- •Лекція 1.Предмет, методи і завдання дисципліни
- •1.1 Природа економетрії. Роль економетричних досліджень в економіці
- •1.2 Предмет, цілі, завдання та структура курсу. Місце і значення курсу серед дисциплін фундаментальної підготовки фахівців з економіки. Взаємозв’язки курсу із суміжними дисциплінами
- •1.3 Особливості економетричних моделей
- •1.4 Вибір змінних і структура зв’язків.
- •1.5 Роль і місце економетричних моделей в математичному моделюванні
- •Лекція 2.Методи побудови загальної лінійної моделі
- •2.1 Загальний вигляд лінійної економетричної моделі, її структура та етапи побудови. Лінійна модель з двома змінними.
- •2.2 Передумови застосування методу найменших квадратів (1мнк)
- •2.3 Оператор оцінювання 1мнк
- •2.4 Верифікація моделі
- •2.5 Перевірка значущості та довірчі інтервали
- •2.6 Прогнозування за лінійною моделлю
- •2.7 Методи побудови багатофакторної регресійної моделі
- •2.8 Етапи дослідження загальної лінійної моделі множинної регресії. Визначення параметрів рівняння регресії.
- •2.9 Розрахунок коефіцієнтів множинної лінійної регресії
- •Лекція 3.Мультиколінеарність та її вплив на оцінки параметрів моделі
- •3.1 Поняття мультиколінеарності. Її вплив на оцінки параметрів моделі
- •3.2 Ознаки мультиколінеарності
- •3.3 Алгоритм Фаррара-Глобера
- •3.4 Методи усунення мультиколінеарності
- •Лекція 4.Емпіричні методи кількісного аналізу на основі статистичних рівнянь
- •4.1 Виміри і нечислові ознаки
- •4.2 Непараметричні (емпіричні) методи та доцільність їх застосування
- •4.3 Критерії відмінності між групами (незалежні вибірки)
- •4.4 Критерії відмінності між групами (залежні вибірки)
- •4.5 Критерії залежності між змінними
- •Лекція 5.Узагальнений метод найменших квадратів
- •4.1 Поняття гомо- і гетероскедастичності. Вплив гетероскедастичності на властивості оцінок параметрів
- •4.2 Методи визначення гетероскедастичності
- •5.3 Усунення гетероскедастичності трансформуванням початкової моделі
- •4.4 Узагальнений метод найменших квадратів (метод Ейткена) оцінок параметрів лінійної економетричної моделі з гетероскедастичними залишками. Прогноз за моделлю.
- •Лекція 6.Побудова економетричної моделі з автокорельованими залишками Анотація
- •6.1 Природа і наслідки автокореляції
- •6.2 Методи визначення автокореляції. Критерій Дарбіна-Уотсона. Критерій фон Неймана
- •6.3 Коефіцієнти автокореляції та їх застосування
- •6.4 Моделі з автокорельованими залишками
- •Лекція 7.Економетричні моделі на основі системи структурних рівнянь
- •7.1 Системи одночасних структурних рівнянь
- •7.2 Структурна і зведена форми моделі
- •7.3 Проблеми ідентифікації. Строго ідентифікована, неідентифікована і надідентифікована системи рівнянь
- •7.4 Проблема оцінювання параметрів системи, загальна характеристика методів. Непрямий метод оцінювання параметрів строго ідентифікованої системи рівнянь
- •7.5 Двокроковий метод найменших квадратів оцінювання параметрів надідентифікованих систем одночасних рівнянь (2мнк-оцінка)
- •7.6 Трикроковий метод найменших квадратів
- •7.7 Рекурсивні системи одночасних рівнянь, їх характеристика, можливість застосування мнк-оцінки для розрахунку параметрів рекурсивних систем
- •7.8 Прогноз і загальні довірчі інтервали
- •Лекція 8.Методи ІнструментальнИх зміннИх
- •8.1 Сутність методу інструментальних змінних
- •8.2 Оператор оцінювання Вальда
- •8.3 Особливості оцінювання методом Бартлета
- •8.4 Оператор оцінювання Дарбіна
- •8.5 Помилки вимірювання змінних
- •Лекція 9.Економетричні моделі динаміки
- •9.1 Методи моделювання часових рядів
- •9.2 Перевірка гіпотези про існування тренда
- •9.3 Моделювання тенденції часового ряду: згладжування та аналітичне вирівнювання
- •9.4 Моделювання сезонних та циклічних коливань
- •Лекція 10.Моделі розподіленого лагу
- •10.1 Поняття лагу і лагових змінних
- •10.2 Моделі розподіленого лагу
- •10.3 Оцінка параметрів моделей з лагами в незалежних змінних: метод послідовного збільшення кількості лагів, перетворення Койка (метод геометричної прогресії)
- •10.4 Оцінювання параметрів авторегресійних моделей
- •10.5 Виявлення автокореляції залишків в авторегресійних моделях
- •10.6 Авторегресійне перетворення
- •У всіх цих перетвореннях поточне значення yt змінної y виражається тільки через її попередні значення і випадкову складову (білий шум) ut.
- •10.7 Перетворення методом ковзного середнього
- •10.8 Перетворення arma і arima
4.5 Критерії залежності між змінними
У статистичній практиці можуть зустрічатися такі випадки, коли якості факторних і результативних ознак не можуть бути виражені чисельно. Тому для вимірювання тісноти залежності необхідно використовувати інші показники. Для цих цілей використовуються так звані непараметричні методи.
Найбільше поширення мають рангові коефіцієнти кореляції, в основу яких покладено принцип нумерації значень статистичного ряду. При використанні коефіцієнтів кореляції рангів корелюються не самі значення показників Х і Y, а лише номери їхніх місць, які вони займають у кожному ряді значень. У цьому випадку номер кожної окремої одиниці буде її рангом.
Коефіцієнти кореляції, засновані на використанні рангового методу, були запропоновані К. Спірменом і М. Кенделом.
Коефіцієнт
кореляції рангів Спірмена (
)
заснований на розгляді різниці рангів
значень результативної і факторної
ознак і може бути розрахований за
формулою:
(4.4)
де d – різниця рангів кожної пари значень;
n – число спостережень.
Цей коефіцієнт визначає ступінь тісноти зв’язку порядкових ознак, які представляють собою ранги порівнюваних величин.
Величина коефіцієнта кореляції Спірмена лежить в межах від +1 до -1. Він може бути як додатним так і від’ємним, характеризуючи напрямок зв’язку між двома ознаками, що виміряні в ранговій шкалі.
Приклад 4.3. По даним про прибуток і обсяг кредитних вкладень банків одного із регіонів визначити за допомогою коефіцієнта Спірмена залежність між цими ознаками.
Таблиця 4.3 – Розрахунок коефіцієнта Спірмена
№ банку |
Кредитні вкладення, тис.грн., Х |
Прибуток, тис.грн., Y |
Ранги |
Різниця рангів |
|
|
Rx |
Ry |
|||||
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 |
2887 1710 3010 2472 2535 1897 2783 1862 1800 2003 |
557 605 628 488 418 397 501 589 269 437 |
9 1 10 6 7 4 8 3 2 5 |
7 9 10 5 3 2 6 8 1 4 |
2 -8 0 1 4 2 2 -5 1 1 |
4 64 0 1 16 4 4 25 1 1 |
Всього |
— |
— |
— |
— |
— |
120 |
(зв’язок слабкий)
Для застосування коефіцієнту Спірмена необхідно дотримуватись наступних умов:
порівнювані вибірки мають бути отримані в порядковій (ранговій) шкалі, але також можуть бути виміряні в шкалі інтервалів і відношень.
характер розподілу корелюючи змінних не має значення.
число варіюючи ознак в порівнюваних змінних X i Y має бути однакове.
Ранговий коефіцієнт кореляції Кендела (τ) також може використовуватися для виміру зв’язку між якісними і кількісними ознаками, що характеризують однорідні об’єкти і рангова ні за одним принципом. Розрахунок рангового коефіцієнта кореляції Кендела можна провести за формулою:
(4.5)
де S – сума різниць між числом послідовностей і числом інверсій по другій ознаці.
Розрахунок даного коефіцієнта виконується в наступній послідовності:
Значення Х рангуються в порядку зростання чи спадання;
Значення Y розміщуються в порядку, що відповідає значенню Х;
Для кожного рангу Y визначається число слідуючих за ним значень рангів, що перевищують його величину. Сумуючи таким чином числа визначається величина Р, як міра відповідності послідовності рагів по Х і Y і враховується зі знаком (+);
Для кожного рангу Y визначається число слідуючих за ним значень рангів, менших його величини. Сумарна величина визначається через Q і фіксується зі знаком (-);
Визначається сума балів по всім членам ряду.
В наведеному прикладі (табл. 4.3):
Р = 1 + 8 + 1 + 6 + 4 + 3 + 3 + 2 + 1 = 29
Q = (-8) + 0 + (-6) + 0 + (-1) + (-1) + 0 + 0 + 0 = -16
Таким чином:
,
що свідчить про практичну відсутність зв’язку між досліджуваними ознаками по даній сукупності комерційних банків.
Як правило, коефіцієнт Кенделла менше коефіцієнта Спірмена. При достатньо великій вибірці значення даних коефіцієнтів мають наступну залежність:
(4.6)
Зв’язок між ознаками вважається статистично значимим, якщо значення коефіцієнтів рангової кореляції Спірмена і Кендела більше 0,5.
До непараметричних методів дослідження можна віднести коефіцієнт асоціації Ка і коефіцієнт контингенції Кк, які використовуються, якщо, наприлад, необхідно дослідити тісноту зв’язку між якісними ознаками, кожна з яких представлена у вигляді двох груп.
Для визначення цих показників будується таблиця, яка показує зв’язок між двома явищами, кожне з яких має бути альтернативним, тобто складатися з двох якісно відмінних один від одного значень ознак.
Таблиця 4.4 – Розрахунок коефіцієнтів асоціації та контингенції
а |
b |
a + b |
c |
d |
c + d |
a + c |
b + d |
a + b + c + d |
Коефіцієнти розраховуються за формулами:
асоціації:
(4.7)
контингенції:
(4.8)
Коефіцієнт
контингенції завжди менше коефіцієнта
асоціації. Зв’язок вважається
підтвердженим, якщо
або
.
Приклад 4.4 Досліджується зв’язок між участю населення одного з міств екологічних акціях і рівнем його освіти. Результати дослідження характеризуються наступними даними:
Таблиця 4.5 – Залежність участі населення міста в екологічних акціях від рівня освіти
Групи робітників |
Чисельність населення міста |
З них |
|
приймають участь в акціях |
не приймають участі в акціях |
||
Мають середню освіту Не мають середньої освіти |
100 100 |
78 32 |
22 68 |
Всього |
200 |
110 |
90 |
Таким чином, зв’язок між участю населення міста в екологічних акціях і рівнем його освіти має місце, але не суттєво.
Самостійна робота №4 – Непараметричні методи дослідження.
Критерій знаків, критерій Пірсона, критерій Фехнера, двохвибірковий критерій Колмогорова-Смірнова, медіанний тест.
