5.4 Видатні особистості
Рогатинський район дав світові багатьох визначних людей. Насамперед, це вищезгадана легендарна Роксолана, дочка рогатинського священика та дружина турецького султана
Сулеймана, яка завдяки своїй вроді й розуму допомогла багатьом полоненим українцям повернутися додому з турецької неволі.
З Рогатина походить славний рід Рогатинців (XV—XVI ст.ст.), львівських купців та громадських діячів, активних учасників Ставропігійського братства. Найвідоміший — Юрій Рогатинець — суспільний діяч, письменник, автор публіцистичної праці «Пересторога». Родом з Рогатинщини також знані громадські діячі й політики Стефан Качала (1815—1888), Омелян Огоновський (1833—1894), історик Ісидор Шараневич (1829—1902), поет і письменник Сильвестр Яричевський (1871— 1919), поет Володимир Масляк (1858—1924), оперні співаки Роман Любинецький (1855—1945) і Марія Сабат-Свірська, композитор Борис Кудрик (1897—1950), фольклорист о. Іван Білинський (1811—1882).
З цією землею пов'язані долі багатьох відомих особистостей, а саме: Дениса Лукіяновича, письменників Богдана і Лева Лепких, Антона Крушельницького, Осипа Турянського, Юліана Опільського, академіка Василя Щурата, художника Юліана Панькевича та інших.
БАБ’ЯК ВОЛОДИМИР – поручник УГА з Рогатина. Старшина 3-ої Бережанської бригади. Загинув у с. Осівці біля Гайворона в 1920 р. /Бродиєвич Є. В Чотирикутнику Смерти. – Львів, 1921. – С. 68./
БАЛЯС ВОЛОДИМИР
(1906 – 1980 рр.) народився в м. Рогатин. Після закінчення гімназії у Рогатині навчався на архітектурному відділі Львівського політехнічного інституту, а згодом у Варшавській мистецькій академії. У 1938 р. повертається до Львова, де вливається в авангард львівських графіків. У період німецької окупації співпрацює з відновленим «Українським видавництвом». Ілюструє «Буквар», книжечку для дітей Р. Завадовича «Льодова царівна», розробляє ряд обкладинок для різних видань. Одночасно працює викладачем графіки в Львівській мистецько-промисловій школі (сьогодні – Львівська художня академія). Після відступу німецьких військ доля закидає його в чужі краї. Там він активно продовжує свою діяльність в Українській спілці образотворчих митців у Мюнхені (УСОМ). Бере участь у виставках в Сан-Дієго, Лос-Анджелесі, Нью-Йорку, Монреалі, Торонто. Працює у модерній скульптурі та малярстві кубістичного спрямування. Ряд його робіт зберігаються у Рогатинському художньо-краєзнавчому музеї (садибі М. Угрина-Безгрішного) та в Рогатинській гімназії ім. Володимира Великого.
БАЛЯС СТЕФАНІЯ – сестра відомого українського художника В. Баляса. У 1924/25 н. р. закінчила навчання в Рогатинській гімназії «на відмінно». Входила в комітет літературно-бібліотечного гуртка, активна учасниця художньої самодіяльності. Брала активну участь у роботі Пласту. Баляс Стефанія за свою подвижницьку діяльність була нагороджена Великим Пластовим Золотим Хрестом.
БАЛАБАН ОЛЕКСАНДР (пом. 1637 р.) – полковник, староста Рогатинський, Вінницький, Теребовлянський. Брав участь у війнах Польщі з Москвою, татарами й козаками. Під Цецорою потрапив у турецький полон (1620 р.). У 1619, 1625 рр. брав участь в переговорах Польщі з козаками на боці перших.
БАНДЕРА БОГДАН
– рідний брат провідника УПА С. Бандери. У 1936 – 37 рр. навчався в Рогатинській Духовній семінарії (після закриття Рогатинської гімназії польським урядом, в її стінах було створено «Філію Греко-Католицької Малої семінарії»). /Рогатинська Земля. Збірник історично-мемуарних, етнографічних і побутових матеріялів. – Нью-Йорк – Париж – Сидней – Торонто, 1989. – Т. 1. – С. 113./
БАНДУРА СЕМЕН – стрілець УСС, Обозна валка 1-го полку. Народився в 1899 р. у с. Конюшки, помер у с. Кубич біля Гайсина. /Микитюк Д. УГА – матеріали до історії. – Вінніпег, 1968. – Т. 4. – С. 146./
БАРИЧ ЯРОСЛАВ (нар. 1896 р.) – диригент, педагог, композитор. Працював диригентом оперного театру у Львові у 1941 – 1944 рр., згодом – в США. Перший постановник оперети «Пригода в Черчі».
БАСАРАБ ОЛЬГА
(1890 – 1924 рр.) – громадсько-політична діячка, член 1-ої жіночої чоти УСС у Львові. Проводила активну діяльність у Комітеті Допомоги Раненим і Полоненим (КДРП) у Відні та в Комітеті Допомоги Цивільному Населенню. Польська поліція замучила українську патріотку, членкиню УВО на слідстві вночі з 12 на 13 лютого 1924 р. у львівській тюрмі. Її героїчна смерть мала великий вплив на патріотичне виховання молоді. О. Басараб народилася в родині священика Левицького з с. Підгороддя біля Рогатина. У дитячі роки часто перебувала в Рогатині. Її родичі поховані на цвинтарі рогатинської церкви Святого Духа. У с. Підгороддя при школі діє кімната-музей О. Басараб. БАТИЙ (Бату) (? – 1255 р.) – хан Золотої Орди, внук Темуджина. У 1240 р. завоював Київ, Володимир, Галич. У цей же час військом Батия був спалений Старий Рогатин біля Підгороддя. У с. Нижня Липиця одне з урочищ до сьогоднішніх днів носить назву «Батовиця».