- •Лекція 1.Предмет, методи і завдання дисципліни
 - •1.1 Природа економетрії. Роль економетричних досліджень в економіці
 - •1.2 Предмет, цілі, завдання та структура курсу. Місце і значення курсу серед дисциплін фундаментальної підготовки фахівців з економіки. Взаємозв’язки курсу із суміжними дисциплінами
 - •1.3 Особливості економетричних моделей
 - •1.4 Вибір змінних і структура зв’язків.
 - •1.5 Роль і місце економетричних моделей в математичному моделюванні
 - •Лекція 2.Методи побудови загальної лінійної моделі
 - •2.1 Загальний вигляд лінійної економетричної моделі, її структура та етапи побудови. Лінійна модель з двома змінними.
 - •2.2 Передумови застосування методу найменших квадратів (1мнк)
 - •2.3 Оператор оцінювання 1мнк
 - •2.4 Верифікація моделі
 - •2.5 Перевірка значущості та довірчі інтервали
 - •2.6 Прогнозування за лінійною моделлю
 - •2.7 Методи побудови багатофакторної регресійної моделі
 - •2.8 Етапи дослідження загальної лінійної моделі множинної регресії. Визначення параметрів рівняння регресії.
 - •2.9 Розрахунок коефіцієнтів множинної лінійної регресії
 - •Лекція 3.Мультиколінеарність та її вплив на оцінки параметрів моделі
 - •3.1 Поняття мультиколінеарності. Її вплив на оцінки параметрів моделі
 - •3.2 Ознаки мультиколінеарності
 - •3.3 Алгоритм Фаррара-Глобера
 - •3.4 Методи усунення мультиколінеарності
 - •Лекція 4.Емпіричні методи кількісного аналізу на основі статистичних рівнянь
 - •4.1 Виміри і нечислові ознаки
 - •4.2 Непараметричні (емпіричні) методи та доцільність їх застосування
 - •4.3 Критерії відмінності між групами (незалежні вибірки)
 - •4.4 Критерії відмінності між групами (залежні вибірки)
 - •4.5 Критерії залежності між змінними
 - •Лекція 5.Узагальнений метод найменших квадратів
 - •4.1 Поняття гомо- і гетероскедастичності. Вплив гетероскедастичності на властивості оцінок параметрів
 - •4.2 Методи визначення гетероскедастичності
 - •5.3 Усунення гетероскедастичності трансформуванням початкової моделі
 - •4.4 Узагальнений метод найменших квадратів (метод Ейткена) оцінок параметрів лінійної економетричної моделі з гетероскедастичними залишками. Прогноз за моделлю.
 - •Лекція 6.Побудова економетричної моделі з автокорельованими залишками Анотація
 - •6.1 Природа і наслідки автокореляції
 - •6.2 Методи визначення автокореляції. Критерій Дарбіна-Уотсона. Критерій фон Неймана
 - •6.3 Коефіцієнти автокореляції та їх застосування
 - •6.4 Моделі з автокорельованими залишками
 - •Лекція 7.Економетричні моделі на основі системи структурних рівнянь
 - •7.1 Системи одночасних структурних рівнянь
 - •7.2 Структурна і зведена форми моделі
 - •7.3 Проблеми ідентифікації. Строго ідентифікована, неідентифікована і надідентифікована системи рівнянь
 - •7.4 Проблема оцінювання параметрів системи, загальна характеристика методів. Непрямий метод оцінювання параметрів строго ідентифікованої системи рівнянь
 - •7.5 Двокроковий метод найменших квадратів оцінювання параметрів надідентифікованих систем одночасних рівнянь (2мнк-оцінка)
 - •7.6 Трикроковий метод найменших квадратів
 - •7.7 Рекурсивні системи одночасних рівнянь, їх характеристика, можливість застосування мнк-оцінки для розрахунку параметрів рекурсивних систем
 - •7.8 Прогноз і загальні довірчі інтервали
 - •Лекція 8.Методи ІнструментальнИх зміннИх
 - •8.1 Сутність методу інструментальних змінних
 - •8.2 Оператор оцінювання Вальда
 - •8.3 Особливості оцінювання методом Бартлета
 - •8.4 Оператор оцінювання Дарбіна
 - •8.5 Помилки вимірювання змінних
 - •Лекція 9.Економетричні моделі динаміки
 - •9.1 Методи моделювання часових рядів
 - •9.2 Перевірка гіпотези про існування тренда
 - •9.3 Моделювання тенденції часового ряду: згладжування та аналітичне вирівнювання
 - •9.4 Моделювання сезонних та циклічних коливань
 - •Лекція 10.Моделі розподіленого лагу
 - •10.1 Поняття лагу і лагових змінних
 - •10.2 Моделі розподіленого лагу
 - •10.3 Оцінка параметрів моделей з лагами в незалежних змінних: метод послідовного збільшення кількості лагів, перетворення Койка (метод геометричної прогресії)
 - •10.4 Оцінювання параметрів авторегресійних моделей
 - •10.5 Виявлення автокореляції залишків в авторегресійних моделях
 - •10.6 Авторегресійне перетворення
 - •У всіх цих перетвореннях поточне значення yt змінної y виражається тільки через її попередні значення і випадкову складову (білий шум) ut.
 - •10.7 Перетворення методом ковзного середнього
 - •10.8 Перетворення arma і arima
 
2.4 Верифікація моделі
Тісноту зв'язку між залежною змінною Y та незалежною змінною X оцінюють за допомогою статистичних характеристик: коефіцієнт детермінації, коефіцієнт кореляції. За допомогою цих коефіцієнтів перевіряється відповідність побудованої регресійної моделі (теоретичної) фактичним даним.
У поняття «тіснота зв'язку» вкладається оцінка впливу незалежної змінної (X) на залежну змінну (Y).
Після встановлення тісноти зв'язку між змінними моделі характеризують значимість зв'язку, яка в кореляційному аналізі частіше всього здійснюється за допомогою F-критерію Фішера.
Коефіцієнт детермінації показує, якою мірою варіація залежної змінної (результативного показника) Y визначається варіацією незалежної змінної (вхідного показника) X. Тобто дається відповідь на запитання, чи справді зміна значення Y лінійно залежить саме від зміни значення Х, а не відбувається під впливом різних випадкових факторів. Він використовується як при лінійному, так і при нелінійному зв'язку між змінними та розраховується за формулою:
	
					(2.14)
	де	
–
	 теоретичні  значення залежної змінної
	на підставі побудованої регресійної
	моделі; 
	
	
–
	загальна середня
	фактичних даних залежної змінної;
yi – фактичні індивідуальні значення залежної змінної.
Коефіцієнт детермінації приймає значення від 0 (відсутній лінійний зв'язок між показниками) до 1 (відсутній кореляційний зв'язок між показниками).
Найпростішим критерієм, який дає кількісну оцінку зв’язку між двома показниками, є коефіцієнт кореляції (або індекс кореляції). Він розраховується за такою формулою:
	
					(2.15)
Чим ближче коефіцієнт кореляції до одиниці, тим тісніше зв'язок між незалежною та залежною змінними.
Іноді для спрощення розрахунків тісноту кореляційного зв'язку характеризують коефіцієнтом кореляції, який розраховується за формулою:
	
						(2.16)
Значення R лежить у діапазоні від –1 до +1. При R=0 змінні не можуть мати лінійного кореляційного зв'язку. Ступінь тісноти їх лінійної залежності зростає при наближенні R до ±1. Кореляційний зв'язок між показниками відсутній при R=±1 Коли R>0, то зв'язок між показниками прямий, якщо R<0 – обернений.
В залежності від значення коефіцієнта кореляції зв’язок між перемінними класифікується так:
Значення коефіцієнта кореляції  | 
			0  | 
			0,1–0,3  | 
			0,3–0,5  | 
			0,5–0,7  | 
			0,7–0,9  | 
			0,9–0,99  | 
			1  | 
		
Висновок про силу кореляційного зв’язку  | 
			відсутній  | 
			слабкий  | 
			помірний  | 
			середній  | 
			високий  | 
			досить високий  | 
			близький до функціонального  | 
		
Щоб мати загальне судження про якість моделі із відносних відхилень по кожному спостереженню, визначають середню похибку апроксимації:
					(2.17)
Вважається, що середня похибка апроксимація не має перевищувати 8-10%.
