32. Обов'язок доказування і подання доказів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У коментованій статті закріплено головний елемент змагальності господарського процесу — кожна зацікавлена особа повинна довести ті факти, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач повинен довести факти, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову; відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Докази господарському суду подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Якщо сторона не може подати господарському суду докази самостійно, суд сприяє зацікавленим особам в реалізації обов'язку доказування шляхом витребування необхідних доказів. Крім того, у господарському процесі, якщо подані сторонами докази є недостатніми, суд витребує необхідні докази самостійно (див. коментар до ст. 38 цього Кодексу).

У разі невиконання сторонами обов'язку доказування господарський суд може розглянути справу за наявними в ній матеріалами

(ст. 75 цього Кодексу). У цьому випадку судове рішення грунтуватиметься переважно на доказах, що підтверджують обставини, на які посилаються інші зацікавлені особи і, вірогідно, не задовольнятиме інтереси особи, що не виконує обов'язок доказування.

33. Суб'єкти доказування.

 Суб’єктами доказування в господарському процесі є суд та особи, що беруть участь у справі; інші особи, які беруть участь у справі, а саме посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів — коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи; судові експерти, які, будучи учасниками процесу доказування, надають допомогу в досягненні мети доказування, але не мають обов’язку доказувати які-небудь обставини по справі.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЯК СУБ’ЄКТ ДОКАЗУВАННЯ

Господарський суд здійснює правосуддя, тобто застосовує правові норми до спірних відносин сторін у сфері підприємницької та іншої економічної діяльності. Здійснювана судом функція правосуддя відмежована від прав та обов’язків сторін, тому суд не бере на себе виконання процесуальних функцій сторін зі збирання і представлення доказів. При цьому суд зобов’язаний забезпечувати винесення справедливого й об’єктивного рішення, надаючи сторонам рівні можливості для відстоювання своїх позицій.

Участь у процесі доказування сторін і третіх осіб визначається спірним правовідношенням і потребою в захисті цивільних прав та охоронюваних законом інтересів. Для процесуальних співучасників спільна участь у збиранні й наданні доказів визначається можливістю співіснування матеріально-правових вимог (обов’язків) декількох позивачів (відповідачів). Цією властивістю співпозивачі й співвідповідачі відрізняються від первісного позивача і третіх осіб із самостійними вимогами, первісного відповідача та другого відповідача, притягнутого до участі у справі на підставі ст. 27 ГПК України, тобто сторін із взаємовиключними інтересами.

часть прокурора в господарському процесі є правовою гарантією захисту прав і законних інтересів учасників процесуальних відносин. Стаття 29 Господарського процесуального кодексу України “Участь прокурора в розгляді справ” передбачає, що прокурор може вступити у справу на будь-якій стадії розгляду для представництва інтересів громадянина або держави, подати апеляційне, касаційне подання, а також подання про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

В судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів (ст. 30 ГПК України). Ці особи можуть бути викликані для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Вони мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів.

Стаття 31 ГПК України передбачає участь у судовому процесіексперта. Права й обов’язки експерта визначають ГПК України і Закон України “Про судову експертизу” від 25 лютого 1994 р. № 4038-ХІІ. Судовий експерт зобов’язаний за ухвалою господарського суду з’явитись на його виклик і дати мотивований висновок щодо поставлених йому питань. Висновок робиться в письмовій формі.