Історія конституціоналізму україни

Поняття і сутність конституціоналізму. Конституціоналізм як теорія і практика конституційного будівництва. Конституціоналізм як складне системне утворення. Елементи конституціоналізму: фактична і юридична конституція, конституційна теорія, конституційні відносини, конституційна правосвідомість, конституційна законність і правопорядок.

Тенденції і розвиток світового конституціоналізму.

Поняття та ознаки Конституції. Основні положення Конституції, її загально соціальні та загальноюридичні ознаки.

Конституція П.Орлика 1710 р. Історичні умови створення Конституції, її структура. Преамбула Конституції. Національно-державний статус України за Конституцією. Конституція про порядок управління та діяльності органів державної влади в Україні (законодавча влада; повноваження гетьмана; судочинство).

Втілення ідей конституціоналізму в програмних документах українських громадських організацій і політичних партій ХІХ – початку ХХ ст. Радикальна течія українства. М.Костомаров. «Начерки Конституції Республіки» Г.Андрузького. Новітній вітчизняний конституціоналізм. М.Драгоманов. Ідеї федеративного устрою слов'янських народів. С.Подолинський. О.Терлецький. Позитивізм і «соціальний дарвінізм». І.Франко. Конституційний проект М.Грушевського. Погляди В.Винниченка. Державно-правове вчення О.Кистяковського. Національно-державницька концепція С.Дністрянського. Консервативний напрямок української етнополітичної думки. В.Кучабський.

Конституція Української Народної Республіки. Статут про державний устрій, права і вольності УНР. Історичні умови створення Конституції, її структура. Національно-державний статус УНР. Структура і повноваження органів державної влади і управління. Права громадян. Права національних меншин в Україні.

Конституція УСРР 1919 року. Прийняття. Основні положення. Значення.

Організація центральної влади. Організація радянської влади на місцях. Виборче право. Декларація прав і обов'язків працюючого та експлуатованого народу.

Конституція УСРР 1929 року. Прийняття. Основні положення. Значення.

Загальні засади. Організація радянської влади. Органи місцевої влади. Виборчі права. Формування бюджету УСРР. Статус Молдавської Автономної Соціалістичної Республіки.

Конституція УРСР 1937 року. Ухвалення Конституції. Структура та головні положення. Значення.

Суспільний (соціалістичний) лад, державний устрій, вищі і місцеві органи влади та управління УРСР та Молдавської АРСР, бюджет республіки., герб, прапор, столиця. Суд і прокуратура. Основні права і обов'язки громадян.

Конституція УРСР 1978 року. Підготовка конституційної реформи. Ухвала нової Конституції. Основні положення.

Сучасні концепції конституціоналізму та їх відображення в Конституції України. Фактична і юридична конституції. Формальна конституція. Матеріальна конституція. Новітній конституційний процес в Україні, етапи процесу.

Методологія історії

Об’єкт і предмет пізнання в історії. Поняття об’єкту та предмету пізнання в історії. Біологічне, антропологічне та соціальне в історичному пізнанні. Культура і цивілізація як способи репрезентації історії. Закон і закономірність в історії. Роль особи в історії. Особливості історії як об’єкту пізнання.

Суб’єкт пізнання минулого. Проблема історика як суб’єкта пізнання. Структура світогляду дослідника минулого. Творча активність історика-суб’єкта.

Структура та рівні історичного пізнання. Теорія та емпірія в історичному пізнанні. Особливості теоретичного знання в історії. Проблема об’єктивності теоретичного знання.

Етапи історичного пізнання. Структура моделей історичного пізнання. Підготовчий етап. Інформаційний етап. Етап реконструкції та його особливості. Пояснювальний етап. Наративний етап.

Методи науково-історичного пізнання. Класифікація наукових методів. Можливості та обмеження наукових методів. Загальнонаукові методи. Спеціально-наукові методи. Конкретно-наукові методи та їх застосування.

Початки історичного знання в Античності та Середньовіччі. Міфологічна історія. «Два підходи до історії» (Геродот і Фукідід). Провіденційна історіографія. Християнство і його поширення. Християнська теологія. Провіденціалізм. Хроніки та історії, агіографічна література.

Науковий інструментарій дослідників Ренесансу та раннього Нового Часу. Лоренцо Валлі, Флавіо Бьондо, Ніколо Макіавеллі, Мішель Монтень. Реформація і контрреформація. Ерудиційна історія ХVII ст. Філософська історія. Наукова революція XVII – XVIII ст. М. Монтеск’є, Вольтер, А. Кондорсе. «Енциклопедія» та енциклопедисти.

Романтизм. Романтична історіографія Й. Гердер, Ф. Шеллінг, Г. Гегель. Англійський романтизм – Т. Маколей, Т. Карлайль. Теоретичні засади романтизму та його відміни – консервативний, ліберальний, демократичний, радикальний. Французькі романтики. Ж. де Местр, О. Тьєррі, Ф. Гізо, Ж. Мішле. Романтизм. Особливості німецького романтизму: Ф. Савіньї, К. Ейхгорн, Л. Ранке. Романтизм у Східній Європі (Ф. Палацький, Й. Лелевель, М. Костомаров). Американський романтизм – Д. Бенкрофт.

Позитивізм. Народження соціологічної історії, праці А. де Сен-Симона. теоретичні засади позитивізму. О.Конт. Французькі позитивісти та їхні впливи (І. Тен, Ш. Ланглуа, Ш. Сеньобос). Позитивістські ідеї Г. Спенсера. Праці Г. Бокля, Д. Дрепера. М. Драгоманов і його метод. Історична соціологія К.Маркса, початки марксизму. Німецька класична історіографія: Й.Г. Дройзен, початки методології історії.

Модернізм. Методологічна дискусія початку ХХ ст. К. Лампрехт. Модерністська історіографія. Інтелектуальний перелом на зламі ХІХ і ХХ ст. Неокантіантський виклик в науці. В. Дільтей, В. Віндельбанд, Г. Ріккерт. Соціологічна історія М.Вебера. Теоретичні пошуки вчених Східної Європи – Т. Масарик, А. Ксенопол, М. Гандельсман, М. Кареєв. М. Грушевський.

Марксизм. Марксистський наступ в історіографії. Доробок Г. Плеханова. Праці В.Ульянова-Леніна. Європейські марксисти – К. Каутський, Е. Бернштейн, австромарксисти. Поява неомарксизму – Д. Лукач, А. Грамши, Франкфуртська школа.

«Аннали». Французька школа «Аннали» і початок «нової історичної науки». Соціологія Е. Дюркгейма і антропологія А. Берра – впливи на історіографію. Праці М. Блока і Л. Февра.

Соціокультурний зворот і філософія історії у ХХ ст. Абсолютний історизм Б. Кроче, ідея історії Р. Коллінгвуда, історія цивілізацій А.Д.Тойнбі, теологічна історія, неопозитивізм К. Поппера і К. Гемпеля. Неокантіантська традиція в історії – від С.Кьєркегора і А. Берґсона до феноменології Е. Гуссерля. Праці Х. Ортега-і-Гассета. Герменевтика Х.Г. Гадамера. Філософія історії людини – М. Гайдеґґер, К. Ясперс. Екзистенціалізм та історія – Ж.П. Сартр, А. Камю.

Нові тенденції у наукознавстві в середині ХХ ст. «Історична школа» американських філософів (Т.Кун, С.Тулмін, П.Фейєрабенд). Лінгвістичний поворот (Ж.Дерріда, Ж.Ф.Ліотар, Г.Бергман, Р.Рорті). Постмодернізм. Неомарксизм наприкінці ХХ ст. Праці Г.Маркузе, Ю.Габермаса.

Еволюціонування школи «Анналів». Ф.Бродель і «глобальна історія». «Нова наукова історія» та її розгалуження. «Нова економічна історія», «нова соціальна історія», кліометрика, психоісторія. Дискусії навколо питань теоретичної історії в Європі. Школа «Аннали» – історія ментальностей.

Антропологічна історія. Інформаційні підходи до історії, Ю. Канигін, А. Ракітов. Постмодерн і історія. «Нова філософія історії» – наративізм. Джерела і теоретичні засади – Х. Вайт, Д. Анкерсміт. Спроби реанімації універсальної історії, Ф. Фукуяма. Зближення методологічних напрямів і шкіл, постмодернізм і картина світу.