71. Відзив на апеляційну скаргу

Стаття 96. Відзив на апеляційну скаргу

Сторона у справі, отримавши апеляційну скаргу, має право надіслати відзив на неї апеляційній інстанції і особі, яка подала скаргу.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Сторона у справі, отримавши апеляційну скаргу (подання), має право надіслати відзив на неї апеляційній інстанції і особі, яка подала скаргу (подання). Відсутність відзиву на апеляційну скаргу (подання) не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

У коментованій статті законодавець визначив право сторони у справі після отримання апеляційної скарги (подання) надіслати відзив на неї апеляційному господарському суду і особі, яка подала скаргу (подання). Отже, надання відзиву є не обов'язком, а правом сторони, тому ненадання відзиву не може бути підставою для від­кладення розгляду апеляційної скарги по суті та перегляду рішення місцевого господарського суду.

Відзив подається безпосередньо в апеляційний господарський суд і сторонам у справі та, як правило, має бути поданий до роз­гляду справи. Це надає можливість сторонам у справі заздалегідь ознайомитись з відзивом та підготувати свою правову позицію вже з врахуванням доводів такого відзиву. Також це надає змогу і су­довій інстанції заздалегідь ознайомитися з додатковими доводами, викладеними у відзиві, та враховувати їх вже на стадії підготовки до розгляду апеляційної скарги.

72. Повернення апеляційної скарги (подання).

Стаття 97. Повернення апеляційної скарги

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо: 1) апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено;

2) до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам); 3) до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі; 4) скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено; 5) до винесення ухвали про прийняття скарги до провадження особа, яка подала скаргу, подала заяву про її відкликання.

Про повернення апеляційної скарги виноситься ухвала.

На ухвалу про повернення апеляційної скарги може бути подана касаційна скарга.

Після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

73. Строк та порядок розгляду апеляційної скарги

Стаття 99. Порядок розгляду апеляційної скарги

В апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Стаття 102. Строк розгляду апеляційної скарги

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження. Апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

В апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляцій­ному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

1. У коментованій статті законодавець визначив правила, за якими апеляційні господарські суди розглядають апеляційні скарги (подан­ня), при цьому зазначивши, що суди апеляційної інстанції саме пе­реглядають справи за правилами розгляду таких справ у судах першої інстанції, застосовуючи особливості, передбачені розділом XII цього Кодексу, отже, користуються правами, наданими суду першої інстанції з відповідними, визначеними цим Кодексом винятками. Так, диспо­зиція цієї норми ГПК України є відсильною, оскільки для з'ясування визначених в ній правил перегляду справ необхідно звернутися до попередніх розділів цього Кодексу, а також інших статей цього розділу, які регламентують порядок розгляду справ як судами першої інстанції, так і судами апеляційної інстанції. Також цією нормою законодавець послідовно втілює загальний принцип, за яким апеляційні суди саме переглядають справи, а не розглядають їх заново. Саме така позиція законодавця визначена ним і в ст. 101 цього Кодексу (див. коментар), за якою додаткові докази приймаються апеляційним судом лише в тому разі, коли заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першоїінстанції з причин, що не залежали від нього, та не приймаються і не розглядаються вимоги, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції, а також в інших статтях цього розділу.

Отже, з врахуванням наведених положень слід зробити висновок, що апелящйні господарські суди користуються всіма правами суду першої інстанції, з врахуванням особливостей розділу XII цього Кодексу, за ви­нятком тих норм попередніх розділів ГПК України, в яких законодавцем прямо визначено, що такі правила застосовуються лише господарськими судами першої інстанції. Такими винятками є норми: ст. 22 цього Ко­дексу у частині прав позивача щодо зміни підстав або предмета позову, оскільки в ч. 4 цієї норми законодавець визначив, що такі дії позивач має право здійснювати лише до прийняття рішення місцевим господарським судом; статей 24, 26, 27 цього Кодексу, оскільки законодавець визначив, що залучення до участі у справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача, вступ у справу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору або не заявляють таких вимог, можливий лише до прийняття рішення господарським судом першої інстанції; статей 58, 60 цього Кодексу щодо об'єднання позовних заяв або справ в одну справу та щодо подання зустрічного позову; ст. 116 цього Кодексу щодо видачі апеляційним господарським судом наказу.

Визначивши зазначений правовий принцип щодо прав і правил перегляду апеляційними господарськими судами справ, законодавець, на думку авторів цього коментарю, не надав апеляційній інстанції можливості скасувати рішення господарського суду з направленням справи на новий розгляд у разі грубого порушення місцевим судом процесуальних норм (зокрема незалучення до розгляду справи іншого відповідача, третіх осіб, права і обов'язки яких порушуються рішенням місцевого господарського суду). Отже, авторський колектив вважає, що непередбачення законодавцем такого права у апеляційної інстанції, іноді ставить її у безвихідне становище, оскільки самостійне залучен­ня апеляційним господарським судом згаданих осіб не передбачене зазначеними нормами цього Кодексу і водночас за таких обставин будь-яке судове рішення апеляційної інстанції не буде відповідати вимогам чинного законодавства. Оскільки згадане питання досі не ви­рішене на законодавчому рівні, апеляційні суді вимушені в необхідних випадках самостійно залучати до участі у справі іншого відповідача (інших відповідачів), третіх осіб, що, в свою чергу, вже є не переглядом, а розглядом іншої справи. З урахуванням викладеного, авторський колектив вважає, що надалі слід передбачити право апеляційного господарського суду на скасування рішення місцевого господарського суду і направлення справи на новий розгляд у разі грубого порушення господарським судом першої інстанції норм процесуального права