Варіант 1

1. Предмет, об’єкти та суб’єкти мікроекономіки. Нормативна й позитивна мікроекономіка

Мікроекономіка – це розділ економічної теорії, який вивчає діяльність окремих економічних суб*єктів. Головні проблеми, які досліджує: ціни на товари; попит і пропозиція; розподіл ресурсів для досягнення альтернативних цілей; поведінка споживачів, фірм у різних ринкових ситуаціях; рівновага споживача, виробника. Об*єктом дослідження мікроекономіки як науки є макрорівень господарської системи (мікросистема). Мікросистемою може виступати домогосподарство, фірма, монополія, олігополія, ринки досконалої та недосконалої конкуренції. Предметом вивчення є поведінка мікроекономічних суб*єктів, тобто процес розробки, прийняття та реалізації рішень відносно вибору і використання обмежених ресурсів з метою одержання якомога більшої вигоди. Індивідуальний економічний суб*єкт – це неподільний, первинний елемент господарської системи, який самостійно здійснює певні економічні функції. Основні суб*єкти: домогосподарства, підприємства (фірми), та держава, які в свою чергу можуть виступати продавцями, покупцями, заощаджувачами, інвесторами, виробниками, споживачами. Фірма виступає як виробник товарів, їх продавець, як споживач і покупець ресурсів. Терміном фірма об*єднають різних суб*єктів, так називаютьі велику корпорацію, і дрібне фермерське господарство. Держава як суб*єкт мікро здійснює урядовий вплив но економічне життя окремих господарських одиниць, регулюючи відносини між між домогосподарствами та підприємствами, між самими підприємствами та між підприємствами та домогосподарствами з державою. Позитивна мікро займається збором і констатацією фактів, вивчає реальний стан речей в економіці, з*ясовує об*єктивні взаємозв*язки між економічними явищами, формує наукові уявлення про принципи поведінки мікроекономічних суб*єктів. Нормативна мікро представляє оцінюючі судження про ста н об*єктів чи суб*єктів економіки, які залежать від поглядів вченого, його прихильності до певних теоретичних концепцій.

2. Криві байдужості, як спеціальний інструментарій мікроекономічного аналізу. Карта кривих байдужості.

Д ля аналізу категорії корисності з ординалістських позицій використовують криві байдужості ( криві Хікса). Дані криви дозволяють відповідати на питання як споживач буде ранжувати певні набори благ. Крива байдужості – це лінія рівної корисності, всі точки якої показують множину наборів комбінацій двох благ, що забезпечують один і той самий рівень корисності. У кожній точці кривої корисність є однаковою, є відмінність між кількістю товарів. Карта кривих байдужості – це сукупність кривих байдужості на площині, кожна з яких представляє інший рівень корисності. Властивості кривих байдужості: не перетинаються; криві мають негативний нахил; при збільшенні споживання певного блага зменшується величина іншого, яку людина жертвує для отримання додаткової одиниці першого блага; набори благ на кривих байдужості, які є більш віддаленими від початку координат, мають перевагу над набором благ на менш віддалених кривих.

3 . Гранична норма технологічного заміщення – це показник, що визначає пропорції заміни факторів, показує від якої к-сті одного фактора треба відмовитися, щоб отримати додаткову одиницю іншого, при умові,що обсяг випуску залишається незмінним.

4. Підприємство (за Господарським Кодексом) - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. 

Варіант 4