Якщо порівнювати дані по всій Україні і в даній місцевості спостерігатимемо наступну картину

4.4 Технічна інфраструктура

Станом на 01.01.2002 р. теплопостачання населених пунктів району здійснювалося від 7 котелень потужністю 23,12 Гкал/год. Із загальної кількості котлів 15 (понад 30% від загальної кількості) мають коефіцієнт корисної дії нижчий 69%. До теплової мережі під’єднано 9 будинків міста.

Загальна протяжність теплових мереж у двотрубному вимірі становить 4,3 км, у тому числі аварійних — 2 км. Середні розрахункові втрати теплової енергії становлять 2,6%.

Міські котельні працюють на газі (100%). Загальна потреба міста в теплопостачанні становить 3,43 Гкал/год, в тому числі для населення — 1,31 Гкал/год. Резерв потужності — 19,96 Гкал/год.

На котельні промислових підприємств припадає 51% теплопостачання. Головне підприємство міста по відпусканню тепла — ДП «Тепловик» (форма власності — міська комунальна).

Однією з проблем теплового господарства є старіння основних фондів, що неґативно впливає на якість послуг, спричинює перевитрати теплоносія та первинних енергоносіїв і призводить до збільшення їхньої собівартості. Ці та інші фактори вплинули на прийняття рішення про вдосконалення системи теплопостачання.

Насьогодні всі діючі котельні передані на баланс підприємств, установ, організацій. Населення перейшло на індивідуальне опалення, а ДП «Тепловик» займається обслуговуванням.

Район електрифіковано мережею ЛЕП — 10/0,4 кВт.

Споживання електроенергії по району здійснюється в пропорції: на промисловість припадає 61% спожитої електроенергії, на потреби мешканців витрачається 39%.

Головне підприємство ВАТ «Прикарпаттяобленерго» (форма власності — колективна).

Основна проблема — наявність аварійних опор ліній електропередач.

На території району газифіковано 54 населені пункти. На міській території газифіковано 100% споживачів. Технічний стан газорозподільної мережі — задовільний. Планова розбудова газової мережі на території району здійснюється систематично. Споживання газу споживачами району складає 365,781 млн. м3, в тому числі м. Рогатина — 13,372 млн. м3. Довжина магістральних газопроводів і відводів по району — 960,9 км, по містах — 70,7 км.

Забезпечення водою сіл району здійснюється з місцевих джерел підземних вод шахтними колодязями і свердловинами. Промислові підприємства забезпечуються водою з локальних свердловин.

Якість води із свердловин має завищені показники вмісту заліза і твердості води. Вода, що подається у водогінну мережу, за основними параметрами відповідає ДОСТ 2874-82 на питну воду. Застосована технологія водопідготовки ліквідовує відхилення від норми з гранично допустимого вмісту заліза у воді.

Серед населених пунктів району централізованим водопостачанням забезпечено тільки м. Рогатин. На території міста прокладено 52 км водогонів і мереж. Серед них повністю замортизовано — 22 км, в т. ч. 15,6 км — аварійні.

На території Рогатинського району прокладено 37,8 км водопровідної мережі. Подача води споживачам міста здійснюється за допомогою 2 насосних станцій.

В перспективі необхідно вирішувати проблеми модернізації та реконструкції системи водопостачання:

— будівництва станції пом’якшення води,

— реконструкції хлораторної,

— заміни 15,6 км аварійних мереж.

В м. Рогатині діє централізована система каналізації. Метод очищення стічних вод — повне біологічне очищення із застосуванням аеротенків. Очищена стічна вода скидається в р. Гнилу Липу за межами міста внизу по течії.

Загальна протяжність каналізаційних колекторів та мереж в районі і м. Рогатині становить 5,2 км, з них 0,3 км аварійні.

В місті більшість господарсько-побутових стоків поступає загально-сплавною системою каналізації на міські очисні споруди. Із загальної кількості стоків по місту це складає 67%, решта стоків збирається в ємкостях при будинках і в подальшому вивозиться.

В м. Рогатині діють очисні споруди потужністю 3000 м3 на добу.

Головний каналізаційний колектор прокладено вздовж берега р. Гнила Липа від північної окраїни міста до головної каналізаційної насосної станції (ГКНС). Стічні води промпідприємств локальні насосні станції скидають в головний колектор, з якого ГКНС подають на міські очисні споруди. Перекачування стоків здійснюється 2 каналізаційними насосними станціями, які вимагають реконструкції.

У 1998 році збільшено загальну потужність очисних споруд міста введенням очисних споруд продуктивністю 1000 м3 на добу.

Очищені стічні води відповідають затвердженим нормам.

Проблеми, що вимагають вирішення:

— реконструкція ГКНС,

— будівництво вуличних каналізаційних мереж.

Складування відходів по району здійснюється на полігоні твердих побутових відходів загальною площею 4,4 га. Полігон твердих побутових відходів влаштований на землях с. Залужжя Вербилівської сільради. На полігоні захоронено 955 тонн ТПВ.

Щороку на цей полігон вивозиться та утилізується до 222 м3 твердих побутових відходів.

Вивезення відходів з міста здійснюється власним транспортом підприємств. Відходи вивозять організації, які уклали угоди і мають ліміт на складування відходів.

В районах індивідуальної забудови, які не охоплені системою очищення, всі відходи утилізуються на присадибних ділянках шляхом спалювання і закопування.

Стан полігону вимагає проведення робіт по його технічному вдосконаленню. Полігон ТПВ необгороджений і не має шлагбаума, відсутня під’їзна дорога, не влаштована контрольно-дезінфікуюча ванна для ходової частини сміттєвозів, відсутнє обладнання для зрошення ТПВ.

Крім того, на території району поблизу автошляхів розміщаються «несанкціоновані» сміттєзвалища.

Телефонний зв’язок району і міста забезпечують Рогатинський вузол зв’язку і Рогатинський цех електрозв’язку № 4. На території міста діє АТС на 4,6 тис. номерів. На території району в сільській місцевості обслуговуються 2,4 тис. абонентів. У районі є доступ до мережі Інтернет (інформаційно-технічний центр «Файл»). У м. Рогатині діє студія телебачення «Захід», 2 радіостудії — «Лебідь» і «Роксоляна», дві газети — «Голос Опілля» та «Рогатинська земля».