- •Лекція 1.Предмет, методи і завдання дисципліни
- •1.1 Природа економетрії. Роль економетричних досліджень в економіці
- •1.2 Предмет, цілі, завдання та структура курсу. Місце і значення курсу серед дисциплін фундаментальної підготовки фахівців з економіки. Взаємозв’язки курсу із суміжними дисциплінами
- •1.3 Особливості економетричних моделей
- •1.4 Вибір змінних і структура зв’язків.
- •1.5 Роль і місце економетричних моделей в математичному моделюванні
- •Лекція 2.Методи побудови загальної лінійної моделі
- •2.1 Загальний вигляд лінійної економетричної моделі, її структура та етапи побудови. Лінійна модель з двома змінними.
- •2.2 Передумови застосування методу найменших квадратів (1мнк)
- •2.3 Оператор оцінювання 1мнк
- •2.4 Верифікація моделі
- •2.5 Перевірка значущості та довірчі інтервали
- •2.6 Прогнозування за лінійною моделлю
- •2.7 Методи побудови багатофакторної регресійної моделі
- •2.8 Етапи дослідження загальної лінійної моделі множинної регресії. Визначення параметрів рівняння регресії.
- •2.9 Розрахунок коефіцієнтів множинної лінійної регресії
- •Лекція 3.Мультиколінеарність та її вплив на оцінки параметрів моделі
- •3.1 Поняття мультиколінеарності. Її вплив на оцінки параметрів моделі
- •3.2 Ознаки мультиколінеарності
- •3.3 Алгоритм Фаррара-Глобера
- •3.4 Методи усунення мультиколінеарності
- •Лекція 4.Емпіричні методи кількісного аналізу на основі статистичних рівнянь
- •4.1 Виміри і нечислові ознаки
- •4.2 Непараметричні (емпіричні) методи та доцільність їх застосування
- •4.3 Критерії відмінності між групами (незалежні вибірки)
- •4.4 Критерії відмінності між групами (залежні вибірки)
- •4.5 Критерії залежності між змінними
- •Лекція 5.Узагальнений метод найменших квадратів
- •4.1 Поняття гомо- і гетероскедастичності. Вплив гетероскедастичності на властивості оцінок параметрів
- •4.2 Методи визначення гетероскедастичності
- •5.3 Усунення гетероскедастичності трансформуванням початкової моделі
- •4.4 Узагальнений метод найменших квадратів (метод Ейткена) оцінок параметрів лінійної економетричної моделі з гетероскедастичними залишками. Прогноз за моделлю.
- •Лекція 6.Побудова економетричної моделі з автокорельованими залишками Анотація
- •6.1 Природа і наслідки автокореляції
- •6.2 Методи визначення автокореляції. Критерій Дарбіна-Уотсона. Критерій фон Неймана
- •6.3 Коефіцієнти автокореляції та їх застосування
- •6.4 Моделі з автокорельованими залишками
- •Лекція 7.Економетричні моделі на основі системи структурних рівнянь
- •7.1 Системи одночасних структурних рівнянь
- •7.2 Структурна і зведена форми моделі
- •7.3 Проблеми ідентифікації. Строго ідентифікована, неідентифікована і надідентифікована системи рівнянь
- •7.4 Проблема оцінювання параметрів системи, загальна характеристика методів. Непрямий метод оцінювання параметрів строго ідентифікованої системи рівнянь
- •7.5 Двокроковий метод найменших квадратів оцінювання параметрів надідентифікованих систем одночасних рівнянь (2мнк-оцінка)
- •7.6 Трикроковий метод найменших квадратів
- •7.7 Рекурсивні системи одночасних рівнянь, їх характеристика, можливість застосування мнк-оцінки для розрахунку параметрів рекурсивних систем
- •7.8 Прогноз і загальні довірчі інтервали
- •Лекція 8.Методи ІнструментальнИх зміннИх
- •8.1 Сутність методу інструментальних змінних
- •8.2 Оператор оцінювання Вальда
- •8.3 Особливості оцінювання методом Бартлета
- •8.4 Оператор оцінювання Дарбіна
- •8.5 Помилки вимірювання змінних
- •Лекція 9.Економетричні моделі динаміки
- •9.1 Методи моделювання часових рядів
- •9.2 Перевірка гіпотези про існування тренда
- •9.3 Моделювання тенденції часового ряду: згладжування та аналітичне вирівнювання
- •9.4 Моделювання сезонних та циклічних коливань
- •Лекція 10.Моделі розподіленого лагу
- •10.1 Поняття лагу і лагових змінних
- •10.2 Моделі розподіленого лагу
- •10.3 Оцінка параметрів моделей з лагами в незалежних змінних: метод послідовного збільшення кількості лагів, перетворення Койка (метод геометричної прогресії)
- •10.4 Оцінювання параметрів авторегресійних моделей
- •10.5 Виявлення автокореляції залишків в авторегресійних моделях
- •10.6 Авторегресійне перетворення
- •У всіх цих перетвореннях поточне значення yt змінної y виражається тільки через її попередні значення і випадкову складову (білий шум) ut.
- •10.7 Перетворення методом ковзного середнього
- •10.8 Перетворення arma і arima
4.2 Непараметричні (емпіричні) методи та доцільність їх застосування
Методи кореляційного та дисперсійного аналізу не універсальні: їх можна застосовувати, якщо всі досліджувані ознаки є кількісними. При використанні цих методів не можна обійтися без обчислення основних параметрів розподілу (середніх величин, дисперсій), тому вони отримали назву параметричних методів.
Тим часом в статистичній практиці доводиться стикатися з завданнями вимірювання зв'язку між якісними ознаками, до яких параметричні методи аналізу в їх звичайному вигляді непридатні. Статистичної наукою розроблено методи, за допомогою яких можна виміряти зв'язок між явищами, не використовуючи при цьому кількісні значення ознаки, а значить, і параметри розподілу. Такі методи отримали назву непараметричних.
Існуючий певне співвідношення переваг і недоліків, пов'язаних з використанням непараметричних методів замість параметричних. Головним мотивом застосування непараметричних методів служить небажання робити припущення, необхідні для використання параметричних процедур. Додатковим міркуванням на користь вибору непараметричних методів для частини дослідників служить деяким таким критеріям легкість застосування і простота обчислень.
Непараметричні методи малочуттєві до неточності вимірювань, можуть бути використовуватися для даних що мають напівчислову природу (ранги, бали і т.д.). Крім того, з їх допомогою можна отримати відповіді на такі питання, які неможливо розв'язати з використанням методів, заснованих на нормальному розподілі. Отже, вони іноді доречні і для нормально розподілених даних.
Проте з використанням непараметричних критеріїв пов'язані певні незручності і втрати. Перш за все, нульова гіпотеза, що перевіряється за допомогою непараметричного критерію, зазвичай не являється в точності тією ж самою нульовою гіпотезою, перевіряється при використанні «відповідного» параметричного критерію.
Іншим слабким місцем непараметричних критеріїв є їх відносно низька статистична потужность в порівнянні зі стандартними параметричними критеріями. Потужність статистичного критерію визначається як ймовірність відхилення нульової гіпотези в тих випадках, коли вона є помилковою. Непараметричні критерії зазвичай вимагають великих обсягів вибірки, щоб зрівнятися з статистичної потужності з параметричними критеріями. Коли аналізовані дані більш-менш відповідають допущенням параметричних критеріїв, слід, по всій вірогідності, використовувати саме ці критерії.
Простих рецептів щодо того, в яких ситуаціях слід застосовувати саме непараметричні методи, не існує. Щоб зробити оптимальний вибір в конкретній ситуації, дослідник повинен знати характеристики аналізованих даних і володіти інформацією про доступні параметричні і непараметричні критерії.
По суті, для кожного параметричного критерію є, принаймні, один непараметричний аналог. Ці критерії можна віднести до однієї з наступних груп:
критерії відмінності між групами (незалежні вибірки);
критерії відмінності між групами (залежні вибірки);
критерії залежності між змінними.
