- •«Руська трійця» та її роль в національному відродженні
- •Декабристський рух і Україна (I пол. XIX ст.)
- •Видатні авіаконструктори початку хх ст.
- •Антиукраїнська політика російського самодержавства в другій половині XIX ст.
- •Військове мистецтво запорожців. Боротьба українського козацтва проти турецько-татарської експансії та польського гноблення.
- •Галицько-Волинська держава – правонаступниця та спадкоємиця Київської Русі.
- •Гетьманщина. Іван Мазепа.
- •Громадівський рух в Наддніпрянській Україні в другій половині XIX ст.
- •Державотворчі традиції на території України: кіммерійці, скіфи, сармати.
- •Сармати
- •Економічний розвиток Київської Русі.
- •Занепад автономії України. Остаточне скасування української державності у XVIII ст.
- •Запорізька Січ – «Християнська козацька республіка».
- •Запорозька Січ, її соціально-економічний та політичний устрій.
- •Західноукраїнські землі в другій половині XIX ст.
- •Західноукраїнські землі у першій половині XIX ст.
- •Інкорпорація українських земель до складу Великого князівства Литовського.
- •Історичні витоки українського народу: трипільська цивілізація.
- •Історичні передумови Української національної революції XVII ст. Характер, завдання, рушійні сили, періодизація.
- •Київська Русь періоду найвищого розквіту.
- •Київська Русь: основні етапи розвитку.
- •Кирило-Мефодіївське братство та його значення.
- •Козацько-селянські повстання (кін. XVI – перша половина XVII ст.).
- •Перша проба сил: Косинський та Наливайко
- •Конституція Пилипа Орлика.
- •Люблінська та Берестейська унії. Становище українських земель у складі Речі посполитої.
- •Магдебурське право та його вплив на соціально-економічний розвиток українських земель.
- •Наступ на політичну автономію України у другій половині XVII ст. Криза української державності.
- •Національне відродження і соціально-політичні рухи у Наддніпрянській Україні в першій половині XIX ст.
- •Національне відродження і соціально-політичні рухи у Наддніпрянській Україні в другій половині XIX ст.
- •Осередки античної цивілізації в Криму та Північному Причорномор’ї.
- •Основі теорії походження Київської Русі.
- •31. Передумови утворення держави у східних слов'ян. Держава антів. Заснування Києва.
- •Заснування Києва
- •Ким був заснований київ?
- •32.Повалення польсько-шляхетської влади в Україні 1648 – 1657рр. Переяславська Рада. «Березневі статті» б. Хмельницького.
- •33. Політизація українського руху в західноукраїнських землях у другій половині хіх ст. Утворення політичних партій і.Франка.
- •34. Політизація українського руху на початку хХст. В Наддніпрянській Україні. Утворення українськиз політичних партій.
- •35. Політична роздробленисть Киівської Русі та її наслідки.
- •36. Політичний устрій та суспільна організація Київської Русі.
- •37. Правобережжя та західноукраїнські землі у другій половині хviii ст.
- •38. Предмет та методологія вивчення курсу історії України. Джерела і література.
- •39. Причини виникнення і джерела формування українського козацтва.
- •40. Причини занепаду Київської Русі та її місце в історичній долі українського народу.
- •41. Проблема походження українського народу (основні концепції)
- •42. Революція 1905-1907 рр. І активізація українського національно-визвольного руху.
- •43. Руїна, її ознаки та соціально-політичні наслідки.
- •44. Соціально-економічне становище українських земель складі Росії на початку хх ст.
- •Добування кам’яного вугілля, виплавка чавуну, заліза і сталі в Росії і на півдні України, млн. Пудів
- •Виробництво цукру в Російській імперії в 1893-94 рр. (тис. Пудів)
- •Структура промислового виробництва України 1912 р.
- •45. Соціально-економічне розвиток України під владою Росії в першій половині XIX ст.
- •47. Становлення і розвиток авіації в Україні (початок хх ст.).
- •48. Столипінська аграрна реформа та її вплив на економічний розвиток українських земель.
- •49. Східні слов’яни у VI-VIII ст.
- •50. Україна в роки Першої світової війни.
- •51. Українське питання в роки Першої світової війни.
- •52. Українські землі у складі Росії у другій половині хіх ст.
- •53. Участь України у Північній війні. Полтавська битва та її вплив на подальшу долю українських земель.
- •54. Формування української козацької держави в роки української Національної революції XVII ст.
Конституція Пилипа Орлика.
Конституція Пилипа Орлика — договір гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика зі старшиною та козацтвом Війська (від усієї старшини та козацтва конституцію Орлика підписав кошовий отаман Кость Гордієнко), який визначав права і обов'язки усіх членів Війська.
Укладений 1710 року. Затверджений шведським королем Карлом XII. Написаний латиною і староукраїнською. Складається з преамбули та 16 статей. Пам'ятка української політико-філософської та правової думки. За оцінкою українських істориків є однією з перших європейських конституцій нового часу. Чинності не набув, оскільки був написаний в умовах вигнання.
Повна назва документа — "Договір та Встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою". Сучасна поширена назва походить від скороченої латинської назви — Pacta et Constitutiones legum libertatumque exercitus zaporoviensis (Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорозького).
Дуже драматичною є історія написання цього документу. Після поразки в битві під Полтавою гетьман Іван Мазепа зі своїми найближчими прибічниками з числа козацької старшини разом із залишками українсько-шведської армії опинились на території Османської імперії, рятуючись від російської армії. Тут, не витримавши великих потрясінь року, помер Іван Мазепа. Найімовірнішим наступником був близький до гетьмана генеральний писар — Пилип Орлик. При його обранні на раді старшин було прийнято документ, що визначав права і обов'язки гетьмана. Таким чином, конституцію було прийнято 5 (16) квітня 1710 року на зборах козацтва біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер (турецька назва — Бендери, нині це територія Молдови). Тому її інколи називають ще Бендерською конституцією.
У тексті документа її автори називають Українську державу Україною, Малою Руссю, Військом Запорозьким. Законодавча влада надається Генеральній Раді, що виконує роль парламенту, до якої входять генеральні старшини, цивільні полковники від міст, генеральні радники (делегати від полків з людей розважливих і заслужених), полкові старшини, сотники та представники від Запорозької Січі.
Генеральній Раді належало працювати сесійно, тричі на рік — в січні (на Різдво Христове), квітні (на Великдень) і жовтні (на Покрову). На своїх зборах Генеральна Рада розглядає питання про безпеку держави, спільне благо, інші громадські справи, заслуховує звіти гетьмана, питання про недовіру йому, за поданням гетьмана обирає генеральну старшину.
Найвищу виконавчу владу мав гетьман, влада якого була довічною. У період між сесійними зборами Генеральної Ради виконував її повноваження. Можливості гетьмана і його владні повноваження було значно обмежені статтями 6, 7 і 8. Відповідно до цих положень гетьман не мав права розпоряджатися державним скарбом та землями, проводити власну кадрову політику, вести самостійну зовнішню політику. Йому також було заборонено створювати якусь власну адміністрацію, він не міг застосовувати покарання до винних. Для задоволення матеріальних потреб гетьманові виділялись певні рангові маєтності з чітко визначеними прибутками, проте лише на час його перебування на посаді.
9 квітня 2010 року в Бендерах було відкрито пам'ятник Конституції, встановлений на честь її 300-річчя. Пам'ятний знак споруджено у вигляді книги, на якій викарбувано інформацію про історію написання Конституції та її повну назву українською і латинською мовами.