- •Сульфаніламідні препарати.
- •Побічні ефекти:
- •Класифікація сульфаніламідів:
- •1Б. Препарати короткочасної дії спеціального призначення
- •4. Препарати надтривалої дії.
- •Сульфален (Sulfalenum)
- •5. Комбіновані препарати .
- •1. Похідні нітрофурану
- •2. Похідні 8-оксихіноліну
- •Нітроксолін (5-нок) (Nitroxolinum)
- •Хлорхінальдол (Chlorchinaldolum)
- •3. Похідні нафтиридину
- •4. Фторхінолони.
- •Протитуберкульозні препарати.
- •Принцип призначення препаратів:
- •Ізоніазид (Isoniazidum)
- •2. Резервні препарати (іі ряду)
- •Канаміцину сульфат (Kanamycini sulfas)
- •Флориміцину сульфат (Віоміцин) (Florimycini sulfas)
- •Циклосерин (Cycloserinum)
Ізоніазид (Isoniazidum)
Форма випуску: порошок, таблетки 0,1- 0,2 – 0,3 г; ампули 5 мл 10% розчину.
Механізм дії: один з найефективніших протитуберкульозних препаратів, виявляє високу специфічну бактеріостатичну дію на мікобактерії туберкульозу, впливає переважно на мікобактерії, що знаходяться у стані активного розмноження, найбільш ефективний відносно свіжих, гостро перебігаючих процесів, на інші патогенні МКО не діє; добре всмоктуються з травного каналу, ефект через 1 – 2 години, триває протягом доби; рівномірно розподіляється по всіх органах і тканинах, легко проникає в каверни, туберкульоми, вогнища. Призначають всередину однократно зранку 0,3 – 0,6 г після їди; внутрішньовенно і внутрішньом’язово вводять при активних формах туберкульозу легенів, неспроможності перорального прийому, також можна вводити 10% розчин інгаляційно, ендотрахеальну, для промивання порожнин і нориць.
Застосування: в комбінації для лікування будь якої форми і локалізації активного туберкульозу у дорослих та дітей.
Побічні ефекти: головний біль, запаморочення, оніміння кінцівок, нудота, блювання, втрата апетиту, висипи на шкірі, дерматит, з боку ЦНС – ейфорія, порушення сну, пам’яті, рідко психоз, периферичні неврити, лікарський гепатит; для профілактики ускладнень вітаміни В1, В6.
Протипоказання: епілепсія, схильність до судом, наявність в анамнезі поліомієліту, захворювань печінки і нирок, виражений атеросклероз.
Із похідних ізоніазиду в якості протитуберкульозних препаратів застосовують: фтивазид, салюзид, метазид, але вони менш активні за ізоніазид.
Етамбутол (Ethambutolum)
Форма випуску: таблетки 0,1 – 0,2 – 0,4 – 0,8 г; капсули 0,25 г.
Механізм дії: виявляє виражену туберкулостатичну дію, на інші патогенні МКО не діє, пригнічує розмноження мікобактерій, стійких до стрептоміцину, ізоніазиду, канаміцин, етіонамід тощо. Призначають всередину однократно після сніданку 1,4 – 1,8 г.
Застосування: в комбінації при різних формах туберкульозу.
Побічні ефекти: алергічні висипи, посилення кашлю, порушення зору, нудота, блювання, пронос, запаморочення, депресія.
Протипоказання: запалення зорового нерву, запальні захворювання очей, вагітність.
Піразинамід (Pirazinamidum)
Форма випуску: таблетки 0,25 – 0,5 г.
Механізм дії: по туберкулостатичній активності відноситься до препаратів проміжної ефективності, діє на резистентні штами мікобактерій, добре проникає у вогнища туберкульозного ураження, його активність не зменшується в кислому середовищі казеозних мас. Призначають всередину після їди по 1 г 2 рази на день.
Застосування: в комбінації хворим на вперше діагностований деструктивний туберкульоз.
Побічні ефекти: алергічні реакції, диспепсичні явища, головний біль, деколи збудливість, неспокій, гепатотоксична дія при тривалому застосуванні.
Протипоказання: порушення функцій печінки, подагра.
2. Резервні препарати (іі ряду)
а) антибіотики
Канаміцину сульфат (Kanamycini sulfas)
Форма випуску: флакони з порошком 0,5 – 1г, ампули 5 – 10 мл 5% розчину.
Механізм дії: широкий спектр дії, бактерицидна дія на більшість грампозитивних і грамнегативних МКО, включаючи мікобактерії туберкульозу, діє на штами мікобактерій стійкі до інших протитуберкульозних препаратів; швидко поступає в кров і проникає в порожнини, ефект триває 8 – 12 годин, виводиться нирками. Призначають внутрішньом’язово 1 г 1 раз на добу при туберкульозі 6 днів на тиждень, на 7-й день - перерва, при інфекціях нетуберкульозної природи по 0,5 г кожні 8 – 12 годин; внутрішньовенно крапельно 5% розчин, інгаляційно, вводять в порожнини 0,25 % розчин.
Застосування: в комбінації для лікування туберкульозу легенів і других органів при стійкості до інших протитуберкульозних препаратів І й ІІ ряду; призначають при тяжких гнійно-септичних захворюваннях, інфекціях дихальних, сечовивідних шляхів, опіках.
Побічні ефекти: ото-нефротоксичність, алергічні реакції, курареподібна дія.
Протипоказання: запалення слухового нерву, порушення функцій нирок, печінки, разом з ото- і нефротоксичними антибіотиками.
