
- •Лекція 1.Предмет, методи і завдання дисципліни
- •1.1 Природа економетрії. Роль економетричних досліджень в економіці
- •1.2 Предмет, цілі, завдання та структура курсу. Місце і значення курсу серед дисциплін фундаментальної підготовки фахівців з економіки. Взаємозв’язки курсу із суміжними дисциплінами
- •1.3 Особливості економетричних моделей
- •1.4 Вибір змінних і структура зв’язків.
- •1.5 Роль і місце економетричних моделей в математичному моделюванні
- •Лекція 2.Методи побудови загальної лінійної моделі
- •2.1 Загальний вигляд лінійної економетричної моделі, її структура та етапи побудови. Лінійна модель з двома змінними.
- •2.2 Передумови застосування методу найменших квадратів (1мнк)
- •2.3 Оператор оцінювання 1мнк
- •2.4 Верифікація моделі
- •2.5 Перевірка значущості та довірчі інтервали
- •2.6 Прогнозування за лінійною моделлю
- •2.7 Методи побудови багатофакторної регресійної моделі
- •2.8 Етапи дослідження загальної лінійної моделі множинної регресії. Визначення параметрів рівняння регресії.
- •2.9 Розрахунок коефіцієнтів множинної лінійної регресії
- •Лекція 3.Мультиколінеарність та її вплив на оцінки параметрів моделі
- •3.1 Поняття мультиколінеарності. Її вплив на оцінки параметрів моделі
- •3.2 Ознаки мультиколінеарності
- •3.3 Алгоритм Фаррара-Глобера
- •3.4 Методи усунення мультиколінеарності
- •Лекція 4.Емпіричні методи кількісного аналізу на основі статистичних рівнянь
- •4.1 Виміри і нечислові ознаки
- •4.2 Непараметричні (емпіричні) методи та доцільність їх застосування
- •4.3 Критерії відмінності між групами (незалежні вибірки)
- •4.4 Критерії відмінності між групами (залежні вибірки)
- •4.5 Критерії залежності між змінними
- •Лекція 5.Узагальнений метод найменших квадратів
- •4.1 Поняття гомо- і гетероскедастичності. Вплив гетероскедастичності на властивості оцінок параметрів
- •4.2 Методи визначення гетероскедастичності
- •5.3 Усунення гетероскедастичності трансформуванням початкової моделі
- •4.4 Узагальнений метод найменших квадратів (метод Ейткена) оцінок параметрів лінійної економетричної моделі з гетероскедастичними залишками. Прогноз за моделлю.
- •Лекція 6.Побудова економетричної моделі з автокорельованими залишками Анотація
- •6.1 Природа і наслідки автокореляції
- •6.2 Методи визначення автокореляції. Критерій Дарбіна-Уотсона. Критерій фон Неймана
- •6.3 Коефіцієнти автокореляції та їх застосування
- •6.4 Моделі з автокорельованими залишками
- •Лекція 7.Економетричні моделі на основі системи структурних рівнянь
- •7.1 Системи одночасних структурних рівнянь
- •7.2 Структурна і зведена форми моделі
- •7.3 Проблеми ідентифікації. Строго ідентифікована, неідентифікована і надідентифікована системи рівнянь
- •7.4 Проблема оцінювання параметрів системи, загальна характеристика методів. Непрямий метод оцінювання параметрів строго ідентифікованої системи рівнянь
- •7.5 Двокроковий метод найменших квадратів оцінювання параметрів надідентифікованих систем одночасних рівнянь (2мнк-оцінка)
- •7.6 Трикроковий метод найменших квадратів
- •7.7 Рекурсивні системи одночасних рівнянь, їх характеристика, можливість застосування мнк-оцінки для розрахунку параметрів рекурсивних систем
- •7.8 Прогноз і загальні довірчі інтервали
- •Лекція 8.Методи ІнструментальнИх зміннИх
- •8.1 Сутність методу інструментальних змінних
- •8.2 Оператор оцінювання Вальда
- •8.3 Особливості оцінювання методом Бартлета
- •8.4 Оператор оцінювання Дарбіна
- •8.5 Помилки вимірювання змінних
- •Лекція 9.Економетричні моделі динаміки
- •9.1 Методи моделювання часових рядів
- •9.2 Перевірка гіпотези про існування тренда
- •9.3 Моделювання тенденції часового ряду: згладжування та аналітичне вирівнювання
- •9.4 Моделювання сезонних та циклічних коливань
- •Лекція 10.Моделі розподіленого лагу
- •10.1 Поняття лагу і лагових змінних
- •10.2 Моделі розподіленого лагу
- •10.3 Оцінка параметрів моделей з лагами в незалежних змінних: метод послідовного збільшення кількості лагів, перетворення Койка (метод геометричної прогресії)
- •10.4 Оцінювання параметрів авторегресійних моделей
- •10.5 Виявлення автокореляції залишків в авторегресійних моделях
- •10.6 Авторегресійне перетворення
- •У всіх цих перетвореннях поточне значення yt змінної y виражається тільки через її попередні значення і випадкову складову (білий шум) ut.
- •10.7 Перетворення методом ковзного середнього
- •10.8 Перетворення arma і arima
Лекція 3.Мультиколінеарність та її вплив на оцінки параметрів моделі
Анотація
Поняття мультиколінеарності. Її вплив на оцінки параметрів моделі. Ознаки мультиколінеарності. Алгоритм Фаррара-Глобера. Методи усунення мультиколінеарності.
3.1 Поняття мультиколінеарності. Її вплив на оцінки параметрів моделі
Однією з умов використання методу найменших квадратів (1МНК) для знаходження параметрів економетричної моделі є те, що незалежні змінні у матриці X мають бути незалежними між собою, тобто |Х'Х| ≠ 0 (четверта умова застосування 1 МНК (6.4)). Проте на практиці можуть мати місце випадки, коли незалежні змінні пов’язані між собою, що стає перешкодою до використання 1МНК.
Явище існування тісної лінійної залежності, або сильної кореляції, між двома або більше незалежними змінними називається мультиколінеарністю.
Взагалі, термін «колінеарність» описує лінійний зв’язок між двома незалежними змінними, тоді як «мультиколінеарність» – між більш, ніж двома змінними.
Термін «мультиколінеарність» вперше було впроваджено Рагнаром Фрішем (1934р.).
Мультиколінеарність негативно впливає на кількісні характеристики економетричної моделі або робить неможливою її побудову.
Якщо пояснюючі
змінні пов’язані строгим функціональним
зв’язком, то говорять про досконалу
мультиколінеарність. У випадку
досконалаї мультиколінеарності матриця
XTX
виявляється виродженою, тобто її
визначник рівний нулю, а значить, не
існує оберненої матриці
,
котра використовується у основних
співвідношеннях методу найменших
квадратів.
Досконала мультиколінеарність являється скоріше теоретичним прикладом. Реальна ж ситуація, коли між пояснюючими змінними існує доволі сильний кореляційний зв’язок, а не строго функціональний. Така залежність має назву недосконалої мультиколінеарності. Мультиколінеарність ускладнює розділення впливу пояснюючих змінних на поведінку залежної змінної і робить оцінки коефіцієнтів регресії ненадійними. Проблема простої мультиколінеарності (недосконалої) характерна для часових рядів. Таким чином, основною причиною мультиколінеарності є погана матриця незалежних змінних X.
Серед основних наслідків, до яких може призвести мультиколінеарність, можна виділити наступні:
1) при перевірці основної гіпотези про незначущість коефіцієнтів множинної регресії за допомогою t – критерію в більшості випадків вона приймається, проте саме рівняння регресії при перевірці за допомогою F – критерію виявляється значущим, що говорить про завищену величиною коефіцієнта множинної кореляції;
2) отримані оцінки коефіцієнтів рівняння множинної регресії в основному невиправдано завищені або мають неправильні знаки;
3) додавання або виключення з вихідних даних одного-двох спостережень робить сильний вплив на оцінки коефіцієнтів моделі;
4) наявність мультиколінеарності в моделі множинної регресії може зробити її непридатною для подальшого застосування (наприклад, для побудови прогнозів).
Для виявлення мультиколінеарності не існує ніяких точних критеріїв, а застосовується ряд емпіричних методів.