
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Львівський інститут економіки і туризму Туристично-інформаційний центр
- •Загальні відомості рОгатинського району
- •1 Фізико-географічна характеристика Рогатинського району
- •1.2 Водні ресурси
- •Розташування
- •2. Історичний огляд рогатинського району
- •3. Соціально – георгафічна характеристика району
- •4. Економіка району
- •4.1Структура економіки
- •4.2 Промисловість
- •4.3 Сільське господарство
- •Якщо порівнювати дані по всій Україні і в даній місцевості спостерігатимемо наступну картину
- •4.4 Технічна інфраструктура
- •4.5 Охорона здоров’я
- •5. Культура і туризм
- •5.2 Туризм і рекреація
- •5.3 Архітектурні пам’ятки
- •5.4 Видатні особистості
- •5.5 Аналіз Сильних та слабких сторін даного району
- •Стратегічні цілі
- •Рогатин — осередок українського духу і врівноваженого економічного розвитку
- •Джерела
- •1). Географічна енциклопедія України: в 3-х томах / Редколегія: о. М. Маринич (відпов. Ред.) та ін. — к.: «Українська радянська енциклопедія» імені м. П. Бажана, 1989.
3. Соціально – георгафічна характеристика району
Демографія та зайнятість населення
На території Рогатинського району (815,7 км2) Івано-Франківської області живе 51,4 тис. осіб (станом на 01.01.2001 p.), що становить 3,5% від загального населення області. Він займає 13 місце серед районів області за чисельністю населення. Кількість міського населення становила 10,4 тис. осіб (20,2%), а сільського 41,0 тис. осіб (79,8%).
В 2001 р. населення району зменшилося порівняно з 1990 р. на 4,6 тис. осіб та з 1998 р. на 1,8 тис. осіб, що відбулося головним чином завдяки сільському населенню, чисельність якого зменши-лась відповідно з 44,7 тис. осіб до 42,5 та 41,0 тис. осіб. Зміни у чисельності населення відбуваються як через природний, так і механічний рух. Демографічні показники Рогатинського району в цілому відповідають тенденціям змін у кількості населення Івано-Франківської області.
Середній вік мешканців району на 01.01.2001 року становив 41,3 року, для чоловіків — 37,8, для жінок — 44,3 року (по області — відповідно 36,6, 34,2 і 38,7 року).
За віковою структурою населення району в 2001 році розподілялось таким чином: частка осіб у віці молодшому за працездатний становила 19,5%, працездатному — 47,9%, старшому за працездатний — 32,6%. Порівняно з початком 1990, 1995 і 2000 років питома вага молодших за працездатний вік зменшилась (на 01.01.1990 р. — 20,7%), а осіб працездатного віку і старшого від працездатного збільшилась (на 01.01.1990 р. — відповідно 47% і 32,3%).
Статево-вікова структура населення характеризується зменшенням частки молодих вікових груп, тобто здійснюється процес «старіння населення». Населення в працездатному віці у віковій структурі становить понад 50% і зайняте головним чином у сільськогосподарському виробництві.
За національним складом переважають українці, живуть також росіяни, євреї, поляки та представники інших національностей. Рогатинський район належить до території давнього заселення і господарського освоєння. Тут сформувалась система розселення, що включає щільну мережу поселень, до складу якої входять два міські поселення і 87 сіл.
Переважаюча частина населення району живе у сільській місцевості. Сільське населення становить майже 80% від усього населення району (близько 5% сільського населення області).
Структура зайнятості населення Рогатинського району в основних галузях економіки така: сільське господарство — 35,7%; промисловість — 9,8%; охорона здоров’я, фізична культура, соціальне забезпечення — 12,5%; освіта, культура та мистецтво — 14,9%; житлово-комунальне господарство — 2,8%; торгівля, громадське харчування та сфера послуг — 5,7%; транспорт та зв’язок — 5,1%; лісове господарство — 3,2%; інші галузі економіки — 10,3%.
Як і в цілому по області, в районі впродовж останніх 11 років зберігається стійка тенденція до скорочення кількості зайнятого населення, яке зменшилося на 43,2%. Район по рівню безробіття займає в області 8 місце. Рівень зареєстрованого безробіття в Рогатинському районі становив 5,33%.
Основними причинами незайнятості громадян є відсутність робочих місць за основною спеціальністю, недостатній розвиток мережі професійної перепідготовки, відсутність умов до започаткування власної справи.