44. Об’єднання позовних вимог.

Стаття 58. Об'єднання позовних вимог

В одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Книжка:

Відповідно до ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об’єднано кілька вимог, пов’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Прагнення позивачів об’єднати вимоги обумовлене переважно такими причинами:

_ об’єднання сприяє економії процесуальних коштів і часу;

_ спірні вимоги розглядаються одночасно одним і тим самим судом;

_ оперативність провадження стосовно вирішення спору й зменшення судових витрат;

_ правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог.

Об’єднання кількох позовних вимог має на меті забезпечити належну організацію розгляду господарської справи, щоб суттєво не ускладнювати її розгляд, а також реалізацію принципу процесуальної економії.

При об’єднанні позовних вимог необхідно звертати увагу на те, що вони мають бути пов’язані між собою підставою виникнення або поданими доказами. В іншому випадку позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України. Пов’язаними між собою підставою виникнення є ті вимоги, які випливають з одних і тих самих правовідносин. Не впливають на об’єднання позовних вимог ті обставини, що зміст об’єднуваних вимог за характером різний: одних – про визнання, інших – про присудження.

Зв’язок однорідних вимог, які можуть бути об’єднані, обумовлюється особливостями спірних матеріальних правовідносин. Такі вимоги можуть випливати з одних цивільних правовідносин. Коли

вимоги випливають з різних правовідносин, урегульованих різними галузями права, і спрямовані на досягнення різних цілей, особливо коли їх розгляд пов’язаний з різними методами дослідження, які ускладнюють процес розгляду та вирішення справи, тоді об’єднання видається недоцільним1.

Суддя має право об’єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні. Таким чином, право на об’єднання кількох позовних вимог мають як позивач, так і суддя, але останній ще додатково має право на об’єднання кількох справ. Якщо позивач порушив правила поєднання вимог або поєднання цих вимог перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи може суттєво ускладнити вирішення спору, суддя має право згідно з п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України повернути позовну заяву.

45. Зустрічний позов.

Стаття 60. Подання зустрічного позову

Відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Зустрічний позов – це заявлена відповідачем до позивача у справі самостійна позовна вимога для спільного її розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов має бути взаємопов’язаним із первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

У юридичній літературі звертається увага на зв’язок зустрічного та первісного позовів. На думку авторів науково_практичного коментарю, зв’язок зустрічного позову з первісним можливий у різних формах. Зустрічний позов може бути поданий на той самий матеріальний об’єкт, що й первісний. Наприклад, первісному позову про усунення перешкод користування правом власності протиставляється аналогічна зустрічна позовна вимога. Зустрічний позов може бути пов’язаний з первісним позовом обставинами виникнення незалежно від різних умов вимог. Так, позову покупця про стягнення штрафу за несвоєчасну поставку продукції може бути протиставлений зустрічний позов про стягнення вартості відвантаженої продукції, від сплати якої позивач відмовляється, обґрунтовуючи це втратою інтересу до неї через несвоєчасну поставку.