Інструкція до проведення практичного заняття №014

Тема: Збудники особливо небезпечних інфекцій (ОНІ)

Оснащення:	- Термостат; - Мікроскопи; - Імерсійна олія; - Мікропрепарати; - Патологічний матеріал; - Поживні середовища; - Спиртівки, спирт, сірники, маркер; - Дезінфекційний розчин - Мило, рушник.
Конкретні цілі:
Знати:	Загальну характеристику збудників холери, чуми, туляремії, бруцельозу, сибірської виразки. Взяття матеріалу та заходи безпеки під час роботи зі збудниками особливо небезпечних інфекцій. Методи мікробіологічної діагностики. Препарати для специфічного лікування і профілактики.
Вміти:	- Проводити взяття матеріалу для дослідження; - Оформляти супровідну документацію; - Транспортувати матеріал до лабораторії; - Дотримання вимог охорони праці, техніки безпеки, протиепідемічного режиму, чинних наказів МОЗ України під час роботи зі збудниками І групи патогенності, з електроапаратурою, дезінфекційними засобами.
Практичні навички:	1. Взяття матеріалу для дослідження. 2. Оформлення супровідної документації. 3. Одягання та зняття протичумного костюму. 4. Первинне висівання матеріалу на поживні середовища. 5. Вибір препаратів для специфічного лікування і профілактики. 6. Дотримання вимог охорони праці, техніки безпеки, протиепідемічного режиму, чинних наказів МОЗ України під час роботи зі збудниками І групи патогенності, з електроапаратурою, дезінфекційними засобами.

Хід заняття:

1. Ознайомтесь з організацією роботи лабораторії ОНІ, заходами безпеки, запишіть у щоденник.

Організація роботи лабораторії особливо небезпечних інфекцій (оні)

Для проведення діагностики особливо небезпечних інфекцій (чума, холера, сибірка, туляремія, лептоспіроз, геморагічні гарячки та ін.) організуються в усіх обласних центрах, у великих морських портах спеціальні лабораторії. У цих лабораторіях установлюється більш жорсткий протиепідемічний режим, який регламентується спеціальними інструкціями. Тут працює спеціально підготовлений персонал. Дослідження, які проводять у спеціальних лабораторіях, мають дозвіл центральної режимної комісії МОЗ України на роботу з матеріалом, зараженим або підозрілим на зараження збудниками особливо небезпечних інфекцій.

Залежно від об’єму і характеру роботи одягають один із чотирьох типів протичумних костюмів у певній послідовності: піжама, шкарпетки, капці, капюшон (косинка), протичумний халат, чоботи.

Респіратор (маску) одягають так, щоб закрити рот і ніс, закладають ватні тампони з обох боків носа, потім надівають окуляри, гумові рукавички, за пояс халата з правого боку закладають рушник, змочений у дезрозчині.

По закінченні роботи руки в рукавичках занурюють у дезрозчини – 5% розчин лізолу на 2 хвилини. Протичумний костюм знімають у зворотній послідовності, за винятком рукавичок, які, не знімаючи з рук, занурюють у ємкість з дезрозчином після зняття кожного предмету одягу і знімають останніми. Одяг складають зовнішньою стороною всередину і дезінфікують або автоклавують. Окуляри занурюють у 70% спирт. Після розтину трупу всі інструменти кип’ятять у розчині лізолу протягом 40 хвилин, а самі трупи і відпрацьовані матеріали спалюють або автоклавують.

2. Вивчить «Протичумний костюм», правила його одяганні і роздягання», запишіть у щоденник послідовність дій.