- •Лекція 1.Предмет, методи і завдання дисципліни
- •1.1 Природа економетрії. Роль економетричних досліджень в економіці
- •1.2 Предмет, цілі, завдання та структура курсу. Місце і значення курсу серед дисциплін фундаментальної підготовки фахівців з економіки. Взаємозв’язки курсу із суміжними дисциплінами
- •1.3 Особливості економетричних моделей
- •1.4 Вибір змінних і структура зв’язків.
- •1.5 Роль і місце економетричних моделей в математичному моделюванні
- •Лекція 2.Методи побудови загальної лінійної моделі
- •2.1 Загальний вигляд лінійної економетричної моделі, її структура та етапи побудови. Лінійна модель з двома змінними.
- •2.2 Передумови застосування методу найменших квадратів (1мнк)
- •2.3 Оператор оцінювання 1мнк
- •2.4 Верифікація моделі
- •2.5 Перевірка значущості та довірчі інтервали
- •2.6 Прогнозування за лінійною моделлю
- •2.7 Методи побудови багатофакторної регресійної моделі
- •2.8 Етапи дослідження загальної лінійної моделі множинної регресії. Визначення параметрів рівняння регресії.
- •2.9 Розрахунок коефіцієнтів множинної лінійної регресії
- •Лекція 3.Мультиколінеарність та її вплив на оцінки параметрів моделі
- •3.1 Поняття мультиколінеарності. Її вплив на оцінки параметрів моделі
- •3.2 Ознаки мультиколінеарності
- •3.3 Алгоритм Фаррара-Глобера
- •3.4 Методи усунення мультиколінеарності
- •Лекція 4.Емпіричні методи кількісного аналізу на основі статистичних рівнянь
- •4.1 Виміри і нечислові ознаки
- •4.2 Непараметричні (емпіричні) методи та доцільність їх застосування
- •4.3 Критерії відмінності між групами (незалежні вибірки)
- •4.4 Критерії відмінності між групами (залежні вибірки)
- •4.5 Критерії залежності між змінними
- •Лекція 5.Узагальнений метод найменших квадратів
- •4.1 Поняття гомо- і гетероскедастичності. Вплив гетероскедастичності на властивості оцінок параметрів
- •4.2 Методи визначення гетероскедастичності
- •5.3 Усунення гетероскедастичності трансформуванням початкової моделі
- •4.4 Узагальнений метод найменших квадратів (метод Ейткена) оцінок параметрів лінійної економетричної моделі з гетероскедастичними залишками. Прогноз за моделлю.
- •Лекція 6.Побудова економетричної моделі з автокорельованими залишками Анотація
- •6.1 Природа і наслідки автокореляції
- •6.2 Методи визначення автокореляції. Критерій Дарбіна-Уотсона. Критерій фон Неймана
- •6.3 Коефіцієнти автокореляції та їх застосування
- •6.4 Моделі з автокорельованими залишками
- •Лекція 7.Економетричні моделі на основі системи структурних рівнянь
- •7.1 Системи одночасних структурних рівнянь
- •7.2 Структурна і зведена форми моделі
- •7.3 Проблеми ідентифікації. Строго ідентифікована, неідентифікована і надідентифікована системи рівнянь
- •7.4 Проблема оцінювання параметрів системи, загальна характеристика методів. Непрямий метод оцінювання параметрів строго ідентифікованої системи рівнянь
- •7.5 Двокроковий метод найменших квадратів оцінювання параметрів надідентифікованих систем одночасних рівнянь (2мнк-оцінка)
- •7.6 Трикроковий метод найменших квадратів
- •7.7 Рекурсивні системи одночасних рівнянь, їх характеристика, можливість застосування мнк-оцінки для розрахунку параметрів рекурсивних систем
- •7.8 Прогноз і загальні довірчі інтервали
- •Лекція 8.Методи ІнструментальнИх зміннИх
- •8.1 Сутність методу інструментальних змінних
- •8.2 Оператор оцінювання Вальда
- •8.3 Особливості оцінювання методом Бартлета
- •8.4 Оператор оцінювання Дарбіна
- •8.5 Помилки вимірювання змінних
- •Лекція 9.Економетричні моделі динаміки
- •9.1 Методи моделювання часових рядів
- •9.2 Перевірка гіпотези про існування тренда
- •9.3 Моделювання тенденції часового ряду: згладжування та аналітичне вирівнювання
- •9.4 Моделювання сезонних та циклічних коливань
- •Лекція 10.Моделі розподіленого лагу
- •10.1 Поняття лагу і лагових змінних
- •10.2 Моделі розподіленого лагу
- •10.3 Оцінка параметрів моделей з лагами в незалежних змінних: метод послідовного збільшення кількості лагів, перетворення Койка (метод геометричної прогресії)
- •10.4 Оцінювання параметрів авторегресійних моделей
- •10.5 Виявлення автокореляції залишків в авторегресійних моделях
- •10.6 Авторегресійне перетворення
- •У всіх цих перетвореннях поточне значення yt змінної y виражається тільки через її попередні значення і випадкову складову (білий шум) ut.
- •10.7 Перетворення методом ковзного середнього
- •10.8 Перетворення arma і arima
2.8 Етапи дослідження загальної лінійної моделі множинної регресії. Визначення параметрів рівняння регресії.
Лінійна множинна регресія – рівняння зв’язку з декількома незалежними змінними:
(2.30)
де у – залежна змінна (результативна ознака);
х1, х2,…, хm – незалежні змінні (фактори).
Для побудови рівняння множинної регресії найчастіше використовуються наступні функції:
лінійна – ;
степенева –
;
експонента –
;
гіпербола –
.
Можна використовувати і інші функції, що приводяться до лінійного вигляду.
Для дослідження зазначеної моделі слід виконати такі кроки.
1. За даними спостережень оцінити параметри a0, a1, ..., am.
2. Для перевірки адекватності отриманої моделі обчислити:
а) залишки моделі
– розбіжності між
фактичними та розрахунковими значеннями
залежної змінної
;
б) відносну похибку залишків та її середнє значення;
в) залишкову дисперсію;
г) коефіцієнт детермінації;
д) вибірковий коефіцієнт множинної кореляції.
3. Перевірити статистичну значущість отриманих результатів:
а) перевірити адекватність моделі загалом: за допомогою F-критерію Фішера;
б) перевірити значущість коефіцієнта множинної кореляції;
в) перевірити істотність кожного коефіцієнта регресії: за допомогою t-критерію Стьюдента;
г) оцінити вплив кожного регресора на якість моделі, тобто обчислити часткові коефіцієнти детермінації;
д) оцінити вплив окремих груп регресорів на змінювання регресанда, застосувавши F-критерій Фішера.
4. Обчислити та інтерпретувати коефіцієнти еластичності.
5. Визначити довірчі інтервали регресії при рівні значущості .
6. Побудувати довірчі інтервали для параметрів регресії.
7.
Обчислити прогнозні значення yр
за значеннями
,
що перебувають за межами базового
періоду, і знайти межі довірчих інтервалів
індивідуальних прогнозованих значень
і межі довірчих інтервалів середнього
прогнозу.
2.9 Розрахунок коефіцієнтів множинної лінійної регресії
Для оцінки параметрів рівняння множинної регресії застосовують метод найменших квадратів (1 МНК). Для лінійних рівнянь будується наступна система нормальних рівнянь, рішення якої дозволяє отримати оцінки параметрів регресії:
(2.31)
Для її рішення може бути використаний метод визначників:
, (2.32)
де
– визначник системи;
– частинні визначники, що отримані
шляхом заміни відповідного стовпця
матриці визначника системи даними
лівої частини системи.
Інший вид рівняння множинної регресії – рівняння регресії в стандартизованому масштабі:
, (2.33)
де
– стандартизовані змінні;
– стандартизовані
коефіцієнти регресії.
до рівняння
множинної регресії в стандартизованому
масштабі застосуємо МНК. Стандартизовані
коефіцієнти регресії (
-коефіцієнти)
визначаються з наступної системи
рівнянь:
. (2.34)
Неважко
встановити зв’язок між коефіцієнтами
«чистої» регресії
та
стандартизованими коефіцієнтами
:
. (2.35)
Параметр а0 визначається як
. (2.36)
Співвідношення (2.35) дозволяє переходити від рівняння вигляду (2.33) до рівняння вигляду (2.30).
Стандартизовані коефіцієнти регресії показують на скільки «сігм» зміниться в середньому результат (Y), якщо відповідний фактор хі зміниться на одну «сігму» при незмінному середньому рівні інших факторів.
Приклад 2.2. Досліджується залежність між вартістю грузового автомобільного перевезення Y (тис. грн), вагою вантажу Х1 (тон) і відстанню Х2 (тис.км) по 20 транспортним компаніям. Початкові дані наведені в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 – Початкові дані
Y |
51 |
16 |
74 |
7,5 |
33,0 |
26,0 |
11,5 |
52 |
15,8 |
8,0 |
26 |
6,0 |
5,8 |
13,8 |
6,2 |
7,9 |
5,4 |
56 |
25,5 |
7,1 |
X1 |
35 |
16 |
18 |
2,0 |
14,0 |
33,0 |
20 |
25 |
13 |
2,0 |
21 |
11,0 |
3 |
3,5 |
2,8 |
17,0 |
3,4 |
24 |
9,0 |
4,5 |
X2 |
2 |
1,1 |
2,55 |
1,7 |
2,4 |
1,55 |
0,6 |
2,3 |
1,4 |
2,1 |
1,3 |
0,35 |
1,65 |
2,9 |
0,75 |
0,6 |
0,9 |
2,5 |
2,2 |
0,95 |
В даному прикладі ми розглядаємо просторову вибірку об’єму n = 20, число пояснюючих змінних k = 2.
Проводимо специфікацію моделі у вигляді лінійної функції:
(2.37)
Звідси слідує, що система нормальних рівнянь для моделі (2.37) буде мати вигляд:
(2.38)
Розрахуємо по даним таблиці 2.2 необхідні для запису вказаної системи суми (табл. 2.3):
Таблиця 2.3 – Допоміжні розрахунки
№ п/п |
Y |
X1 |
X2 |
Y2 |
X12 |
X22 |
YX1 |
YX2 |
X1X2 |
1 |
51 |
35 |
2 |
2601 |
1225 |
4 |
1785 |
102 |
70 |
2 |
16 |
16 |
1,1 |
256 |
256 |
1,21 |
256 |
17,6 |
17,6 |
3 |
74 |
18 |
2,55 |
5476 |
324 |
6,50 |
1332 |
188,7 |
45,9 |
4 |
7,5 |
2 |
1,7 |
56,25 |
4 |
2,89 |
15 |
12,75 |
3,4 |
5 |
33 |
14 |
2,4 |
1089 |
196 |
5,76 |
462 |
79,2 |
33,6 |
6 |
26 |
33 |
1,55 |
676 |
1089 |
2,40 |
858 |
40,3 |
51,15 |
7 |
11,5 |
20 |
0,6 |
132,25 |
400 |
0,36 |
230 |
6,9 |
12 |
8 |
52 |
25 |
2,3 |
2704 |
625 |
5,29 |
1300 |
119,6 |
57,5 |
9 |
15,8 |
13 |
1,4 |
249,64 |
169 |
1,96 |
205,4 |
22,12 |
18,2 |
10 |
8 |
2 |
2,1 |
64 |
4 |
4,41 |
16 |
16,8 |
4,2 |
11 |
26 |
21 |
1,3 |
676 |
441 |
1,69 |
546 |
33,8 |
27,3 |
12 |
6 |
11 |
0,35 |
36 |
121 |
0,12 |
66 |
2,1 |
3,85 |
13 |
5,8 |
3 |
1,65 |
33,64 |
9 |
2,72 |
17,4 |
9,57 |
4,95 |
14 |
13,8 |
3,5 |
2,9 |
190,44 |
12,25 |
8,41 |
48,3 |
40,02 |
10,15 |
15 |
6,2 |
2,8 |
0,75 |
38,44 |
7,84 |
0,56 |
17,36 |
4,65 |
2,1 |
16 |
7,9 |
17 |
0,6 |
62,41 |
289 |
0,36 |
134,3 |
4,74 |
10,2 |
17 |
5,4 |
3,4 |
0,9 |
29,16 |
11,56 |
0,81 |
18,36 |
4,86 |
3,06 |
18 |
56 |
24 |
2,5 |
3136 |
576 |
6,25 |
1344 |
140 |
60 |
19 |
25,5 |
9 |
2,2 |
650,25 |
81 |
4,84 |
229,5 |
56,1 |
19,8 |
20 |
7,1 |
4,5 |
0,95 |
50,41 |
20,25 |
0,90 |
31,95 |
6,745 |
4,28 |
Сума |
454,5 |
277,2 |
31,8 |
18206,89 |
5860,9 |
61,45 |
8912,57 |
908,56 |
459,24 |
Середнє |
22,73 |
13,86 |
1,59 |
910,34 |
293,05 |
3,07 |
445,63 |
45,43 |
22,96 |
Отримаємо систему нормальних рівнянь у вигляді:
Для рішення системи рівнянь використаємо метод визначників.
,
,
,
.
Тоді
Рівняння регресії
має вигляд:
.
Або з врахуванням (2.35-2.36) і розрахунків:
,
.
Рівняння регресії
в стандартизованому вигляді:
.
Тобто зі зростанням ваги вантажу на одну сігму при незмінній відстані вартість вантажних автомобільних перевезень збільшується в середньому на 0,77 сігми. Оскільки 0,77 > 0,56, то вплив ваги вантажу на вартість грузових автомобільних перевезень більше, чим фактор відстані.
Самостійна робота № 2 – Аналіз функції множинної лінійної регресії.
Множинний коефіцієнт кореляції і детермінації [4, c. 100-102]. Частинні коефіцієнти кореляції і коефіцієнти регресії [4, c. 105-107]. Дисперсії та стандартні похибки коефіцієнтів [1, c. 163-166]. Інтервальні оцінки коефіцієнтів теоретичного рівняння регресії [1, с. 166-168].
