Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
05Razd1_updated.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
5.89 Mб
Скачать

1.5 Рух мікрочастинки у водневоподiбному атомі

У воднеподiбному атомi навколо ядра з зарядом ( - порядковий номер хiмiчного елементу) рухається тiльки один електрон. Потенцiйна енергiя взаємодiї його з ядром дорiвнює:

. (76)

На рисунку 8 показано криву . З нього видно, що водневоподiбний атом можна розглядати як своєрiдну потенцiйну яму, обмежену потенцiйною кривою. Електрон у цiй ямi володiє негативною енергiєю.

Пiдставляючи (76) у (14), одержимо рiвняння Шредiнгера, яке описує стацiонарний стан водневоподiбного атому:

. (77)

Рис. 8. Залежнiсть енергiї взаємодiї електрону з ядром

воднеподiбного атома вiд вiдстанi.

Рiшення цього рiвняння дає наступні основні результати.

1. Електрон у водневоподiбному атомi володiє дискретним енергетичним спектром. Власнi значення енергiї визначаються формулою:

, (78)

де - головне квантове число.

На рисунку 8 показане розташування енергетичних рiвнiв у водневоподiбному атомi.

2. Орбiтальний момент кiлькостi руху електрона може приймати лише наступний ряд дискретних значень:

, (79)

де - орбiтальне (азимутальне) квантове число.

Воно може приймати будь-які значення з наступного цiлочисельного ряду:

(80)

- усього значень.

3. Стан з (при будь-якому ) прийнято називати -станом, - -станом, - d-станом, - -станом і т.д.

4. Орбiтальний момент кiлькостi руху може орiєнтуватися вiдносно вибраного напрямку лише таким чином, що проекцiя його на цей напрямок цiлократна (рис. 9):

. (81)

Число зветься магнiтним квантовим числом. Воно може приймати усi цiлочисельнi значення вiд до , включаючи нуль:

(82)

- усього значень.

Рис. 9. Орiєнтацiя орбiтального моменту кiлькостi руху вiдносно обраного напрямку Н.

Висновки

1. Стан електорну у водневоподiбному атомi визначається трьома квантовими числами - головним , що характеризує енергiю ; орбiтальним , що визначає орбiтальний момент кiлькостi руху електрона , та магнiтним , що характеризує орiєнтацiю вiдносно вибраного напрямку.

2. Цi стани описуються власними хвильовими функцiями , якi є рiшеннями рiвняння Шредiнгера (77).

3. Iмовiрнiсть знаходження електрону у кульковому шарi товщиною , замкненому помiж та , дорiвнює добутку на об'єм цього шару :

. (83)

Щільність iмовiрностi знаходження електрону на вiдстанi r вiд ядра дорiвнює .

Перехiд до багатоелектронних атомiв

У багатоелектронних атомах валентний електрон взаємодiє не тiльки з ядром, але й з iншими електронами, внаслiдок чого у виразi для потенцiйної енергiї з'являються додатковi члени, якi вiдповiдають цю взаємодiю. Наявнiсть таких членiв не дозволяє одержати точне рiшення рiвняння Шредiнгера. Тому вдаються до наближених методів рiшення.

У простiших випадках рахують, що потенцiал взаємодiї валентного електрону з електронною оболонкою являється приблизно сферично симетричним i задачу вирiшують, як для водневоподiбного атому. Природньо, що таке рiшення повинно мати багато спiльного з рiшенням задачi про водневоподiбний атом. Зокрема, стан електрону у атомi характеризується завданням таких же трьох квантових чисел, що й стан у атомi водню. Проте вiдхилення потенцiалу поля вiд чисто кулонiвського, що викликане взаємодiєю електронiв мiж собою, призводить до того, що енергiя електрону стає функцiєю не тiльки головного, але й орбiтального квантового числа .

Спiн електрону

Iз загальних принципiв квантової механiки випливає, що крiм маси та заряду, електрон повинен володiти власним моментом кiлькостi руху :

. (84)

Гiпотеза про iснування цього моменту була вперше висунута у 1927 р. Гаудсмiтом та Уленбеком для пояснення законо-мiрностей у лiнiйчастих спектрах та експериментально доведена Штерном і Герлахом. На початку припускалось, що власний момент кiлькостi руху виникає внаслiдок обертання електрона навколо власної осi. Тому вiн одержав назву спiну (вiд англiйського "spin" - обертання, веретено). Проте таке уявлення про спiн є первiсним, невiд'ємною властивiстю електрону, що не зводиться до бiльш простого.

Проекцiя спiну на напрямок може мати лише два значення:

. (85)

По аналогiї з формулою (81), цей вираз можна записати таким чином:

, (86)

де називається спiновим квантовим числом. Iз порiвняння (85) та (86) видно, що може приймати тiльки два значення: та .