
- •1.2 Кліматичні умови
- •1.3 Характеристика ґрунтового покрову
- •2 Характеристика вибраної ділянки
- •3 Спеціалізація саду. Її обґрунтування
- •4 Вибір типу плодового насадження та системи формування крони
- •5 Породи, сорти, підщепи та їх коротка характеристика. Обґрунтування добору сортів.
- •6 Організація території саду та садозахисних насаджень
- •9 Розрахунок потреби у садивному матеріалі для кварталів та лісосмуг.
- •10 Садивний матеріал. Його характеристика.
- •11 Складання календарного аротехнологічного плану закладання плодового саду
5 Породи, сорти, підщепи та їх коротка характеристика. Обґрунтування добору сортів.
Рішенням про створення саду ми закладаємо основи діяльності на наступні 20-30 років. Однією з найважливіших складових цього рішення є питання вибору сортів. Необхідно чітко усвідомлювати основний напрямок реалізації плодів, тому необхідно вибрати такі, які б відрізнялись за строками достигання та були взаємозапильними. Найбільш перспективними для наших грунтово – кліматичних умов є сорти яблук: Голден Делішес, Ренет Семеренко, Айдаред, Глостер Джонатан та Ельстар. Для абрикосу – Альоша, Запорожець та Київський красень. Перевага таких сортів в тому, що з їх допомогою ми можемо виростити високоякісні плоди, використовуючи меншу кількість циклів обприскування засобами захисту, за нижчою собівартістю та з використанням меншої кількості добрив.
Ельстар – це осінній сорт яблук голландської селекції отриманий схрещуванням сортів Голден Делішес та Інгрід Марія. Являється перспективним сортом для Степової зони України. Дерево середньоросле, з округлою розлогою загущеною кроною. Зимостійкість і стійкість проти борошнистої роси середня. Цвіте в середні строки. Кращі запилювачі (Айдаред, Гала, Голден Делішес, Глостер) забезпечують добре зав'язування плодів. У плодоношення вступає рано, третього - четвертого року після посадки. Плодоносить щедро і досить регулярно. Семирічні дерева формують по 20-50 кг плодів. Плоди середніх розмірів (130-160 грамів), одномірні. М'якоть щільна, соковита, відмінного кислувато солодкого смаку. Знімна стиглість настає в третій декаді вересня, споживча - в середині жовтня. У звичайному сховищі плоди зберігаються 3, в холодильнику - 4-6 місяців. Використовують переважно у свіжому вигляді та на виробництво соків. Найкраще вдається на карликових підщепах.
Голден Делішес – це осінній сорт яблук американського походження, який останнім часом став дуже поширений у промислових і аматорських садах степової зонах України. Дерево сильноросле з середньо загущеною кроною. Зимостійкість та стійкість проти парші і борошнистої роси-середня. Цвіте в пізні строки, довго. Кращі запилювачами є Айдаред, Ельстар та Глостер. У плодоношення на карликовій підщепі вступає на другий – третій рік після садіння. В умовах Степу у восьмирічних дерев на карликовій підщепі врожайність досягає 40-60 кг (28-63 т / га). Плоди середнього та більше середнього розміру (140-190 грамів), середньої одномірності. М'якоть жовтувато кремова, щільна, дрібнозерниста, соковита, ароматна, відмінного кислувато солодкого смаку. Знімна стиглість настає на початку вересня, споживча - у грудні. У сховищі плоди зберігаються до березня, в холодильнику - до травня. Використовують плоди Голден Делішес переважно у свіжому вигляді, на виготовлення сухих порошків та соків.
Сорт Ренет Семеренко має широке поширення і найбільшу популярність серед зимових. Знімальна стиглість настає в другій декаді вересня. Характеристика плоду: Плоди середніх та великих розмірів - 150 -210 гр. М'якоть в середині періоду зберігання - світло-кремова, щільна, дуже соковита і ароматна, відмінного збалансованого смаку. Дерево середньоросле з широко округлою кроною. Пагоноутворювальна здатність висока. Починається цвітіння в середні строки. Найкращі запилювачі для сорту Ренет Симиренка: Айдаред, Голден Делішес та Антонівка звичайна. Має середню зимостійкість та стійкість до парші та борошнистої роси. У звичайному холодильнику плоди зберігаються 7-8 місяців, не в'януть.
Глостер зимній сорт яблук, отриманий схрещуванням сортів Глоккенапфель і Річард Делішес. Дерево сильне та швидкоростуче з середньої загущеності кроною. Зимостійкість і стійкість проти борошнистої роси висока, проти парші - середня. Цвіте в середньопізні строки і тривалий час. Кращі запилювачі (Айдаред, Джонатан, Спартан) забезпечують зав'язування плодів 22-26%. На карликовій підщепі у плодоношення вступає на третій рік і стабільно плодоносить. На 10-12-й рік після посадки врожайність становить 40-80 кг з дерева. Плоди більші середніх розмірів (170-200 грамів). М'якоть, щільна, ніжна, соковита, приємного кисло-солодкого смаку. Знімна стиглість настає наприкінці вересня, споживча – в грудні. У сховищі плоди зберігаються до лютого, в холодильнику - до квітня. Використовується у свіжому вигляді.
Айдаред – це зимній сорт яблук американської селекції, отриманий шляхом схрещування сортів Вагнер і Джонатан. Дерево середньоросле з округлою кроною. Збудливість бруньок і пагоноутворювальна здатність вища за середню. Зимостійкість і сприйнятливість до парші середня, до борошнистої роси - вища за середню. Цвітіння починається в ранні строки і довго. Схильний до самозапилення. Плоди переважно більше середніх розмірів (160 - 190 грамів), одномірні. М'якоть щільна, дрібнозерниста, соковита, середнього кисло-солодкого смаку. Знімна стиглість настає на початку жовтня, споживча - в лютому. У звичайному сховищі плоди зберігаються до березня, в холодильнику - до червня. Використовується переважно в свіжому вигляді. Найкраще сорт вдається на середньорослих підщепах.
Джонатан – ще один зимній сорт яблук американської селекції, відібраний з сіянців сорту Езоп Шпіценбург. Дерево середньоросле з середньозагущеною кроною. Зимостійкість та стійкість проти парші та борошнистої роси – середня. Цвітіння починається в середньопізні строки, досить рясно. Кращими запилювачами є: Айдаред, Голден Делішес, Мекинтош). Схильний до самозапилення. Дерева плодоносять стабільно й щедро. П'ятирічні дерева на середньорослій підщепі формують по 20-30, 10-12-річні - по 50-90 кг плодів. Плоди середнього розміру (105-135 грамів), досить одномірні. М'якоть щільна, дуже соковитий, відмінного кисло-солодкого смаку. Знімна стиглість настає в другій декаді вересня, споживча - у січні. У сховищі плоди зберігаються до лютого, в холодильнику - до квітня-травня. Використовують у свіжому вигляді, для приготування основи для столових вин та сухих порошків. Найкраще сорт в Степу вдається на середньорослих підщепах.
Альоша – найбільш вдалий для вирощування в умовах Степової зони ранньостиглий сорт абрикоса. Дерево середньої сили росту - до 4 м висоти зі злегка розлогою густою кроною. Плоди масою 20-30 грамів. М'якоть щільна, помаранчева, смак хороший, кисло-солодкий. Кісточка відділяється відмінно, досить велика. Плоди сорту придатні для вживання в свіжому вигляді, а варення і компоти з них високої якості. Володіє відмінною лежкістю. Відрізняється самим раннім терміном дозрівання - в кінці липня - початку серпня. Врожайність висока. Зимостійкість і морозостійкість добра.
Абрикос сорту Запорожець - середньостиглий сорт абрикоса отриманий від схрещування сортів Червонощокий і Хурмаі. Дерево вище середньої сили росту, формує округлу крону середньої густоти. У плодоношення вступає на 3-4-й рік при застосування карликових підщеп. Плоди середніх розмірів масою 40-50 грамів. М'якоть красивого яскраво-помаранчевого кольору, щільна, соковита, ніжна, солодка, ароматна, без волокон, високих смакових якостей. Використання універсальне: споживання свіжими і для готування високоякісного варення, джемів, соків з м'якоттю, сухофруктів. Сорт відрізняється щорічним, рясним плодоношенням, самоплодністю, підвищеною зимостійкістю генеративних бруньок та середньою стійкістю до хвороб.
Український сорт – Київський Красень є пізньостиглим сортом абрикосу. Дерево сильноросле, формує округлу, рідку крону. Плоди великі, середньою масою 50 - 70грамів. М'якоть щільна, інтенсивно жовта, відмінного кислувато-солодкого смаку. Плоди універсальні у використанні - споживаються свіжими, дуже гарні для отримання кураги, придатні для приготування цукатів, високоякісного варення, джемів, соків з мякостью, компотів. Сорт зимостійкий, не розтріскується. Плоди дозрівають в умовах Півдня 6 - 12 серпня. Найкращими запильниками є вищезгадані сорти Запорожець та Альоша.
До цих стійких сортів входять і такі, що придатні для подвійного використання (на свіжий ринок та для виробництва соків) та такі сорти, які задовольняють потреби виключно споживання у свіжому вигляді якості Еліт, з надзвичайним смаком та бездоганним зовнішнім виглядом. Поряд зі стійкістю до хвороб вони відрізняються своїм смаком, тривалим терміном зберігання, транспортабельністю та привабливим зовнішнім виглядом. Ці сорти створюють можливість для виробника використовувати меншу кількість засобів захисту рослин, забезпечуючи тим самим низьку собівартість, а за рахунок транспортабельності та добрихх властивостей зберігання забезпечують безпеку реалізації плодів. Таким сортам надає перевагу не тільки споживач, але й підприємець. Крім цього, такі сорти можна вирощувати, використовуючи систему органічного захисту рослин. Як плоди категорії Еліт, цей продукт можна легко маркувати, що робить їх пропозицію на ринку значно простішою.
Окрім вибору сортів, при закладанні плодового саду, також необхідно велику увагу звертати на вибір підщеп. Як правило, в підщепах цінується в першу чергу морозостійкість, стійкість до нестачі або надлишку вологи, пристосованість до місцевого клімату. Але в першу чергу підщепа підбирається по сумісності.
Карликова підщепа М9 широко використовується в інтенсивних і суперінтенсивних яблуневих садах Запорізької області. Достатньо зимостійка, добре сумісна з підібраними нами сортами яблук. Яблуня на ній підщепі добре росте і щедро плодоносить на родючих чорноземах Південних. Дерева починають плодоносити на 2-3-й рік після садіння однорічок. Вирощувані на цій підщепі дерева слабо закріплюються в грунті і потребують постійної опори та не переносять перезволожених грунтів. Висоту дерев легко утримувати обрізуванням у межах 2,2-2.5 м. Кореневої порослі в саду утворюється дуже мало.
Для підібраних нами сортів абрикоса найдоцільнішою карликовою підщепою є вишня піщана. Те, що вона походить із Північної Америки, уже свідчить про її морозостійкість, а пристосування до пісків – про невимогливість до ґрунтів і посухостійкості. Дерева на цій підщепі без особливих ушкоджень переносять температуру до –40°C, а якщо навіть і ушкоджуються взимку, то легко відновлюються. Відрізняється вона й підвищеною зимостійкістю квіткових бруньок, чого, як відомо, так не вистачає культурним сортам абрикоса. Її надзвичайно зимостійка коренева система, здатна витримати температуру до –26°C. Вишня піщана – одна з небагатьох плодових рослин, здатних виростати навіть у надзвичайно суворих умовах. От чому вона найбільш перспективна для Південних областей. Особливо добре дерева на цій підщепі вдаються в степовій зоні України. Завдяки потужній кореневій системі підщепи, приживлюваність саджанців не можна порівняти із жодними іншими підщепами. До речі, у плодоношення такий абрикос вступає вже на третій рік.
Таким чином правильний підбір форм та технологій вирощування, відбір найбільш врожайних сортів та найпристосованіших до умов Степу підщеп – роблять яблуко і абрикос досить вигідними для закладання саду культурами.