3. В яких випадках дивіденди не виплачуються:

ТОВ (ТДВ), АТ не мають права нараховувати та виплачувати дивіденди дивіденди на частки та ак­ції, викуплені самим товариством до їх передачі (відчуження) іншій особі, бо протягом року після їх викупу розподіл прибутку, голосування та визначення кворуму проводиться без урахуван­ню такої частки (акцій) (ст.ст. 32,53 Закону про госптовариства, ч. З ст. 66 Закону про АТ).

Акціонерне товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів та здійснювати виплату дивідендів за простими акціями у разі, якщо:

1) звіт про результати розміщення акцій не зареєстровано у встановленому законодавством порядку;

2) власний капітал товариства менший, ніж сума його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю.

Акціонерне товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за простими акціями у разі, якщо:

1) товариство має зобов'язання про викуп акцій;

2) поточні дивіденди за привілейованими акціями не виплачено повністю.

Акціонерне товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів та здійснювати виплату дивідендів за привілейованими акціями у разі, якщо:

1) звіт про результати розміщення акцій не зареєстровано у встановленому законодавством порядку;

2) власний капітал товариства менший, ніж сума його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю, власники яких мають переваги щодо черговості отримання виплат у разі ліквідації.

Товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за привілейованими акціями певного класу до виплати поточних дивідендів за привілейованими акціями, власники яких мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів.

Основні форми виплати дивідендів:

1. Грошова, яка має наступні форми оголошення:

• розмір дивіденду на одну акцію у вартісному виразі;

• відсоток від ринкової ціни акції ;

• відсоток від чистого прибутку або дивідендний вихід;

• дивіденд оголошується без врахування податків з власників акцій.

2. Негрошова:

• акції самого АТ: за номіналом, з дисконтом, за ринковою ціною; раніше випущені або акції нового випуску;

- інші негрошові виплати (за згодою акціонерів):

• інші цінні папери самого АТ;

• цінні папери інших емітентів;

• товари (самого АТ або придбані);

• виконані роботи або послуги.

3. Змішана - передбачає комбінацію різних форм виплати винагороди власникам: частково у вигляді грошових коштів, а частково іншими (негрошовими) засобами. Зборами власників може бути прийняте рішення, згідно з яким частина акціонерів (за їх вибором) одержує дивіденди в грошовій формі, а інша — у формі корпоративних прав.

4. Приховані дивіденди. Керівництво підприємства може маніпулювати розміром чистого прибутку, який засвідчується в звітності і є джерелом виплати дивідендів та основою для прийняття рішення про це на зборах власників. Виконавчі органи підприємств за узгодженістю з окремими власниками досить часто вдаються до прихованого розподілу прибутку. Приховані виплати дивідендів здійснюються безпосередньо на користь власників підприємства або на користь так званих пов’язаних, або афільованих, осіб. Ці доходи можуть утворюватися в результаті здійснення таких операцій:

• продаж товарів (робіт, послуг) зазначеним особам за заниженими цінами;

• придбання товарів (робіт, послуг) у таких осіб за завищеними цінами;

• виплата завищених процентів за депозитами, позичками тощо;

• одержання позичок за зниженими процентними ставками;

• оплата фіктивних угод за невиконані послуги, в т. ч. за ноу-хау, консультаційні чи рекламні послуги, інші види нематеріальних активів з подальшим одержанням готівки для виплати винагороди працівникам та власникам;

• оплата закордонних відряджень тощо.

Причини прихованого розподілу прибутку криються здебільшого в недоліках податкового законодавства та законодавства про господарські товариства.

Згідно Закону України «Про акціонерні товариства» товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами.

Виплата дивідендів у натуральній формі

Щодо виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової, то вона має особливий характер оподаткування. Відповідно до абзацу другого пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону № 334/94-ВР базою для нарахування авансового внеску з податку на прибуток є вартість такої виплати, розрахована за звичайними цінами. Порядок визначення звичайних цін установлено пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 цього Закону. Аналогічну думку висловлює ДПА України у листі № 860/7/11-1117. Звичайною згідно з цим підпунктом вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридичне та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Виплата дивідендів акціями (частками, паями)

Щодо виплати дивідендів у вигляді акцій (часток, паїв), то відповідно до пп. 7.8.5 п. 7.8 ст. 7 Закону № 334/94-ВР авансовий внесок з податку на прибуток у такому разі не справляється, за умови, що: така виплата ніяк не змінює пропорції (частки) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді підприємства - емітента незалежно від того, чи було такі акції (частки, паї) належно за­реєстровано (відображено у зміні до статутних документів) чи ні; дивіденди виплачуються інститутами спільного інвестування; дивіденди виплачуються платником податку, переважну частину доходів (понад 90%) якого отримано у вигляді дивідендів, сплачених юридичними особами - резидентами, які перебувають під його контролем відповідно до п. 1.26 ст. 1 цього Закону.

Якщо при виплаті дивідендів засновникам у вигляді акцій такі пропорції участі у статутному фонді підприємства-емітента змінюються, то порядок оподаткування нарахування та виплати таких дивідендів здійснюватиметься у загальному порядку, як при виплаті дивідендів у грошовій формі.

Джерела виплати дивідендів:

• чистий прибуток звітного періоду;

• нерозподілений прибуток минулих періодів;

• спеціально сформовані фонди по виплаті дивідендів (Фонд виплати дивідендів по привілейованих акціях) при недостатності прибутку чи збитковості;

• резервний фонд у разі недостатності чистого або нерозподіленого прибутку – для виплати дивідендів по привілейованих акціях.

Виплата дивідендів здійснюється у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року.

ЗМІНИ В ЗАКОНОДАВСТВІ:

30 квітня 2010 року набрав чинності Закон України "Про державний бюджет на 2010 рік".

У зв'язку з цим слід відзначити, що Законом про держбюджет внесено зміни, які передбачають обов'язок господарських товариств (а саме: акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю, товариств з додатковою відповідальністю, повних товариств і командитних товариств) здійснювати виплати дивідендів у 2010 році. Раніше обов'язкова виплата дивідендів господарським товариством не була передбачена на законодавчому рівні.

Закон про держбюджет встановлює вимогу для акціонерних товариств у 2010 році здійснити виплату дивідендів у розмірі не менше 30% чистого та/або нерозподіленого прибутку (в 2009 році тільки з чистого прибутку). При цьому, розмір виплачуваних дивідендів може бути збільшено за рішенням загальних зборів акціонерів.

Закон про держбюджет не регулює розмір дивідендів, які зобов'язані виплатити в 2010 році товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства та командитні товариства, однак встановлює особливі правила щодо суб'єктів господарювання, контрольованих державою та/або тих, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави.

З’ясуємо, чи змінили ці нововведення в корпоративних відносинах АТ з акціонерами щодо виплати дивідендів і у відносинах АТ

Як до, так і після набрання чинності змін неможливо виплатити дивіденди без рішення загальних зборів про розподіл прибутку.

Для виплати дивідендів, у тому числі й у мінімальному розмірі, необхідно скликати загальні збори акціонерного товариства. На момент набрання чинності змінами до Закону (30 квітня 2010 р.) у більшості АТ чергові загальні збори вже відбулись, адже згаданий Закон вимагає, щоб загальні збори акціонерного товариства відбувались не пізніше 30 квітня наступного за звітним року.

Якщо до прийняття змін до Закону (до 30 квітня 2010 р.) загальні збори вже відбулись і вирішили дивіденди не виплачувати (або виплачувати, скажімо, в розмірі 10% від чистого прибутку), то питання розподілу прибутків компанії вже вирішене і вирішене відповідно до чинного на той момент закону. Адже, згідно з ч. 3 ст. 5 Цивільного кодексу України, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Після набрання чинності змінами до закону нових прав в акціонерів не виникло, адже після 30 квітня 2010 р. нового прибутку 2009 р. з’явитися не могло.

Найголовніше, що Закон прямо не встановлює обов’язок акціонерного товариства приймати рішення про виплату дивідендів. Якщо чергові загальні збори відбудуться і після 30 квітня 2010 р., ці загальні збори при розгляді питання розподілу прибутку не зобов’язані прийняти рішення про виплату дивідендів в розмірі 30% від чистого прибутку. Частина 2 ст. 30 Закону говорить: "Виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року. Виплата дивідендів здійснюється господарським товариством з чистого прибутку у звітному році та/або нерозподіленого прибутку в розмірі не менше 30%". Ця норма означає таке: якщо загальні збори приймають рішення про виплату дивідендів, то розмір таких дивідендів має бути мінімум 30% від чистого прибутку і виплата має здійснитись не пізніше шести місяців після закінчення звітного року. Якщо ж загальні збори приймають рішення залишити прибуток не розподіленим, то норми про розмір дивідендів і строк їх виплати на акціонерне товариство не поширюються, оскільки рішення про виплату дивідендів не приймалось.

Таким чином, як і раніше, питання розподілу прибутку акціонерного товариства і виплати дивідендів є виключною компетенцією загальних зборів. Приймати рішення про виплату дивідендів загальні збори не зобов’язані.

З 1 січня 2011 року виплата дивідендів у розмірі 30 % від суми чистого та/або нерозподіленого прибутку здійснюється за рішенням зборів акціонерів

Якщо в день виплати акціонером не отримано дивіденд, то він депонується на розрахунковий рахунок АТ. На невиплачені і неотримані дивіденди відсотки не нараховуються. Для того, щоб отримати дивіденд акціонер повинен подати заявку про бажання отримати дивіденди і лише після цього кошти знімаються з розрахункового рахунку і виплачуються акціонеру через касу ..

Якщо казати про строки давності щодо дивідендної заборгованості, то спеціальні строки не встановлюються. Тому застосовуються загальні, а саме три роки (ст. 257 ЦКУ). Цей строк позивної давності починає спливати за дивідендами:

• нарахованими на прості акції АТ – з першого дня сьомого місяця з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів (ч. 2 ст. 30 ЗУ «Про АТ»);

• нарахованими на привілейовані акції АТ – з першого дня першого місяця наступного за звітним роком (ч. 2 ст. 30 ЗУ «Про АТ»);

• належними учасникам ТОВ чи приватного підприємства – з дня наступного за днем спливу граничного строку виплати дивідендів, зазначеного в статутних документах (чи у відповідному рішенні). За відсутності такого – від дня наступного за днем, у якому учаснику було відмовлено у виплаті дивідендів під час звернення з такою вимогою (ст. 253, ч. 1 ст. 261 ЦКУ).