Календар щеплень

Вік	Щеплення проти
1 день		Гепатиту В2
3-5 днів	Туберкульозу 1
1 міс.		Гепатиту В2
3 міс.			Дифтерії, кашлюку, правця 3	Поліомієліту 4	Гемофільної інфекції 5
4 міс.			Дифтерії, кашлюку, правця 3	Поліомієліту 4	Гемофільної інфекції 5
5 міс.			Дифтерії, кашлюку, правця 3	Поліомієліту 4
6 міс.		Гепатиту В2
12 міс.						Кору, краснухи, паротиту 6
18 міс.			Дифтерії, кашлюку, правця 3	Поліомієліту 4	Гемофільної інфекції 5
6 років			Дифтерії, правця 3	Поліомієліту 4		Кору, краснухи, паротиту 6
7 років	Туберкульозу 1
14 років			Дифтерії, правця 3	Поліомієліту 4
18 років			Дифтерії, правця 3
23 роки			Дифтерії 3
28 років			Дифтерії, правця 3 (надалі – кожні 10 років)

Завдання №4. Ознайомтесь з принципом виготовлення автовакцин.

Автовакцини - це вакцини, виготовленні із штаму збудника виділеного від хворого і призначенні для лікування цього ж хворого.

Для цього проводять посів патологічного матеріалу на щільне поживне середовище, виділяють чисту культуру, потім її змивають стерильні ізотонічним розчином натрію хлориду і доводять до певної густини за стандартом мутності. Культуру мікроорганізмів інактивують (частіше за умові підвищеної температури). Виготовлену вакцину перевіряють на стерильність, розливають в ампули і запаюють. Термін придатності 6 місяців.

Оскільки автовакцина виготовляється з тієї самої мікрофлори, яку спричинила хвороба, її застосування дає більший ефект ніж гетерогенна вакцина. Автовакцину використовують для лікування фурункульозу, фолікуліту, гідраденіту, отиту, рецидивуючих хвороб верхніх дихальних шляхів (риніт, синусит, фарингіт, бронхіт), циститу, уретриту, пієліту, й інших хронічних і рецидивуючих захворювань стафілококової етіології.

Інколи автовакцини використовують для лікування вірусних інфекцій (герпес). Після перевірки на наявність в організмі гіперчутливості автовакцини вводять за певною схемою.

Завдання №5. Заповніть таблицю.

№ п/п	Вакцина	Вид вакцини	Щеплення проти	Спосіб введення
1	БЦЖ
2	АКДП
3	АП
4	Н – В –VAX-II
5	Імовакс Поліо
6	Антирабічна вакцина Вакцина Фермі
7	Корова вакцина
8	ЖПВ
9	Інфлувак Флюарикс Ваксигрип

ІІІ. Ознайомтесь з препаратами сироваток, імуноглобулінів, методами їх отримання і застосування.

Сироватки	- це препарати, які містять специфічні антитіла (імуноглобуліни).
Лікувально-профілактичні сироватки	Використовують для специфічного лікування і специфічної профілактики інфекційних хвороб. Вони створюють штучний пасивний імунітет.

За походженням сироватки можуть бути:

 гомологічними - вироблені із крові людей

 гетерологічні - виготовлені із крові тварин

За спрямованістю дії розрізняють:

 антитоксичні (протидифтерійна, протиправцева, протиботулінічна, протигангренозна);

 антибактеріальні (проти збудника сибірки, лептоспірозу, чуми);

 антивірусні (протигрипова) сироватка.

Після виготовлення сироватки розливають в ампули, на яких зазначають назву сироватки, об’єм і концентрацію антитіл.

Сироватки контролюють на стерильність, апірогенність, активність та фізичні властивості (колір, прозорість, відсутність осаду).

Активність сироватки (концентрацію антитіл) визначають у міжнародних (МО) або антитоксичних одиницях (АО).

Сироватки вводять глибоко підшкірно, внутрішньом’язово у зовнішню поверхню стегна або у сідницю, внутрішньовенно.

Захисні антитіла зберігаються в організмі до 4-6 тижнів.

Перед введенням сироватку підігрівають на водяній бані до температури 37⁰С. Для запобігання виникнення анафілактичного шоку сироватку вводять за методикою Безредки. Для цього спочатку вводять невелику кількість сироватки: 0,1 см³ сироватки, розведеної у співвідношенні 1:100, вводять внутрішньошкірно у долонну поверхню передпліччя. Якщо через 20 хвилин на місці введення не виникає інфільтрат, а у хворого - неприємне відчуття, вводять 0,1 см³ концентрованої сироватки підшкірно у ділянку середньої третини плеча. У разі негативної реакції через 30-45 хвилин вводять всю призначену дозу за методом, зазначеним у інструкції.

Імуноглобуліни

- це імунологічна активна білкова фракція сироватки або плазми крові, очищена та концентрована.

Виділяють імуноглобуліни:

 широкого спектра дії – імуноглобулін людини нормальний, гістаглобулін, імуноглобулін протигрипозний

 специфічні – вузького спектра дії – імуноглобулін стафілококовий, антирабічний.

Імуноглобуліни і сироватки зберігають при Т – 4⁰С.

ІV. Ознайомтесь з препаратами алергодіагностики.

Накопичення в макроорганізмі під впливом мікроорганізмів факторів імунної відповіді (сенсибілізованих лімфоцитів, які виконують не тільки функції специфічного захисту, а й сенсибілізують макроорганізм, призводить к формуванню специфічної гіперчутливості. На виявленні специфічної гіперчутливості ґрунтується алергодіагностика.

Сенсибілізовані Т-лімфоцити специфічно взаємодіють з алергеном і продукують медіатори запалення. Специфічність цих реакцій використовують в діагностиці багатьох інфекційних хвороб. При цьому специфічний алерген вводять нашкірно (за Пірке), внут-рішньошкірно (за Манту). Як алерген - використовують фільтрат бульйонної культури (туберкулін), лізат бульйонної культури (актинолізату), завис убитих бактерій (тулярин, бруцелін). За наявності гіперчутливості на місці введеного алергену виникає місцева реакція, яка проявляється інфільтратом, гіперемією, болем.

Найчастіше алергічні проби проводять за Манту. Для цього 0,1 см³ алергену вводять внутрішньошкірно у верхню третину долонної поверхні передпліччя. Результат враховують через 72 години. Діаметр інфільтрату заміряють прозорою лінійкою і роблять висновок при наявність відповідного збудника в організмі. Алергодіагностика використовується обмежено через небезпеку виникнення системної анафілактичної або місцевої реакції.

Завдання №6. Проведіть дезінфекцію рук, робочого місця.

Література до практики:

В.А. Люта, О.В. Кононов «Мікробіологія», стор. 166 – 186.

В.А. Люта, О.В. Кононов «Практикум з мікробіології», стор. 79 – 86.