2.А Поняття та види еластичності попиту

3) Частка у видатках споживача – чим більшу частку займає товар у видатках споживача, тим більш еластичний попит на нього.

4) Важливість товару в житті людини – нееластичним є попит на товари першої необхідності, зміна ціни мало вплине на обсяги покупок цих товарів. Попит на товари розкоші є еластичним за ціною.

3. Сукупний продут праці - це максимально можливий випуск продукції у разі використання певної кількості змінного фактора і заданого обсягу постійних факторів.

4. Економічні витрати підприємства – це платежі, які вона зобов'язана зробити, або ті доходи, які ця фірма зобов'язана забезпечити постачальникові ресурсів, щоб відволікти ці ресурси від використання в альтернативних виробництвах.

Явні витрати - це альтернативні витрати, які виступають у вигляді прямих платежів постачальникам факторів виробництва.

Неявні витрати - альтернативні витрати використання ресурсів, що належать власникові підприємства (або підприємству як юридичній особі).

Варіант 2

1. Графічний аналіз і побудова кривої «дохід-споживання». Закон Енгеля.

При умові що смаки споживача залишаються незмінними можна виділити два основні фактори, що впливають на зміну рівноваги:

• з міна доходу споживача

• зміна цін на товари.

Крива дохід-споживання - це крива, яка проходить через усі точки рівноваги споживача, пов*язані з різними рівнями доходу і показую співвідношення між доходом споживача і к-стю товарів. Що купуються при незмінних цін.

Ця крива показує, як кількість товару X, що споживається за певний час, змінюватиметься за­лежно від зміни доходу і тільки доходу. Характер кривої "доход—споживання" буде зале­жати від оцінки товару споживачем. Належність товару до групи нормальних чи не­якісних залежить не стільки від його специфічних вла­стивостей, скільки від сприйняття цього товару спожи­вачем. Те, що для одного споживача буде нормальним товаром, інший оцінюватиме його як неякісний. Крім того, оцінка товару змінюється залежно від доходів споживача. Тому для нормальних товарів крива "дохід - споживання" матиме зростаючий характер, а для неякісних — спадний.

Разом з тим, є група товарів, яка не належить ні до нормальних, ні до неякісних. Обсяги їх споживання не залежать від рівня доходу споживача. Цс порівняно дешеві товари, які не мають ефективних субститутів.

Від кривої "дохід - споживання" легко перейти до, так званих, кривих Енгеля. Крива Енгеля показує співвідношення між доходом і обсягом споживання певного товару при незмінності інших факторів, що впливають на попит.

Закон Енгеля:

1. При незмінних цінах на всі блага частка сімейного бюджету, що витрачається на продукти споживання, має тенденцію до зменшення за умови зростання доходів сім'ї.

2. Споживання освітніх, медичних, юридичних послуг і послуг, пов'язаних з відпочинком, має тенденцію зростати швидше, ніж зростають доходи.

2. Мікросистема: поняття, різновиди

Об’єктом мікроекономічних досліджень є мікросистема.

Мікросистема виступає як система економічних відносин між господарюючими суб’єктами, то аналізувати її можна в трьох аспектах: через з’ясування того, які суб’єкти вступають в ці відносити, з приводу чого ці відносини складаються та який основний зміст цих відносин.

До основних суб’єктів мікросистеми належать: домогосподарства,підприємства (фірми), держава.

Об’єктами, з приводу яких складаються відносини у мікросистемі є ресурси виробництва та його результати. Властивості ресурсів: обмеженість. мікроекономіка має справу не з абсолютною, а з відносною обмеженістю ресурсів. Це не означає, що того чи іншого ресурсу взагалі немає, а те що відсутня можливість його отримання на попередній умовах; взаємозаміщуваність (субституційність). Це означає, що до певної міри одні види ресурсів можуть бути замішені іншими; взаємодоповнюваність (компліментарність). Ефективне використання кожного ресурсу можливе лише за певного співвідношення з іншими. повністю замінити працю капіталом чи навпаки практично неможливо.

Мікросистема є ринковою системою. Ринковий зв’язок, що встановлюється між продавцем та покупцем, має деякі відмінні риси: рівноправне положення учасників; використання принципу економічного зиску як основного критерію доцільності вступу у ринковий зв’язок; повна економічна відповідальність учасників за свої дії.

3. Граничний продукт змінного фактора виробництва (МР) — це приріст сукупного продукту або додатковий продукт, одержаний від застосування додаткової одиниці змінного фактору: МР=ΔТР/ΔХ.

Варіант 3