1.2 Предмет, цілі, завдання та структура курсу. Місце і значення курсу серед дисциплін фундаментальної підготовки фахівців з економіки. Взаємозв’язки курсу із суміжними дисциплінами
Об’єктом економетрії є сукупність різних соціально-економічних процесів, що протікають в економічній системі.
Предмет економетрії – це економетричні методи і моделі, що дозволяють визначити і дослідити кількісні взаємозв’язки між соціально-економічними процесами і явищами.
Метою економетричного дослідження є аналіз реальних економічних систем і процесів, що в них відбуваються, за допомогою економетричних методів і моделей, їх застосування при прийнятті науково обгрунтованих управлінських рішень.
Основне завдання економетрії – побудова і аналіз основних економічних моделей, оцінка параметрів, перевірка значимості моделі, прогнозування на основі побудованої моделі.
Курс «Економіко-математичні методи і моделі (економетрія)» тісно пов’язаний з іншими дисциплінами і базується на фундаменті математичних і економічних знань. Навчальний курс «Економіко-математичні методи і моделі (економетрія)» опирається на курси «Мікроекономіка», «Макроекономіка», «Статистика», «Теорія ймовірності і математична статистика» і т.д. В свою чергу, використання економетричних методів дозволяє здійснити перевірку положень економічної теорії. Таким чином, суть економетрії – в синтезі економічної теорії, економічної статистики і математики (рисунок 1.1).
Рисунок 1.1 – Економетрика та її місце в ряді других економічних та статистичних дисциплін
Економічна теорія дозволяє виявити об’єктивно існуючі (на якісному рівні) економічні закони і зв’язки між економічними показниками. Крім того, економічна теорія допомагає вирішувати проблеми специфікації моделей з урахуванням їх ідентифікованості.
Економічна статистика необхідна для інформаційного забезпечення економетричної моделі.
Процес економетричного моделювання складається з таких кроків:
Вибір конкретної форми аналітичної залежності між економічними показниками (специфікація моделі) на підставі відповідної економічної теорії.
Збирання та підготовка статистичної інформації.
Оцінювання параметрів моделей.
Перевірка адекватності моделі та достовірності її параметрів.
Застосування моделі для прогнозування розвитку економічних процесів з метою подальшого керування ними.
Задачі, що вирішуються за допомогою економетрії можна класифікувати по трьом параметрам: по кінцевим прикладним цілям, по рівню ієрархії і по профілю досліджуваної економічної системи.
По кінцевим прикладним цілям виділяють:
прогноз економічних і соціально-економічних показників, котрі характеризують стан і поведінку економічної системи;
імітація можливих сценаріїв соціально-економічного розвитку аналізуємої системи.
По рівню ієрархії аналізуємої економічної системи виділяють:
макрорівень, тобто країни в цілому, міжкраїнний аналіз;
мезорівень – регіони всередині країни, галузі, корпорації і т.д.;
мікрорівень – підприємства, фірми, сім’ї.
По профілю економетричного моделювання: дослідження може бути направлене на вирішення проблем попиту і пропозиції, ціноутворення, інвестиційної, фінансової чи соціальної політики чи на рішення певного комплексу проблем.
Економетрія – одна з основних дисциплін у підготовці бакалаврів з економічних спеціальностей. Вона будується на основі математичних та економічних знань.
Методи економетрії є найсучаснішими засобами аналізу та дослідження різних соціально-економічних систем. За допомогою економетричних методів можна відхилити деякі економічні гіпотези або показати неможливість застосовування їх у конкретних умовах. Хоча засоби економетрії не дають змоги довести теоретичні твердження, але з допомогою її методів можна показати, що те чи інше твердження не суперечить даним спостережень. Оволодівши елементарним інструментарієм економетрії, можна обгрунтовано прогнозувати розвиток цих систем, оцінювати вплив рішень чи урядових постанов щодо зміни цін, податків тощо на стан справ будь-якого підприємства, розробляти шляхи ефективного керування ними, приймати ефективні управлінські рішення.
Мета вивчення курсу “Економетрія” – навчитися аналізувати інформаційні потоки в соціально-економічних системах, прогнозувати їх поведінку оцінювати та будувати економетричні моделі різного рівня.
Вивчення курсу передбачає відповідну математичну та економічну підготовку. Проте для того, щоб ознайомитися з проблемами, які вивчає економетрія і з якими стикаються ті, хто використовує економетричні методи, не потрібно бути спеціалістом з усіх розділів математики та економіки. Знання певних розділів математики, зокрема основ лінійної алгебри, теорії матриць, теорії ймовірностей, математичної статистики та основ економіки, можуть виявитися достатніми для вивчення курсу економетрії.
Економетрія поділяється на дві частини: економетричні методи та економетричні моделі економічних процесів і явищ.
У цьому курсі вивчається здебільшого матеріал, що входить до першої частини, тобто економетричні методи. їх можна умовно розбити на чотири групи. Перша група – це методи оцінювання параметрів класичної економетричної моделі, насамперед метод найменших квадратів (МНК). Друга група – це методи оцінювання параметрів узагальненої моделі, коли порушуються деякі передумови використання методу найменших квадратів. До третьої групи входять методи оцінювання параметрів динамічних економетричних моделей. Четверта група охоплює методи оцінювання параметрів економетричних моделей, які побудовані на основі системи одночасних структурних рівнянь.