- •1.Поняття приватного та публічного права
- •3.Цивільне право як галузь права.Предмет,метод та функції цивільного права.
- •Предмет цивільного права.
- •Особливості методу цивільно-правового регулювання
- •4.Цивільне право як наука і навчальна дисципліна.
- •6.Загальна характеристика цку.
- •7.Дія цивільних законів у часі та просторі.
- •8.Застосування цивільного законодавства по аналогії.Тлумачення цивільно-правових норм.
- •9.Поняття особливості та елементи цивільного правовідношення.
- •10.Зміст цивільного правовідношення.Поняття суб’єктивного цивільного права і цивільного обов’язку.
- •11.Види цивільних правовідносин
- •12.Поняття юридичних фактів.Юридичнтй склад.Види юридичних фактів.
- •13.Визначення, характерні риси та зміст цивільної правоздатності. Правоздатність та суб’єктивне право.
- •14. Види дієздатності фізичних осіб та її обсяг
- •15.Обмеження дієздатності фізичної особи та визнання її недієздатною.
- •Визнання фізичної особи недієздатною
- •16.Поняття та значення місця проживання фізичної особи.
- •17.Визнання фізичної особи безвісно відсутньою та оголошення її померлою.
- •18.Поняття опіки та піклування, порядок їх призначення
- •Встановленя піклування. Піклувальники, їх права та обов'язки
- •19.Поняття актів цивільного стану. Порядок їх реєстрації та його правове регулювання.
- •20.Поняття та ознаки юридичної особи.
- •21.Види юридичних осіб.
- •22.Правосубєктність юридичної особи.
- •23.Органи юридичної особи.
- •24.Види та зміст установчих документів юридичних осіб.
- •25.Філії та представництва юридичних осіб.
- •26.Порядок створення юридичних осіб та їх державна реєстрація.
- •27.Припинення юридичних осіб.
- •28.Визнання юридичної особи банкрутом.Процедура банкрутства.
- •29.Юридичні особи приватного та публічного права.
- •30.Види господарських товариств.
- •31.Поняття та види кооперативів.
- •32.Поняття держави як суб’єкта цивільного права та загальні принципи участі держави. Арк, територіальних громад у цивільних правовідносинах.
- •33.Форми участі держави в цивільних правовідносинах.
- •34.Види цивільних правовідносин в яких держава виступає суб’єктом.
- •35.Поняття об’єктів цивільних прав та їх види.
- •36.Поняття та класифікація речей. Майно та майнові права.
- •37.Цінні папери як об’єкти цивільних прав. Групи та види цінних паперів.
- •Види цінних паперів.
- •38.Дії та результати дій як об’єкт цивільних прав.
- •40.Поняття й ознаки правочинів. Умови дійсності правочинів
- •Умови дійсності правочинів.
- •41.Зміст правочинів. Тлумачення змісту правочинів.
- •Тлумачення правочинів.
- •42.Види правочинів за різними категоріями.
- •43.Умовні правочини. Строки в правочинах.
- •44.Форма правочинів. Юридичні наслідки порушення форми правочинів.
- •45.Поняття та види недійсних правочинів.
- •46.Наслдки визнання правочинів недійсними.
- •47.Поняття представництва, його значення та зміст.
- •48.Субєкти представництва. Повноваження представника.
- •49.Підстави виникнення та види представництва.
- •51.Довіреність та її види. Форма довіреності. Передоручення.
- •52.Припинення довіреності. Наслідки припинення довіреності. Скасування довіреності.
- •53.Поняття та значення строків і термінів в цивільному праві.
- •54.Класифікація строків в цивільному праві.
- •56.Поняття позовної давності і її значення. Застосування позовної давності.
- •57.Види строків позовної давності.
- •58.Наслідки спливу позовної давності.
- •59.Вимоги на які позовна давність не поширюється.
- •60.Поняття та ознаки особистих не майнових прав фізичної особи. Види Особистих не майнових прав.
- •61.Зміст та здійснення особистих не майнових прав фіз..Особи
- •62.Особисті не майнові права, що забезпечують природне існування фіз.Особи.
- •63.Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.
- •64.Способи захисту особистих немайнових прав фіз.Особи:загальні, спеціальні.
- •65.Загальна характеристика та види речових прав.
- •66.Поняття власності та права власності.
- •67.Субєкти та об’єкти права власності.
- •68. Зміст права власності.
- •69.Підстави виникнення права власності:первісні і похідні.
- •70.Підстави припинення права власності.
- •71.Поняття захисту права власності. Співвідношення понять «захист права власності» і «охорона права власності».
- •72.Загальна характеристика речевр-правових способів захисту права власності.
- •74.Поняття, предмет негаторного позову, умови його пред’явлення.
- •75.Позов про визнання права власності,його предмет та умови пред’явлення.
- •76.Поняття права приватної, державної та комунальної власності. Право власності Українського народу.
- •77.Право власності на земельну ділянку та особливості його правового регулювання.
- •78.Право власності на житло. Об’єкти права власності на житло.
- •79.Поняття та ознаки речових права на чуже майно.
- •Право володіння чужим майном.
- •80.Сервітут:поняття та види.
- •81.Емфітевзис: поняття та підстави виникнення та припинення.
- •82.Суаепфіцій: поняття та підстави виникнення та припинення.
- •83.Право володіння як окреме речове право:поняття і підстави виникнення.
Тлумачення правочинів.
Потреба тлумачення змісту правочину може бути викликана різними обставинами: включенням до тексту правочину терміна, який неоднозначно трактується сторонами; неузгодженістю окремих частин правочину; помилковим включенням до тексту правочину сполучника «і» замість «або» тощо.
Тлумачення має проводитися на підставі буквального значення слів, які були використані сторонами; порівняння усіх частин правочину. Якщо цього буде замало, справжня воля особи може бути виявлена з врахуванням мети, яку вона прагнула досягти, змісту попередніх переговорів, усталеної практики взаємин сторін, звичаїв ділового обороту, подальшої поведінки сторін, а також інших обставин, що мають істотне значення.
Тлумачення правочину судом може проводитися у позовному провадженні за позовом однієї із сторін або в окремому провадженні, якщо із заявою до суду про тлумачення правочину звернулися обидві сторони.
42.Види правочинів за різними категоріями.
Правочини класифікують за різними підставами і відповідно виокремлюють такі їх види.
Відповідно до форми укладення, як уже зазначалося, правочини бувають усні, прості письмові та письмові нотаріальні.
Залежно від кількості осіб, які повинні виявити свою волю в для того, щоб він був дійсним, розрізняють правочини: односторонні — це дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами; двосторонні — необхідна воля (участь) хоча б двох осіб, погоджена дія двох сторін; багатосторонні — необхідна участь трьох і більше сторін.
Залежно від того, чи мають обидві сторони обов’язок надавати зустрічне матеріальне задоволення, чи тільки одна з них: оплатні (купівля-продаж, поставка, майновий найм, підряд) та безоплатні (дарування, безоплатне користування майном). Деякі правочини можуть бути або оплатними або безоплатними — як погоджують це між собою сторони (договір доручення).
Правочини є строкові, та безстрокові. Як правило, такі правочини вступають у дію негайно і припиняються внаслідок повного виконання, наприклад,.
У деяких випадках виникнення чи припинення прав та обов’язків у сторони за правочином пов’язується з настанням певної події. Якщо в момент вчинення правочину про подію не можна з достовірністю стверджувати, що вона обов’язково настане, то правочин вважається укладеним під умовою — умовний правочин.
Відповідно до мети, з якою укладається правочин, розрізняють каузальні — в яких визначена мета їх; абстрактні — в яких не визначається мета їх вчинення (видача векселя).
Залежно від моменту, з якого правочини вважаються дійсними, їх поділяють на консенсуальні — є дійсними з моменту досягнення сторонами згоди по всіх істотних. Як тільки сторони досягли згоди по всіх цих умовах, правочин є дійсним і у сторін виникають права і обов’язки: купівля-продаж, поставка, оренда; реальні — є дійсними не відразу після досягнення сторонами згоди, а після вчинення фактичної дії — передачі майна (дарування, позика, схов).