Лекція 10. (4 год) Технології соціальної роботи з неповнолітніми, які повертаються з місць позбавлення волі.

1.Актуальність проблеми молодіжної злочинності.

2.Ресоціалізація та соціальна адаптація колишніх засуджених.

3.Зміст соціальної роботи з колишніми злочинцями.

4. Технологія соціальної допомоги молоді, яка повернулася з місць позбавлення волі.

1. Актуальність проблеми молодіжної злочинності.

За даними Державної доповіді про становище молоді в Україні за підсумками 2002 р., якщо в 1992 р. було засуджено 11,6 тис. неповнолітніх, то 2002 р. – уже 20 тис.

Питома вага молоді у складі засуджених в Україні в 1995–2002 рр., % (за даними Держкомстату України)

Вікові групи	Роки
	1995	2000	2002
Усього засуджено, у тому числі у віці:	100	100	100
14–17 років	7,8	8,7	10,4
18–24 роки	25,1	27,8	29,7
25–29 років	8,2	18,5	17,9
14–29 років разом	41,1	55,0	58,0

Проблеми молодих людей, які повертаються з місць позбавлення волі:

По-перше, це низка негативних соціальних чинників юридичного та матеріального характеру – відсутність, як правило, власного житла, майна, достатньої освіти, конкурентоспроможної професії, досвіду спілкування і відстоювання своїх прав у численних інстанціях, брак набутих протягом попереднього життя на волі міцних соціальних зв’язків, які б допомогли у вирішенні проблем, які постають після звільнення з місць відбування покарань. По-друге, це відсутність достатнього життєвого досвіду, сформованих соціально-психологічних стереотипів, усталених навичок дотримання загальноприйнятих соціальних норм поведінки, які полегшують адаптацію до життя на волі. Усе це зумовлює неабиякі труднощі легалізації і набуття прийнятного соціального статусу, проблеми у працевлаштуванні, подальшому навчанні, стосунках з оточенням.

Структуру об’єкта соціальної роботи за даним напрямом становлять три категорії клієнтів: неповнолітні (віком від 14 до 18 років), які повернулися з місць позбавлення волі; молодь (віком від 18 до 28 років), яка повернулася з місць позбавлення волі; представники соціального оточення (передусім, батьки, діти яких повернулися з місць позбавлення волі).

Природно, це найбільш узагальнений розподіл. У практичній роботі соціального працівника виникатиме потреба глибше розуміти соціально-демографічні та індивідуально-типологічні особливості молоді, що перебуває у конфлікті з законом, для чого потрібно звернутися до спеціальної літературі [25;26].

Мета соціальної роботиіз вищезазначеними категоріями клієнтів ЦССМ – допомогти неповнолітнім та молодіпройтипроцес ресоціалізації та адаптації після звільнення з місць позбавлення волі, стати громадянами своєї країни, знайти своє місце у житті.

Ця мета має досягатися через реалізацію таких завдань:

0. допомогти неповнолітнім та молодіоволодіти основами законодавства України з питань забезпечення їхніх прав, виконання громадянських обов’язків з урахуванням інтересів і потреб звільнених, надати знання щодо механізмів застосування чинного законодавства;

1. сприяти діяльності державних органів і громадських організацій щодо реалізації їхніх функцій стосовно практичного вирішення соціальних проблем зазначеної категорії молоді;

2. переконати молодих людей, звільнених з місць позбавлення волі, у необхідності активних дій щодо ресоціалізації та адаптації до нових умов життя, довести їх ефективність, показати шляхи і механізми цієї діяльності;

3. визначити основні соціальні проблеми, що виникають у неповнолітніх і молоді після повернення з місць позбавлення волі;

4. здійснювати соціально-психологічне консультування з проблем міжособистісних стосунків серед неповнолітніх і молоді, звільнених з місць позбавлення волі;

5. вести роботу з батьками та найближчими родичами цієї категорії молоді щодо сприяння вирішенню соціально-психологічних проблем, які очікують клієнтів після звільнення з місць позбавлення волі.

Основним очікуваним результатом соціальної роботи з неповнолітніми та молоддю, які повернулися з місць позбавлення волі, має стати набуття прийнятного соціального статусу особистості, формування відчуття психологічного комфорту клієнтів від ведення способу життя, сумісного із загальноприйнятими у суспільстві нормами і правилами.