобов’язань в цивільному праві
- •2. Поняття та система деліктних зобов’язань
- •3. Загальні умови виникнення зобов’язання із заподіяння шкоди (деліктних зобов’язань)
- •4. Види зобов’язань з відшкодування шкоди, що виникають незалежно від вини заподіювача шкоди
- •5. Проблемні питання зобов’язань з відшкодування моральної шкоди
- •6. Особливості відповідальності за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки
- •1. Поняття договору купівлі-продажу. Альтернатива реальності чи консенсуальності договору купівлі-продажу та деяких інших видів договорів як новела цку
- •2. Елементи договірного зобов’язання купівлі-продажу
- •3. Форма договору купівлі-продажу
- •4. Права та обов’язки продавця
- •5. Права та обов’язки покупця
- •1. Поняття договору поставки та його видова характеристика
- •2. Сторони та суб’єкти поставки
- •3. Предмет поставки
- •4. Форма договору поставки
- •5. Права та обов’язки постачальника
- •6. Права та обов’язки покупця
- •1. Поняття договору ренти та його видова характеристика
- •2. Поняття та особливості ренти
- •3. Права та обов’язки одержувача ренти та платника ренти
- •4. Поняття договору довічного утримання та його видова характеристика
- •5. Права та обов’язки відчужувача та набувача
- •1. Поняття договору найму та його видова характеристика
- •2. Види договорів найму
- •3. Елементи договірного зобов’язання найму
- •4. Права та обов’язки наймача
- •5. Проблеми визначення юридичної долі поліпшень майна, що зроблені наймачем за договором найму
- •Тема : Договір підряду
- •1. Поняття договору підряду та його видова характеристика
- •2. Види договорів підряду
- •3. Елементи договірного зобов’язання підряду
- •4. Ціна та проблеми визначення і зміни кошторису у договорі підряду
- •5. Права та обов’язки підрядника
- •1. Поняття та види договорів з надання послуг. Відмінність договорів з надання послуг від договорів підряду
- •2. Загальні положення про договір з надання послуг
- •3. Поняття та основні елементи договору доручення. Права та обов’язки повіреного та довірителя
- •4. Поняття та елементи договору комісії. Відмінності договору комісії від договору доручення
- •5. Особливості агентського договору
- •1. Поняття та види транспортних договорів
- •2. Загальні положення про договір перевезення
- •3. Договір перевезення вантажу
- •4. Договір перевезення пасажира
- •Тема : Кредитно-розрахункові відносини. Договір позики
- •1. Поняття кредитно-розрахункових правовідносин та види розрахунків
- •2. Форми безготівкових розрахунків
- •3. Договір позики: поняття та елементи
- •4. Форма договору позики
- •Верховний суд україни ухвала від 18 лютого 2009 року
- •5. Права та обов’язки сторін в договорі позики
- •1. Договір банківського вкладу: поняття, сторони, предмет, форма
- •2. Види банківських вкладів
- •3. Договір банківського рахунка: поняття, сторони, предмет
- •4. Укладення договору банківського рахунка
- •5. Списання грошових коштів з рахунка
- •1. Види договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності
- •2. Ліцензійний договір: поняття, суб’єкти, предмет
- •3. Строки ліцензійних договорів
- •4. Договір комерційної концесії
- •1. Поняття та види спільної діяльності
- •2. Поняття договору про спільну діяльність
- •3. Форма та умови договору про спільну діяльність
- •4. Договір простого товариства. Відмінності договору простого товариства від договору про спільну діяльність
- •5. Правовий режим спільного майна учасників за договором простого товариства
- •1. Поняття та система спадкового права України
- •2. Суб’єкти спадкових відносин. Усунення від права на спадкування
- •3. Час та місце відкриття спадщини
- •4. Поняття та склад спадщини
- •5. Спадкування за заповітом. Поняття та вимоги до заповіту.
- •6. Сутність принципу свободи заповіту та його обмеження. Право на обов’язкову частку у спадщині (привілейовані спадкоємці).
- •7. Спадкування за законом: умови та черговість; черги спадкоємців;
- •8. Спадкування за правом представлення та спадкова трансмісія
- •9. Реалізація спадкових прав: порядок прийняття спадщини; відмова від спадщини
- •10. Спадковий договір як новела цивільного права. Відмінності спадкового договору від договору довічного утримання.
1. Поняття договору, його значення та функції
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов’язків (ст. 626 ЦКУ).
Основними ознаками договору є:
домовленість, тобто для його існування має бути компроміс, збіг волевиявлення його учасників;
домовленість двох чи більше осіб, тобто з волевиявлення лише однієї сторони не може виникнути договір;
спрямованість на встановлення, зміну, чи припинення цивільних прав та обов’язків, що свідчить про його правову природу юридичного факту.
Одним з найважливіших принципів договірного регулювання суспільних відносин є принцип свободи договору, який має такі складові:
свобода в укладенні договору, тобто відсутність будь-яких примусів щодо того, вступати суб’єктам в договірні відносини чи ні;
свобода вибору характеру договору, що укладається. Тобто сторони самі для себе вирішують, який саме договір їм необхідно укласти (ч.1 ст. 6 ЦКУ);
вільний вибір контрагента за договором, тобто сторони шукають того контрагента, який максимально влаштовує їх за певними ознаками;
вільний вибір умов договору, тобто сторони на власний розсуд визначають зміст цього договору, формулюють конкретні умови договору.
Як юридичний факт договір належить до правомірних дій, що вчиняються з волі його учасників і спрямовуються на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав або обов’язків.
Значення договору полягає в тому, що він виступає засобом регулювання поведінки сторін у цивільних правовідносинах, визначає зміст конкретних прав та обов’язків учасників договірного зобов’язання, є універсальною та найдоцільнішою формою опосередкування товарно-грошових відносин, та виконує наступні функції:
ініціативна функція договору полягає в тому, що як результат погодження волі сторін договір є водночас актом вияву ініціативи і реалізації диспозитивності учасників договору;
програмно-координаційна функція означає, з одного боку, що договір є своєрідною програмою поведінки його учасників один щодо одного, а з другого, - засобом координації цієї поведінки сторін на засадах рівності, диспозитивності та ініціативи;
інформаційна функція виявляється в тому, що завдяки чітко сформульованим умовам договір містить певну інформацію щодо наявних прав та обов’язків у сторін, яка в разі спору може бути врахована і юрисдикційним органом для правильної кваліфікації взаємовідносин сторін і прийняття законного та обґрунтованого рішення з цього спору;
гарантійна функція зводиться до залучення для стимулювання належного виконання зобов’язань системи забезпечувальних засобів, які також набувають договірної форми (застави, завдатку, гарантії, поруки, неустойки тощо);
захисна функція полягає в тому, що завдяки договору включається в дію механізм захисту порушених прав шляхом примусу до виконання обов’язку в натурі, відшкодування збитків, застосування заходів оперативного впливу тощо.
Зазначені функції об’єднуються більш загальною – регулятивною функцією договору, як правового засобу регулювання правомірної поведінки учасників цивільних правовідносин.