- •Лекція 1.Предмет, методи і завдання дисципліни
- •1.1 Природа економетрії. Роль економетричних досліджень в економіці
- •1.2 Предмет, цілі, завдання та структура курсу. Місце і значення курсу серед дисциплін фундаментальної підготовки фахівців з економіки. Взаємозв’язки курсу із суміжними дисциплінами
- •1.3 Особливості економетричних моделей
- •1.4 Вибір змінних і структура зв’язків.
- •1.5 Роль і місце економетричних моделей в математичному моделюванні
- •Лекція 2.Методи побудови загальної лінійної моделі
- •2.1 Загальний вигляд лінійної економетричної моделі, її структура та етапи побудови. Лінійна модель з двома змінними.
- •2.2 Передумови застосування методу найменших квадратів (1мнк)
- •2.3 Оператор оцінювання 1мнк
- •2.4 Верифікація моделі
- •2.5 Перевірка значущості та довірчі інтервали
- •2.6 Прогнозування за лінійною моделлю
- •2.7 Методи побудови багатофакторної регресійної моделі
- •2.8 Етапи дослідження загальної лінійної моделі множинної регресії. Визначення параметрів рівняння регресії.
- •2.9 Розрахунок коефіцієнтів множинної лінійної регресії
- •Лекція 3.Мультиколінеарність та її вплив на оцінки параметрів моделі
- •3.1 Поняття мультиколінеарності. Її вплив на оцінки параметрів моделі
- •3.2 Ознаки мультиколінеарності
- •3.3 Алгоритм Фаррара-Глобера
- •3.4 Методи усунення мультиколінеарності
- •Лекція 4.Емпіричні методи кількісного аналізу на основі статистичних рівнянь
- •4.1 Виміри і нечислові ознаки
- •4.2 Непараметричні (емпіричні) методи та доцільність їх застосування
- •4.3 Критерії відмінності між групами (незалежні вибірки)
- •4.4 Критерії відмінності між групами (залежні вибірки)
- •4.5 Критерії залежності між змінними
- •Лекція 5.Узагальнений метод найменших квадратів
- •4.1 Поняття гомо- і гетероскедастичності. Вплив гетероскедастичності на властивості оцінок параметрів
- •4.2 Методи визначення гетероскедастичності
- •5.3 Усунення гетероскедастичності трансформуванням початкової моделі
- •4.4 Узагальнений метод найменших квадратів (метод Ейткена) оцінок параметрів лінійної економетричної моделі з гетероскедастичними залишками. Прогноз за моделлю.
- •Лекція 6.Побудова економетричної моделі з автокорельованими залишками Анотація
- •6.1 Природа і наслідки автокореляції
- •6.2 Методи визначення автокореляції. Критерій Дарбіна-Уотсона. Критерій фон Неймана
- •6.3 Коефіцієнти автокореляції та їх застосування
- •6.4 Моделі з автокорельованими залишками
- •Лекція 7.Економетричні моделі на основі системи структурних рівнянь
- •7.1 Системи одночасних структурних рівнянь
- •7.2 Структурна і зведена форми моделі
- •7.3 Проблеми ідентифікації. Строго ідентифікована, неідентифікована і надідентифікована системи рівнянь
- •7.4 Проблема оцінювання параметрів системи, загальна характеристика методів. Непрямий метод оцінювання параметрів строго ідентифікованої системи рівнянь
- •7.5 Двокроковий метод найменших квадратів оцінювання параметрів надідентифікованих систем одночасних рівнянь (2мнк-оцінка)
- •7.6 Трикроковий метод найменших квадратів
- •7.7 Рекурсивні системи одночасних рівнянь, їх характеристика, можливість застосування мнк-оцінки для розрахунку параметрів рекурсивних систем
- •7.8 Прогноз і загальні довірчі інтервали
- •Лекція 8.Методи ІнструментальнИх зміннИх
- •8.1 Сутність методу інструментальних змінних
- •8.2 Оператор оцінювання Вальда
- •8.3 Особливості оцінювання методом Бартлета
- •8.4 Оператор оцінювання Дарбіна
- •8.5 Помилки вимірювання змінних
- •Лекція 9.Економетричні моделі динаміки
- •9.1 Методи моделювання часових рядів
- •9.2 Перевірка гіпотези про існування тренда
- •9.3 Моделювання тенденції часового ряду: згладжування та аналітичне вирівнювання
- •9.4 Моделювання сезонних та циклічних коливань
- •Лекція 10.Моделі розподіленого лагу
- •10.1 Поняття лагу і лагових змінних
- •10.2 Моделі розподіленого лагу
- •10.3 Оцінка параметрів моделей з лагами в незалежних змінних: метод послідовного збільшення кількості лагів, перетворення Койка (метод геометричної прогресії)
- •10.4 Оцінювання параметрів авторегресійних моделей
- •10.5 Виявлення автокореляції залишків в авторегресійних моделях
- •10.6 Авторегресійне перетворення
- •У всіх цих перетвореннях поточне значення yt змінної y виражається тільки через її попередні значення і випадкову складову (білий шум) ut.
- •10.7 Перетворення методом ковзного середнього
- •10.8 Перетворення arma і arima
1.2 Предмет, цілі, завдання та структура курсу. Місце і значення курсу серед дисциплін фундаментальної підготовки фахівців з економіки. Взаємозв’язки курсу із суміжними дисциплінами
Об’єктом економетрії є сукупність різних соціально-економічних процесів, що протікають в економічній системі.
Предмет економетрії – це економетричні методи і моделі, що дозволяють визначити і дослідити кількісні взаємозв’язки між соціально-економічними процесами і явищами.
Метою економетричного дослідження є аналіз реальних економічних систем і процесів, що в них відбуваються, за допомогою економетричних методів і моделей, їх застосування при прийнятті науково обгрунтованих управлінських рішень.
Основне завдання економетрії – побудова і аналіз основних економічних моделей, оцінка параметрів, перевірка значимості моделі, прогнозування на основі побудованої моделі.
Курс «Економіко-математичні методи і моделі (економетрія)» тісно пов’язаний з іншими дисциплінами і базується на фундаменті математичних і економічних знань. Навчальний курс «Економіко-математичні методи і моделі (економетрія)» опирається на курси «Мікроекономіка», «Макроекономіка», «Статистика», «Теорія ймовірності і математична статистика» і т.д. В свою чергу, використання економетричних методів дозволяє здійснити перевірку положень економічної теорії. Таким чином, суть економетрії – в синтезі економічної теорії, економічної статистики і математики (рисунок 1.1).
Рисунок 1.1 – Економетрика та її місце в ряді других економічних та статистичних дисциплін
Економічна теорія дозволяє виявити об’єктивно існуючі (на якісному рівні) економічні закони і зв’язки між економічними показниками. Крім того, економічна теорія допомагає вирішувати проблеми специфікації моделей з урахуванням їх ідентифікованості.
Економічна статистика необхідна для інформаційного забезпечення економетричної моделі.
Процес економетричного моделювання складається з таких кроків:
Вибір конкретної форми аналітичної залежності між економічними показниками (специфікація моделі) на підставі відповідної економічної теорії.
Збирання та підготовка статистичної інформації.
Оцінювання параметрів моделей.
Перевірка адекватності моделі та достовірності її параметрів.
Застосування моделі для прогнозування розвитку економічних процесів з метою подальшого керування ними.
Задачі, що вирішуються за допомогою економетрії можна класифікувати по трьом параметрам: по кінцевим прикладним цілям, по рівню ієрархії і по профілю досліджуваної економічної системи.
По кінцевим прикладним цілям виділяють:
прогноз економічних і соціально-економічних показників, котрі характеризують стан і поведінку економічної системи;
імітація можливих сценаріїв соціально-економічного розвитку аналізуємої системи.
По рівню ієрархії аналізуємої економічної системи виділяють:
макрорівень, тобто країни в цілому, міжкраїнний аналіз;
мезорівень – регіони всередині країни, галузі, корпорації і т.д.;
мікрорівень – підприємства, фірми, сім’ї.
По профілю економетричного моделювання: дослідження може бути направлене на вирішення проблем попиту і пропозиції, ціноутворення, інвестиційної, фінансової чи соціальної політики чи на рішення певного комплексу проблем.
Економетрія – одна з основних дисциплін у підготовці бакалаврів з економічних спеціальностей. Вона будується на основі математичних та економічних знань.
Методи економетрії є найсучаснішими засобами аналізу та дослідження різних соціально-економічних систем. За допомогою економетричних методів можна відхилити деякі економічні гіпотези або показати неможливість застосовування їх у конкретних умовах. Хоча засоби економетрії не дають змоги довести теоретичні твердження, але з допомогою її методів можна показати, що те чи інше твердження не суперечить даним спостережень. Оволодівши елементарним інструментарієм економетрії, можна обгрунтовано прогнозувати розвиток цих систем, оцінювати вплив рішень чи урядових постанов щодо зміни цін, податків тощо на стан справ будь-якого підприємства, розробляти шляхи ефективного керування ними, приймати ефективні управлінські рішення.
Мета вивчення курсу “Економетрія” – навчитися аналізувати інформаційні потоки в соціально-економічних системах, прогнозувати їх поведінку оцінювати та будувати економетричні моделі різного рівня.
Вивчення курсу передбачає відповідну математичну та економічну підготовку. Проте для того, щоб ознайомитися з проблемами, які вивчає економетрія і з якими стикаються ті, хто використовує економетричні методи, не потрібно бути спеціалістом з усіх розділів математики та економіки. Знання певних розділів математики, зокрема основ лінійної алгебри, теорії матриць, теорії ймовірностей, математичної статистики та основ економіки, можуть виявитися достатніми для вивчення курсу економетрії.
Економетрія поділяється на дві частини: економетричні методи та економетричні моделі економічних процесів і явищ.
У цьому курсі вивчається здебільшого матеріал, що входить до першої частини, тобто економетричні методи. їх можна умовно розбити на чотири групи. Перша група – це методи оцінювання параметрів класичної економетричної моделі, насамперед метод найменших квадратів (МНК). Друга група – це методи оцінювання параметрів узагальненої моделі, коли порушуються деякі передумови використання методу найменших квадратів. До третьої групи входять методи оцінювання параметрів динамічних економетричних моделей. Четверта група охоплює методи оцінювання параметрів економетричних моделей, які побудовані на основі системи одночасних структурних рівнянь.
